Тема 1. Промислове підприємство як логістична система
1.1 Поняття підприємства, його завдання та основні ознаки
Підприємством є самостійний господарський суб'єкт, що володіє правами юридичної особи, який при використанні трудовим колективом майна виробляє і реалізує продукцію, виконує роботи та надає послуги.
Головне завдання підприємства - повне і своєчасне задоволення потреб споживача, що є вищим сенсом і нормою діяльності кожного трудового колективу. У зв'язку з цим підприємство повинно забезпечувати конкурентоспроможність продукції, що випускається на основі її високої якості, гнучкого оновлення в залежності від постійно мінливого попиту.
Підприємство як господарюючий суб'єкт повинен мати такі ознаки:
- самостійність ведення господарської діяльності;
- права юридичної особи (майнова відособленість, виступ в цивільному обороті від свого імені і ін.);
- наявність трудового колективу;
- використання майна для виробництва і реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг;
- відсутність у складі інших юридичних осіб;
- здійснення господарської діяльності на принципах комерційного і господарського розрахунку.
Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок: цехів, відділів, лабораторій та інших компонентів, що складають єдиний господарський об'єкт. Факторами, що визначають структуру підприємства, є: характер продукції та технології її виготовлення, масштаб виробництва, ступінь спеціалізації підприємства і кооперування його з іншими фабриками і заводами, а також ступінь спеціалізації виробництва всередині підприємства.
Виробниче підприємство - це відокремлена спеціалізована одиниця, підставою якої є професійно організований трудовий колектив. До виробничим підприємствам відносяться заводи, фабрики, комбінати, шахти, кар'єри, порти, дороги, бази та інші господарські організації виробничого призначення.
Кожне підприємство є єдиним виробничо-технічним організмом. Виробничо-технічне єдність - найважливіша риса підприємства. Воно визначається спільністю призначення продукції, що виготовляється або процесів її виробництва і створює умови для кваліфікованого та оперативного керівництва підприємством.
Суттєвою ознакою, що об'єднує підприємство в єдиний організм, є наявність загального допоміжного господарства, який обслуговує всі частини підприємства, а також єдність території (останнім в деяких випадках, наприклад на комбінатах, необов'язково). Загальна допоміжне господарство і єдність території створюють більш тісні зв'язки між окремими ланками підприємства.
Підприємство володіє також організаційним єдністю, що означає наявність єдиного керівництва, обліку, стратегії розвитку.
Важливою рисою, що характеризує підприємство, є його економічна єдність, т. Е. Єдність колективу працівників, зайнятих на ньому, спільність матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, а також економічних результатів роботи.
Промислове виробництво є найбільшою і провідною галуззю сфери матеріального виробництва. Воно являє собою систему взаємопов'язаних галузей, зайнятих видобутком і переробкою промислового і сільськогосподарського виробництва та особистого споживання Виробництво зазначених матеріальних благ здійснюється на промислових підприємствах. Отже, підприємство - перш за все товаровиробник, який випускає продукцію, виконує роботи та надає послуги, необхідні споживачу. Воно має право юридичної особи і працює на основі комерційного розрахунку.
Для промислового підприємства характерно виробничо-технічне, організаційно-економічна єдність, а також організаційно-адміністративна і фінансово-економічна самостійність
Виробничо-технічне єдність забезпечується технологічним зв'язком окремих підрозділів підприємства, спільністю сировини, що переробляється і матеріалів. Технологічна взаємозв'язок доповнюється наявністю допоміжного та обслуговуючого господарств.
Організаційно-економічна єдність характеризується наявністю єдиних органів управління, єдиного виробничого колективу, адміністративної відособленості, взаємозв'язком плану виробництва з забезпечують його виконання матеріальними, технічними і фінансовими ресурсами, організацією діяльності на основі комерційного розрахунку.
Зазначене єдність визначає господарську самостійність підприємств, що передбачає самозабезпеченість необхідними основними і обіговими коштами для здійснення виробничої діяльності, самостійний збут своєї продукції, наявність самостійної закінченої системи звітності та бухгалтерського балансу.
Організаційно-адміністративна самостійність полягає в наданні підприємству прав юридичної особи, в організації всієї його діяльності на основі повного самофінансування, в пропорційності і співпідпорядкованості всіх його ланок, тобто виробниче підприємство може купувати, продавати засоби і предмети праці, готову продукцію підприємствам і організаціям, бути позивачем і відповідачем за своїми зобов'язаннями
Фінансово-економічна самостійність підприємства виражається в розробці і затвердженні своїх планів, наявність розрахункового рахунку в банках, закінченої системи обліку та бухгалтерської звітності з виявленням остаточних фінансових результатів (прибутку, доходу).
Виробнича система - це особливий клас систем, що включає працівників, знаряддя і предмети праці та інші елементи, необхідні для функціонування системи, в процесі якого створюються продукція або послуги.
Підприємство розглядається як виробничої системи, так як йому притаманні всі характерні для системи ознаки. Підрозділи підприємства (цехи, дільниці, служби, відділи та ін.) В цьому сенсі виступають в ролі підсистем, що складаються з елементів різного ступеня складності (трудящі, предмети і знаряддя праці і т.д.).
Підприємство являє собою динамічну систему, що володіє здатністю зазнавати зміни, переходити їх одного якісного стану в інший, залишаючись в той же час системою завдяки таким її властивостям, як:
- результативність (здатність отримувати ефект, створювати потрібну споживачеві продукцію);
- надійність (стійке функціонування, яке забезпечується внутрішніми резервами, системою управління, кооперацією з іншими виробничими системами);
- гнучкість (можливість виробничої системи пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища); довготривалість (здатність виробничої системи протягом тривалого часу зберігати результативність);
- керованість (допустимість тимчасової зміни процесів функціонування в бажаному напрямку під впливом керуючих впливів Керованість забезпечується внутрішніми резервами, поділом системи на підсистеми, а також обмеженням розмірів системи).