1.1 Санація підприємства як поняття
Найбільш дієвим методом запобігання банкрутства підприємства є фінансова санація.
Термін «санація» походить від латинського «sanare» - оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутству промислових, торгових, банківських монополій, визначаючи, що санація може здійснюватися шляхом злиття підприємства, яке переживає кризу, з потужнішою компанією; шляхом випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; шляхом збільшення банківських кредитів і наданням субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повної або часткової купівлею державою акцій підприємства, яке знаходиться в кризовому становищі.
Наведене в словнику тлумачення цілей санації та механізму
її проведення, список санаційних методів не є достатньо чіткими. Адже попередження банкрутства ще не означає оздоровлення
і повного виходу підприємства з фінансової кризи. Наведений список заходів не повний і не розкриває повних методологічних підходів тих чи інших форм санації.
У монографії, присвяченій матеріально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, Титов М.І. пропонує дати таке законодавче визначення санації: санація - оздоровлення неспроможного боржника, надання йому фінансової допомоги від власника майна, кредиторів та інших фізичних і юридичних осіб (в тому числі іноземних), спрямованої на підтримку діяльності боржника
і запобігання його банкрутства. Це визначення також передбачає поняття санації як інституту зовнішньої фінансової підтримки боржника.
Своє тлумачення поняття «санація» існує у Національного банку України: режим фінансової санації - це система
непримусових і примусових заходів, спрямованих
на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного періоду з метою відновлення ліквідності
і платоспроможності та усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або кризового фінансового становища, а також наслідків цих порушень.
Згідно Закону України «Про страхування» примусова санація передбачає:
проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;
відновлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;
відновлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із застрахованими;
прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.
Особливе місце в процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають в процесі мобілізації та використання внутрішніх
і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, отримані
на умовах позики або власності; на поворотній або безповоротній основі.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків
і усунення причин їх виникнення, відновлення чи збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничого характеру.
Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно-правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу. У цьому контексті розрізняють два види санації:
санація із заощадженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника;
санація зі зміною організаційно-правової форми
і юридичного статусу санованого підприємства (реорганізація).
Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані, перш за все, з модернізацією та оновленням виробничих фондів,
зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції
і зниженням собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів
в сфері виробництва.
На практиці досить часто із санацією ідентифікується поняття «реструктуризації». Реструктуризація суб'єкта господарювання -
це проведення організаційно-економічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва.
Можна стверджувати, що «санація» є ширшим поняттям, ніж «реструктуризація». Реструктуризацію доцільно розпочинати
на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно
на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості.
А санація включає в себе як реструктуризацію (заходи
по відновленню прибутковості і конкурентоспроможності), так
і заходи фінансового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та платоспроможності).
В економічній літературі часто згадується концепція швидкого виявлення фінансової кризи та радикальних санаційних дій ( «Primat des Handelns»). Прихильники цього напрямку (в основному економісти-практики) не враховують, що в разі його вибору не залишається часу для ретельного дослідження причин кризи та розробки оптимальної санаційної стратегії. У протиріччя цим поглядам теоретики дотримуються того, що цейтнот у підготовці санаційних заходів - основний фактор майбутніх невдач, оскільки немає шансу для розробки імпровізованих та гнучких дій.
На методи і форми проведення санації вплинули розвиток економічної теорії; еволюція ролі держави як регулятора ринкової економіки; макроекономічні зміни в країнах колишнього соціалістичного блоку; нові підходи до приватизації (реприватизації) підприємств.
Інформація про роботу «Методи оцінки фінансового стану підприємства в сучасних умовах.»