Розділ 1 загальні основи економічної теорії

Глава 1 економічна теорія як наука

1.1. Суспільство і економіка. Матеріальне виробництво як основа життя суспільства

У свою чергу політика завжди грає исключитель-ву роль в суспільному розвитку. Політиці принадле-жит першість у взаєминах економіки і полі-тики. До вирішення господарських питань необхідний перш за все політичний підхід. Без проведення пра-вільной політики можливі стихійність, самоплив в загально-жавному розвитку. Через політику здійснюється ис-користування економічних законів.

Матеріальне і нематеріальне виробництво. Ма-териальное виробництво (за висловом К.Маркса, загально-ного буття) лежить в основі людського суспільства. Людина може жити і займатися якоюсь справою, якщо у нього є їжа, одяг, житло і багато інших мате-ріального блага. Ці блага виробляються людьми не поодинці, а спільно. Навіть найпримітивніша форма виробництва первісних людей - полювання - була віз-можна за умови об'єднання зусиль. Тому виробництво завжди виступає як суспільне виробництво.

Суспільне виробництво має дві взаємопов'язаний-ні сторони: продуктивні сили та виробничі відносини. Продуктивні сили виражають відношення людей до природи, їх вплив на природу з метою пристосувати її елементи для задоволення своїх по-потреб. Виробничі відносини - це сукупність-ність відносин між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Основу виробничих відносин становлять ставлення-ня власності.

В економічній літературі єдиного підходу до питан-су про зміст суспільного виробництва немає, проте деякі з них можна виділити:

суспільне виробництво ототожнюється з матері-альних "виробництвом;

суспільне виробництво ототожнюється зі спосо-бом виробництва;

суспільне виробництво охоплює поряд з мате-ріального духовне виробництво і виробництво самої людини;

суспільне виробництво включає в себе і нематеріаль-риальное і матеріальне виробництво.

Найбільш правомірним є останній під-хід. У сучасних умовах зросла роль непроізводст-кої сфери, що є загальною закономірністю соці-ально-економічного розвитку всіх країн. Так, в розвинених країнах до половини і більше працездатного населення нині зайнято в галузях нематеріального виробництва.

Нематеріальне виробництво включає в себе виробництво нематеріальних благ і нематеріальних послуг. Н е-матеріальні блага - це духовні цінності, а нематеріальні послуги -послуги здраво-охорони, освіти, наукове консультування тощо

У сучасних умовах існує можливість ус-корінного розвитку невиробничої сфери. По-пер-вих, це пов'язано з науково-технічним прогресом, кото-рий значно розширює межі підвищення вироб-дітельності праці. По-друге, зниження фондо- і мате-ріалоемкості виробництва дозволяє збільшити вироб-ництво продукції при меншому витрачанні коштів виробництва, а тому відносно велику .Часть коштів можна направити в невиробничу сферу. Однак основною сферою суспільного виробництва яв-ляется матеріальне виробництво, бо людство напів-чає від нього необхідні засоби існування; мате-тивнотериторіального виробництво становить основу будь-якого іншого виду діяльності, в тому числі нематеріального виробниц-ства; матеріальне виробництво забезпечує надійшли-вування розвиток суспільства, його прогрес.

Матеріальне виробництво включає в себе виробництво матеріальних благ і матеріальних послуг. До першого належать: промисловість, сільське господарство, будів-ництво; до другого транспорт і торгівля, забезпечують-вающие рух продуктів до споживача, коммуналь-ве господарство, побутове обслуговування (ремонт і пошиття одягу, старка, хімчистка і т.д.).

Схожі статті