Професійна мова вимагає певної освіти. У такій мові широко поширені професіоналізми. У зв'язку c цим найбільшою спонукальної силою в сфері виробництва має мова професіонала, спрямована до професіонала, скажімо, інженера до кваліфікованого робітника, а в сільському господарстві агронома - до возделивателю землі. Мова не знайомої в таємниці професіоналізму сприймається через призму недовіри. У того, хто вислуховує непрофесійні настанови, виникає відоме почуття образи за свою професію: «Кожен дає мені поради», - мимоволі думає він. Можна сказати, що у виробництві немає нічого гіршого, ніж слідувати порадам дилетантів.
Керівнику трудового колективу, з волі випадку опинилася не на своєму професійному місці, слід до часу утримуватися від професіоналізмів, бо сказане не зовсім так, як потрібно, не прощається. Такому керівнику треба починати з повсякденній мові.
Повсякденна мова включається в живе спілкування людей. Вона дуже лаконічна, виразна і зрозуміла. Люди хочуть, щоб з ними говорили так, як вони звикли. Тому будь-який керівник повинен володіти всіма нюансами мови і особливістю лексики: специфічними висловлюваннями, ідіомами, прислів'ями та приказками. Велике значення має і вимова. Спотворення в вимові слів рідної мови зазвичай сприймається дуже болісно. Якщо ж керівник спілкується в інших мовних регіонах, йому багато чого прощається. Такий закон мовної комунікації. Дії цього закону поширюються на будь-яку мовну середу.
Чи варто дивуватися, що в зовнішній сфері економічної діяльності японці захоплюють ініціативу і забезпечують просування своїх ідей по всьому світу.
Ладанов І.Д. практичний менеджмент