В даний час рівень видобутку нафти в світі як і раніше перевищує рівень її споживання. Тим не менш актуальним залишається питання про джерела підтримки в середньостроковій і довгостроковій перспективі поточного рівня видобутку нафти і газу і забезпечення його зростання для задоволення потреб світової економіки.
Розглянемо, як йдуть справи з розробкою родовищ і здійсненням морських нафтогазових проектів в Арктиці в пріарктіческіх державах.
Зберігає свою актуальність і проект розробки Штокманівського газоконденсатного родовища, відкритого в 1988 р Запаси оцінюються в 3,9 трлн мі газу і 56,1 млн т газового конденсату.
Всього «Газпром» володіє 7 ліцензійними ділянками в Баренцевому морі, 3 - в Печорському, 13 - в Карському морі, 8 - в Обської губі і одним ділянкою в Східно-Сибірському морі.
Ці санкційні обмеження вже привели до фактичної припинення участі ряду іноземних нафтових і нафтосервісних компаній, включаючи «ExxonMobil», в проектах на російському арктичному шельфі. Слід також зазначити, що в даний час російський нафтогазовий сектор сильно залежить від використання устаткування і послуг з країн, що наклали санкції на Російську Федерацію.
Перенесення міжнародної напруженості в Арктику в сукупності зі збереженням санкцій політики сприятиме розгляду Російською Федерацією питання про притягнення до співпраці внерегіональних держав, перш за все з Азії. У цих умовах міжнародне співробітництво в арктичному регіоні може бути серйозно переформатовано, а обсяг замовлень у західних виробників обладнання для розробки арктичного шельфу істотно знижений.
Розробка морських нафтогазових ресурсів Арктики
Останнім часом у зв'язку з падінням рівня видобутку на великих родовищах в Північному і Норвезькому морях уряд Норвегії активізувало роботу по залученню нафтогазових компаній до розробки ресурсів нафти і газу в Баренцевому морі.
Крім зазначених, в Баренцевому морі відкриті ще кілька родовищ, які мають комерційними запасами нафти, зокрема «Johan Castberg», «Gohta», «Alta» і «Wisting Central». Однак інвестиційні рішення по їх розробці поки не прийняті, оскільки в зв'язку з падінням світових цін на нафту потрібен перегляд фінансово-економічних та технічних параметрів проектів. Слід зазначити, що в декількох проектах беруть участь російські компанії «Роснефть» і «Лукойл».
Розробка морських нафтогазових ресурсів Арктики
Розвиток нафтогазової діяльності на канадському арктичному шельфі було пов'язано з наданням урядом Канади субсидій і дотацій нафтовим компаніям, що працюють в морі Бофорта. В середині 1980-х років вони були скасовані, що в сукупності зі зниженням світових цін на нафту в той період призвело до повного припинення бурових робіт в цьому морі в 1989 р
Незважаючи на великий обсяг пошуково-розвідувальних робіт, великих родовищ в канадському секторі моря Бофорта відкрити так і не вдалося.
В даний час на арктичному континентальному шельфі США ведеться видобуток тільки нафти і тільки в морі Бофорта. При цьому видобуток здійснюється або з материкової частини за допомогою горизонтального буріння, або з штучних островів, споруджених на невеликих глибинах (до 10 м). Морські платформи в морі Бофорта зараз не використовуються.
В цілому рівень видобутку залишається досить низьким. Так, середньодобовий видобуток становить: на родовищі «Endicott» - близько 5 тис. Барелів, на «Point McIntyre» - 18 тис. Барелів, на «Nikaitchuq» - 25 тис. Барелів нафти.
Найбільша кількість ділянок в морях Бофорта і Чукотському в даний час орендує компанія «Shell». Крім того, в якості орендарів виступають «Statoil» (Норвегія), «BP» (Англія), «ConocoPhillips» (США), «Eni» (Італія), «Murphy Oil Corporation» (США), «Iona Energy» (Канада ), «OOGC America» (дочірнє підприємство Китайської національної нафтогазової корпорації) і «Repsol» (Іспанія).