3.2. приготування напівфабрикатів
3.3. оброблення тіста
3.4. випічка виробів
3.5. Хлебохранилище і експедиція
4. Технохіміческій контроль виробництва
5.Работа в якості дублера середньої керівної ланки
7.Спісок використаної літератури
У недавньому минулому в Росії промислове виробництво хліба здійснювалося в основному в дрібних кустарних немеханізованих пекарнях, яких на початку ХХ століття налічувалося близько 140 тис. Починаючи з другої половини ХІХ ст. в російській хлібопеченні стали зароджуватися капіталістичні виробничі відносини, почалася концентрація виробництва, виник ряд великих виробничо торгових фірм.
З 1925р. го по 1935 роки хлібопечення в великих містах і промислових центрах механізовано.
Якщо в 1925 році лише 3,6% хліба випікалося на хлібозаводах, а 96,4% все ще в кустарних пекарнях, то в 1935 р на хлібозаводах вироблялося 58%, в механізованих пекарнях 16,8%, а в кустарних пекарнях 25 , 2% від загальної кількості промислового виробництва хліба.
В кінець 1935 р хлібопекарська промисловість міст і промислових центрів була передана з системи споживчої кооперації в ведення Народного комісаріату харчової промисловості СРСР. В системі харчової промисловості з 1935 р
по 1941 р хлібопекарська промисловість продовжувала зростати завдяки будівництву нових хлібозаводів і механізації кращих кустарних пекарень.
До початку 1941р. на хлібозаводах і механізованих пекарнях вироблялося 77% від загальної кількості випеченого хліба. Хлібозаводи будувалися в 1935 р - 1941 р. оснащувалися все більш сучасними видами вітчизняного хлібопекарського обладнання (конвеєрними печами, тістоприготувальне і тістоподільним машинами і т.п.)
У роки Великої Вітчизняної війни (1941г.-1945 г.) в районах тимчасово захоплених фашистськими окупантами хлібозаводи були зруйновані майже повністю. З ладу були виведені значна частина виробничої бази хлібопекарської промисловості. До відновлення зруйнованих хлібозаводів приступали відразу, у міру звільнення окремих регіонів країни від окупації. Одночасно велося будівництво ряду нових хлібозаводів і механізованих пекарень в містах і промислових центрах. В результаті цього вже до кінця 1947 р виробнича потужність хлібопекарських підприємств була не 17% більше в порівнянні з початком 1941 р В наступні роки будівництво хлібозаводів і дрібніших механізованих підприємстві безперервно тривало.
Продовжувалося збільшення промислового виробництва хліба і хлібних виробів шляхом будівництва нових комплексно - механізованих хлібозаводів і реконструкції вже існуючих підприємств.
Розробка нових інтенсифікованих технологічних процесів виробництва хліба зажадала проведення досліджень не тільки технологічних, а й хімічних, біохімічних, фізико-хімічних а щодо сушки і тепломасообмінних.
Розробка нових видів хлібопекарських виробів підвищеної харчової цінності, дієтичних і лікувально-профілактичних зажадала розвідували та допитувалися нових видів хлібопекарської сировини і добавок, багатих тими речовинами. якими хліб треба збагачувати .Необхідно була і розробка технології виробництва цієї групи виробів, оптимальної з точки зору їх якості та харчової цінності.
При розробці нових видів хлібопекарського обладнання ставилося завдання підвищення продуктивності праці і повного усунення і максимального скорочення операцій вироблених вручну, особливо операцій фізично важких. При цьому велика увага була приділена комплексної механізації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт, як з сировиною, так і з готовою продукцією хлібопекарських підприємств.
2. Загальна характеристика підприємства
Таблиця 1. Асортимент продукції, що випускається.