Реферат на тему:
Спеціальна педагогіка - це наука, що вивчає сутність, закономірності, тенденції управління процесом розвитку індивідуальності та особистості дитини з обмеженими можливостями здоров'я, що потребує спеціалізованих індивідуальних методах виховання і навчання.
1. Об'єкт і предмет спеціальної педагогіки
Об'єкт спеціальної педагогіки - особистість дитини, що має функціональні відхилення у психофізичному розвитку, що ускладнюють його адекватну соціалізацію та шкільну адаптацію.
Предмет спеціальної педагогіки - процес навчання і виховання дітей з вадами у розвитку.
2. Структура спеціальної педагогіки
- дошкільна;
- шкільна;
- спеціальна педагогіка дорослих.
Спеціальна освіта - дошкільна, загальна і професійна освіта, для отримання якого особам з особливими освітніми потребами створюються спеціальні умови.
Корекційно-виховна робота - система спеціальних педагогічних заходів, спрямована на ослаблення або подолання недоліків (дефектів) у розвитку.
Спеціальне навчання - спеціальний цілеспрямований процес двосторонньої діяльності педагога і учня з метою передачі і засвоєння знань.
Особа з обмеженими можливостями - це особа, яка має фізичні та (або) психічні вади, які перешкоджають освоєнню освітніх програм без створення спеціальних умов.
Аномальні діти - діти, які мають значні відхилення від норм фізичного і психічного розвитку.
Дефект - фізичний або психічний недолік, що викликає порушення нормального розвитку дитини.
Аномалія - Патологічні відхилення від норми у функціях організму або його частин; відхилення від загальних закономірностей розвитку.
Корекція - це система педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків психофізичного розвитку дітей.
Компенсація - це заміщення або перебудова порушених або недорозвинених функцій організму.
4. Основні напрямки спеціальної педагогіки
- Науково-теоретична розробка основ корекційно-педагогічної роботи;
- Удосконалення психолого-педагогічного вивчення осіб з відхиленнями у розвитку;
- відбір оптимальних форм і змісту корекційно-педагогічної роботи;
- Удосконалення системи підготовки фахівців для корекційно-педагогічної роботи;
- Удосконалення системи управління та організації корекційно-педагогічної роботи в системі спеціальної освіти.
5. Основні принципи спеціальної педагогіки як науки
6. Цілі і завдання спеціальної педагогіки
Основна мета спеціальної педагогіки - виявлення і подолання недоліків у розвитку особистості дитини, виправлення функціональних порушень психічної діяльності, поведінки, особистості.
Завдання спеціальної педагогіки:
7. Розділи спеціальної педагогіки
Зв'язок з іншими науками:
- Педагогіка - наука про закони виховання і освіти дітей та дорослих.
- Психологія - наука про породження, розвитку і функціонуванні багатовимірного світу психічних явищ, що забезпечують регуляцію поведінки людини і тварин в ході еволюції життя на нашій планеті.
- Фізіологія - комплекс природно-наукових дисциплін, що вивчають загальні і приватні закономірності функціонування та регулювання біологічних систем різного рівня організації.
- Дефектологія - наука про психофізичних особливостях розвитку дітей з психічними та (або) фізичними вадами, закономірності їх навчання і виховання.
- Спеціальна психологія - галузь психології, що вивчає особливості психіки людей, для яких характерне відхилення від норм розвитку, викликане вродженими або набутими дефектами.
- Соціологія - наука про суспільство.
- Невропатология - наука про органічних і функціональних хворобах нервової системи.
- Патологічна анатомія - наука, що вивчає відхилення в будові організму.
- Патофізіологія - наука про закономірності виникнення, розвитку і перебігу патологічних процесів.
- Загальна і Медична генетика - наука про закони спадковості і спадкових захворювання.
- Психопатологія - наука, що вивчає хвороби психіки, їх причини, перебіг, попередження та лікування.
- Дитяча психіатрія - наука, що вивчає психопатологічні прояви в дитячому віці.
- Отоларингологія - наука про захворювання вуха, носа, горла.
- Офтальмологія - наука про захворювання органів зору.
- Патопсихологія - галузь психології, що вивчає зміни психічної діяльності при патологічних станах мозку.