Про стягнення боргу

Президії Верховного Суду Республіки Башкортостан

Президія Верховного Суду Республіки Башкортостан в складі:

Голови президії: Іващенко В.Г.

і членів президії: Юлдашева Р.Х. Мустаева М.Ф.,

Іткулово М.А. Медведєва Б.Н. Чернявської С.А.

при секретарі: Сиртланово О.В.

цивільну справу за позовом ЕВД до ШВП, в інтересах якого діє ШГІ, про стягнення боргу, і за зустрічним позовом ШГІ в інтересах недієздатного ШВП до ЕВД про визнання договору позики неукладеним.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду Республіки Башкортостан Усманова Г.Ф. президія

ШГІ, діючи в інтересах недієздатного ШВП, звернулася до ЕВД з зустрічним позовом про визнання договору позики неукладеним по його безгрошової. Вказала, що ЕВД не міг надати в борг її чоловікові таку велику суму, тим більше, що був обізнаний про те, що ШВП не має роботи і заробітної плати, не зможе розрахуватися з ним. ШВП не отримував суму. рублів від ЕВА по представленої розписці, так як знаходився в цей період на стаціонарному лікуванні в наркологічному диспансері.

Стягнути з опікуна недієздатного ШВП - ШГІ, що відповідає в межах вартості майна підопічного, на користь ЕВД борг в розмірі -. рублів, відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі. рублів, понесені витрати по оплаті держмита в розмірі. рублів, всього. рублів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з опікуна недієздатного ШВП - ШГІ на користь ЕВД суму боргу. рублів, відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі. рублів, понесені витрати по оплаті держмита в розмірі. рублів, всього. рублів.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ШГІ в інтересах недієздатного ШВП до ЕВД про визнання договору позики неукладеним відмовити.

У наглядової скарзі законний представник ШВП - ШГІ, просить скасувати судові постанови, посилаючись на те, будучи опікуном шви, вона не може нести за нього матеріальну відповідальність; крім того, вказує на те, що її зустрічний позов, поданий в інтересах недієздатного ШВП, не був розглянутий по суті заявлених вимог, також їй не надано сприяння в зборі доказів.

Перевіривши справу, вислухавши представника ШГІ - АГН (довіреність №. Від. Року), яка підтримала наглядову скаргу, ЕВД, що заперечувало проти задоволення наглядової скарги, президія знаходить судові постанови, що відбулися у справі, підлягають скасуванню.

В силу ч.2 ст.56 ЦПК РФ. суд визначає, які обставини мають значення для справи, якій стороні належить їх доводити, виносить обставини на обговорення, навіть якщо сторони на будь-які з них не посилалися.

На підставі ч.1 ст. 196 ЦПК України під час ухвалення рішення суд оцінює докази, визначає, які обставини, що мають значення для розгляду справи, встановлені, і які обставини не встановлені, які правовідносини сторін, який закон повинен бути застосований у даній справі і підлягає позов задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.196 ЦПК України суд ухвалює рішення за заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив вимоги ЕВД в повному обсязі, і відмовив у задоволенні зустрічного позову ШГІ, що діє в інтересах недієздатного ШВП

З розписки, прилученою до матеріалів справи, випливає, що ЕВД передав ШВП в борг грошові кошти в сумі. рублів з умовою повернення в. року. Дана розписка датована. року »(л.д.12).

На підставі рішення. від. року ШВП визнаний недієздатним після видачі їм довіреності ЕВД на укладення угод з належними йому на праві власності кімнатами. Опікуном над недієздатним ШВП за розпорядженням голови. міського округу. №. -р від. року призначена дружина ШГІ

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від. року №. 1. рукописний текст боргової розписки на. рублів від імені ШВП від. року виконаний ШВП. Встановлено, що запис. і підпис від імені ШВП, розташована в одному рядку з цим записом, виконані не одночасно з іншими рукописними записами (із наступними), а були дописані (вписані) в цей текст пізніше. Встановити послідовність виконання основного тексту розписки і підписів від імені ШВП не представляється можливим. Рукописні записи в розписці не наражалися на зміни шляхом виправлення, підчисток і травлення.

З урахуванням даного експертного висновку, суд прийшов до висновку про те, що пред'явлена ​​ЕВД розписка виконана самим ШВП, встановлений договором позики строк повернення грошових коштів закінчився, вони не повернуті позивачеві, що є підставою для задоволення його позовних вимог, і відмови в задоволенні зустрічних вимог ШГІ про визнання даного договору позики безгрошовим.

Інших мотивів і аргументів на обґрунтованість свого висновку про відхилення зустрічного позову суд в рішенні не навів.

Також суд порахував правомірними вимоги ЕВД про стягнення відсотків за користування його коштами, передбачених п.1 ст.395 ГК України.

З висновками суду першої інстанції погодився суд касаційної інстанції.

Разом з тим, з такими висновками погодитися не можна.

Як випливає з рішення, суд першої інстанції стягнув пред'явлені ЕВД суми з ШГІ, як опікуна недієздатного ШВП

Тим часом, суд не врахував, що в позовній заяві ЕВД просив стягнути суму боргу і відсотки з ШВП, як боржника по розписці (л.д.6-7).

В судовому засіданні. року ЕВД просив стягнути пред'явлені їм суми з ШГІ, як опікуна недієздатного ШВП (протокол судового засідання л.д.173-174).

Однак письмової позовної заяви про зміну відповідача по справі, як того вимагають норми ст.131 ЦПК РФ. ЕВД в ході розгляду справи не подавав, свої початкові вимоги він письмово не змінював.

Суд, в свою чергу, в порушення ст.ст.56, 196 ЦПК України не уточнив заявлені вимоги.

Крім того, суд не взяв до уваги ту обставину, що ШГІ не може нести цивільну відповідальність за свого підопічного за його зобов'язаннями.

Згідно ст.32 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічного розладу (ч.1). Опікуни є представниками підопічних в силу закону і здійснюють від їх імені та в їх інтересах всі необхідні угоди (ч.2).

В даному випадку договір позики уклав сам ШВП, визнаний в подальшому недієздатним, а не ШГІ від його імені, тому вона не може нести відповідальності самостійно, як опікун.

У той же час, згідно з ст.37, 38 ГК України опікун недієздатної особи має право розпоряджатися майном підопічного, а також при необхідності прийняти майно підопічного в довірче управління.

Таким чином, законодавець передбачив можливість погашення зобов'язань недієздатної особи за рахунок його майна за допомогою участі в цьому опікуна, але не поклав на опікуна обов'язок нести відповідальність за підопічного за свій рахунок.

Крім того, рішення суду повинно бути мотивовано, проте суд у порушення положень ст.ст.56, 196 ЦПК України нічим не аргументував свою позицію про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ШГІ

Тим часом, ШГІ обгрунтувала свій зустрічний позов багатьма причинами і доказів, проте вони не знайшли правової оцінки.

Так, ШГІ вказувала в позові, що ШВП в момент написання розписки перебував на стаціонарному лікуванні в наркологічному диспансері, він був обманутий ЕВЛ, який, скориставшись станом здоров'я ШВП, намагався заволодіти його житловою площею; в ході судового розгляду житлова площа була повернута у власність ШВП, однак, при розгляді даної справи ЕВД не висував розписку про наявність грошового боргу і не посилався на неї (л.д.132-135).

Крім того, ШГІ посилалася на яке набрало законної сили рішення. від. року, де взаємини ЕВЛ і ШВП і характер їх грошових претензій були предметом дослідження і оцінки (л.д.89-94).

В силу ст.57 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд має право запропонувати їм подати додаткові докази. У разі, якщо подання необхідних доказів для цих осіб важко, суд за їх клопотанням сприяє у збиранні та витребування доказів.

Президія знаходить, що допущені судом першої інстанції і не усунуті судом касаційної інстанції вищевказані порушення норм матеріального і процесуального права є суттєвими, що вплинули на результат справи, без їх усунення неможливо відновлення прав і законних інтересів сторін у справі. Дані порушення можуть бути виправлені лише за допомогою скасування судових постанов, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.388 та 390 ЦПК РФ, президія

Головуючий - В.Г. Іващенко

Довідка: суддя Климина К.Р.

Касація: Черчага С.В. (Ост. І доп.),

Тазетдінова Г.А. Наушірбанова З.А.

Схожі статті