Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
9.7.1. Внутрішкірна алергічна проба з бактеріальними ал-лергенамі. Постановку проби курсанти опановують при роботі з біль-ними в процедурній кімнаті під контролем викладача (Ордіна-тора). Курсант самостійно виробляє внутрішньошкірне введення токсоплазмина хворим токсоплазмозом або бруцеліну хворим бру-целлезом. Попередньо необхідно перевірити придатність алергену до застосування (ступінь прозорості, дата приготування, термін рік-ності, цілість ампули). Потім приготувати джгут для накладення на кінцівку вище місця введення алергену (в разі анафілакті-чеський реакції джгут негайно закручується), а також адреналін, мезатон, преднізолон і корглікон, а також ампулу з 25% -ним розчином глюкози для надання невідкладної допомоги. Шкіру внутрішньої поверхні передпліччя хворого протерти 70% -ним спиртом і дати їй висохнути. Накласти на кінцівку джгут. Злегка відтягнувши шкіру вказівним пальцем лівої руки, суворо внутрішньошкірно ввести туберкулінових шприцом (окремим для кожного алергену) 0,1 мл алергену. Голку слід тримати зрізом вгору. Далі необхідно оцінити, відповідно до доданої до алергенів інструкції, негайну, а на наступний день - сповільнену реакцію шкіри за величиною зони пофарбував-вати і набряку в місці введення діагностикуми, а також з урахуванням можливого утворення регіонарного лімфаденіту і лимфангоита. Отримані дані записати в історію хвороби.
9.7.2. Виявлення алергії до антибіотиків типу пеніциліну, стрептоміцину. Цей навик курсанти набувають при лікуванні хворих на ангіну в відділенні респіраторних інфекцій.
Алергію до антибіотиків виявляють за допомогою цілеспрямованого алергологічного анамнезу та проведення скаріфікаціонние і внутрішньошкірних проб.
Перед проведенням проб курсант повинен виділити наступні групи хворих.
1. Осіб, яким призначені медикаменти і проведення алергії-логічних проб з ними протипоказані через що були в минулому алергічних ускладнень на дані ліки.
2. Осіб, у яких даний антибіотик може викликати алергічну реакцію (нахил до алергічних реакцій, які мають так звану алергічну конституцію, які страждають дермато-мікозів).
3. Осіб, неодноразово брали в минулому даний антибіотик без алергічних ускладнень.
4. Осіб, ніколи не брали планований для лікування анти-біотик, які не страждають алергічними реакціями, без алергічної конституції.
Хворим 2, 3 і 4-ї груп спочатку проводиться скарификационная проба, при її негативних результатах через 30 хвилин - внутрікож-ва. Якщо скарификационная проба виявилася позитивною - прове-дення внутрішньошкірної проби з тим же антибіотиком протипоказано.
Якщо внутрішньошкірна проба протягом 30 хвилин виявилася негативні-котельної, приступають до лікування, починаючи з введення пробної дози (пеніциліну - 5000 ОД, стрептоміцину - 5000 ОД), яку вводять внутрішньом'язово в нижню третину плеча. Якщо протягом 30 хвилин стан не змінився, приступають до введення повної терапевти-чеський дози в традиційні місця для ін'єкцій.
Перед постановкою проб курсант виробляє розведення антибио-тика для проби.
1 000 000 ОД антибіотика розводить в 10 мл 0,9% -ного физиоло-ня розчину. Потім з флакона бере 1 мл і розводить у 9 мл 0,9% -ного фізіологічного розчину. Отримано розчин для постановки проб, в 1 мл якого буде міститися 10 000 ОД випробовується антибіотика. З цього розчину роблять проби.
Скарификационная проба. На обробленої 70% -ним спиртом і ви-сохшей шкірі долонної поверхні передпліччя хворого курсант на відстані 3 - 4 см один від одного завдає по краплині випробуваного антибіотика (концентрація 10 000 ОД / мл), а на іншу - розчинник препарату (фізіологічний розчин) . Стерильними ланцетами або ін'єкційними голками через краплю проводить три скаріфікаціонние лінії довжиною близько 10 мм кожна, уникаючи появи крові. Протягом 30 хвилин спостерігає реакцію хворого на препарат.
Проба негативна - відсутність гіперемії як в контролі (крапля з фізіологічним розчином), так і на місці нанесення розчину з випробовуваним антибіотиком.
Слабо позитивна - на місці нанесення розчину з випробуваним антибіотиком розвивається пухир, помітний при натягуванні шкіри.
Проба позитивна - пухир з гіперемією і розміром не бо-леї 10 мм, помітний без натягування шкіри.
Проба різко позитивна - пухир діаметром більше 10 мм з гіперемією.
Якщо для ін'єкції антибіотики розлучаються на новокаїні, то до-виконавчими, за вищеописаною методикою курсант проводить скаріфі-ційний пробу з 0,25% -ним розчином новокаїну.
Внутрішкірна проба. Внутрішньошкірно в області долонної поверхні-ти передпліччя туберкулінових шприцом вводиться 0,1 мл стерильного фізіологічного розчину; на відстані 5 см, за допомогою іншого шприца стільки ж випробуваного антибіотика (розведеного на сте-рільним фізіологічному розчині, концентрація - 10 000 ОД в 1 мл). На іншій руці таким же чином, але вже третім шприцом ставиться внутрішкірна проба з 0,25% -ним розчином новокаїну.
Через 30 хвилин відзначається реакція.
Проба негативна - поява пухирів, розміри яких не перевищують таких у контролі (1 - 2 мм в діаметрі).
Слабоположітельная - розміри пухиря в 2 рази перевищують конт-рольні.
Позитивна - волдирьна місці введення антибіотика достига-ет 15 - 25 мм з еритемою; резкоположітельная - розміри пухиря перевищують 25 мм в діаметрі.
Антибіотик можна застосовувати тільки при негативній скаріфі-ційний і внутрішньошкірних пробах. Необхідно бути готовим до оказа-нию невідкладної допомоги в разі розвитку анафілактичного шоку. Для цього курсант заздалегідь перевіряє наявність укладання з набором необхідних лікарських засобів (адреналін, супрастин, димедрол, піпольфен, преднізолон, поліглюкін, корглікон), джгута для накладання-ня на кінцівку вище місця введення антибіотика. Через 20 хвилин курсант оглядає зміна стану шкіри в місці ін'єкції антибіотика, результати проб заносить в історію хвороби. При поло-тивних реакції зробити запис в історії хвороби і мед.книжки (а також на їх титульний лист, обвівши запис червоним олівцем), яка забороняє введення цього антибіотика, попередивши про це хворого.