Одного разу один чоловік повертався додому з роботи раніше, ніж зазвичай. Його будинок перебував на іншому березі річки, тому він дуже поспішав, щоб не запізнитися на паром. Він так рідко приходив додому рано. "Як же зрадіє дружина, побачивши мене!" - думав чоловік.
Але, на жаль, йому не вистачило якихось п'яти хвилин. Він прибіг якраз в той момент, коли пором вже вирушав від берега.
Чоловік дуже засмутився, адже наступного порома потрібно було чекати кілька годин.
Він присів біля берега річки, низько схиливши голову. Тут до нього підійшов мудрець. Він сказав йому:
- Чого ти сумуєш? Просто вставай і йди далі!
- Але попереду ж річка! - здивувався чоловік.
- Значить, йди по воді!
- Тепер вмієш, - сказав мудрець серйозним і впевненим голосом.
Чоловік подивився на мудреця і повірив йому. Йому так сильно хотілося раніше потрапити додому, що він схопився на ноги і. пішов по воді. Він дійсно пішов по воді!
Коли він прийшов додому і розповів дружині про все, що з ним сталося, вона сказала йому:
- Як чудово! Ти сьогодні познайомився з дуже незвичайною людиною. Чому ж ти не запросив його до нас в гості?
- Дійсно! - подумав чоловік і вирушив назад до мудреця.
Він перейшов річку і застав мудреця на тому ж місці.
- Ми з дружиною були б дуже раді бачити вас у нас в гостях! - звернувся до нього чоловік.
- Я не можу, - відповів мудрець, - паром тільки через кілька годин.
- Навіщо нам паром? - здивувався чоловік. - Ви ж можете ходити по воді!
- І все таки мені поки потрібний паром. Я знаю, що я можу ходити по воді, але не вірю в це!
"Найстрашніше невіра - це невіра в себе." Т.Карлейль