Колись я будучи ще школяркою ходила на гурток перукарів, хотілося мені стати представником цієї професії. Коли, майстер розповідала або показувала як правильно стригти, як зробити укладку, зачіску було все зрозуміло. Але варто було, мені тільки взяти в руки ножиці я таке починала творити. Загалом вистачило мене на місяць, зрозуміла що це не моє.
На мій погляд, крім старання, потрібно ще мати фантазію і вмілі руки. Без цього не вийде стати хорошим перукарем, а робити абияк, не хочеться, адже жінки приходять до майстра щоб вийти красунею, а не опудалом.
В загально це хороша професія, робити людей стильними, але і важка, цілий день на ногах, це не жарти.
У фінансовому плані, якщо ви професіонал, то можна заробляти дуже і дуже пристойно. Наприклад, я на стрижку ходжу до однієї жінки кілька років і міняти не збираюся, тому що завжди задоволена результатом.
Бідні ці перукарі. Ви уявляєте, практично цілий день на ногах. Адже кожному ще й догодити потрібно, кожного вислухати, адже клієнт приходить не тільки для того що б волосся підстригти, а ще що б душу вилити, поговорити. І ось кожного вислухай, кожного підстрижи, та ще не так коротко або коротший "Я ж попросив коротший".
Так, а крім цього, ще всякою хімією надихаєшся, руки від фарби, від хімскладу і від шампунів збережи, о жах.