Заслухавши доповідь судді Сальниковой В.Ю. пояснення представника позивачки М.Е. третьої особи Г.В. представника ЗАТ А.Е.,
Судова колегія у цивільних справах Санкт-Петербурзького міського суду
Ж.Н. звернулася в Смольнинский районний суд Санкт-Петербурга з позовом до Б.А. про обов'язок демонтувати ванну, встановлену відповідачем над кімнатою, що належить позивачці, стягнення компенсації моральної шкоди в розмірі «сума», стягнення матеріальної шкоди в розмірі «сума», стягнення витрат на експертизу в розмірі «сума» і витрат по оплаті держмита в розмірі «сума ».
У касаційній скарзі Ж.Н. просить рішення районного суду скасувати, вважаючи його неправильним, і направити справу на новий розгляд.
В засідання суду касаційної інстанції відповідачка і треті особи ТОВ, Г-ви, Ж.І. не з'явилися, повідомлені про розгляд справи за правилами ст. 113 ЦПК РФ (а.с. 31-37 томи 2), про причини своєї неявки судову колегію не сповістили, в зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК РФ в їх відсутність.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивачки, третіх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги, приходить до наступного.
<дата> в кімнату позивачки сталося протікання води з верхнього поверху, в результаті якого в кімнаті позивачки обрушився штукатурний шар стелі.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не оскаржувалися сторонами в ході розгляду справи.
Для встановлення причин протікання, що сталася <дата>, судом за клопотанням відповідачки була призначена судова будівельно-технічна експертиза, а згодом повторна судова будівельно-технічна експертиза, після отримання висновку якої були допитані експерти П.П.і В.А.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріали справи не представлено доказів того, що витік води в кімнату позивачки <дата> сталася з квартири відповідачки і з її вини, а, крім того, в матеріали справи не подано доказів того, що раніше відбулися в кімнату позивачки протікання знаходяться в причинному зв'язку з установкою ванни в квартирі відповідачки.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду першої інстанції постановлені без урахування всієї сукупності зібраних у справі доказів, їх належної оцінки і не відповідають обставинам справи.
Як випливає з пояснень відповідачки, які дала в ході розгляду справи судом першої інстанції, і в її квартирі, і в квартирі № ... встановлені ванни в приміщеннях, розташованих над кімнатою позивачки. Також над квартирою, де проживає позивачка, проходить трубопровід гарячої води. Відповідачка не заперечує, що ванна була встановлена нею самовільно, вказувала, що намагалася оформити документи на установку ванни, але зробити це їй не вдалося.<дата> вона (Б.А.) в квартирі ніяких робіт не проводила, ванну не використовувала, ремонтні роботи проводилися ЗАТ. Тим часом, факт протікання <дата>не заперечує, однак вважає, що витік стався не з її вини, а з вини працівників ЗАТ, які під час виконання робіт в її ванній відламали шматок труби, який згодом замінили, при цьому сантехніки ЗАТ воду не відключали.
Згідно з висновками, викладеними у висновку експерта № ..., <дата> в квартиру позивачки відбулася раптова сильна витік води, після чого в кімнаті позивачки сталося обвалення штукатурки. Експерти вважають, що раптова витік такої сили не могла бути викликана несправностями каналізації і установкою ванни в квартирі відповідачки. Рясне раптове надходження води, що викликало обвалення штукатурного шару і залівшее кімнату позивачки, могло статися через подачі в несправні ділянки ремонтованих трубопроводів води під тиском. Найбільш ймовірними причинами протікання води в квартиру позивачки є: неузгоджені дії персоналу, який проводив роботи по ремонту систем ГВП, ХВП, водовідведення в житловому будинку (в тому числі і вищерозташованих квартирах), що призвели до подачі води під тиском в несправні (або в не до кінця змонтовані) ділянки трубопроводів; місцеві пошкодження в системах ГВС, ХВП, викликані проведеними ремонтниками гідравлічними випробуваннями трубопроводів; пошкодження інженерних мереж, розташованих в квартирі № .... Протікання, що відбулася <дата> в квартиру позивачки, не пов'язана з можливою неправильною установкою ванни в квартирі відповідачки.
Допитаний в якості свідка судом першої інстанції <дата> виконроб ЗАТ К.Г. пояснював, що <дата> вони ремонтували труби у ванній відповідачки. Труба гарячого водопостачання у ванній відповідачки з'єднувалася з розводкою, що йде під кахель. У ванній відповідачки змінювалася підводка, коли змонтували трубу, з'єднали зі старою трубою і включили воду, під кахлем потекло, подзвонили сусіди і сказали, що є витік води. Також пояснив, що при зміні комунікацій в старих будинках гідровипробування не проводяться. Після заміни ділянки труби, вони включили воду.
Наведені вище висновки експертів, пояснення відповідачки і свідка К.Г. акт від <дата> не підтверджують того, що витік стався не з квартири відповідачки, і не свідчать про відсутність вини відповідачки в сталася <дата> протечке в кімнату позивачки, внаслідок чого висновки суду про відмову в задоволенні вимог позивачки про відшкодування шкоди і витрат, пов'язаних з визначенням матеріального збитку, на увазі відсутність доказів провини відповідачки не можна визнати заснованими на представлених доказах. Крім того, виключаючи вину відповідачки в заподіянні шкоди позивачці, суд першої інстанції не встановив ні причину протікання, ні особа, чиїми діями заподіяно шкоду позивачці.
Не може бути визнаний правильним і висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимоги позивачки про зобов'язання відповідачки провести демонтаж самовільно встановленої ванни, з посиланням на те, що протікання, що відбулися в квартиру позивачки, не перебувають у причинному зв'язку з установкою ванни.
В силу положень ст. 29 ЖК РФ, житлове приміщення може бути збережене в перебудовані і (або) перепланованому стані, якщо цим не порушуються права і законні інтереси громадян або це не створює загрозу їх життю або здоров'ю.
Відповідно до положень ст. 3 ЦПК РФ зацікавлена особа вправі в порядку, встановленому законодавством про цивільне судочинство, звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Положеннями ст. 304 ЦК України передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень свого права, хоча б ці порушення не були поєднані з позбавленням його володіння.
З положень вищевказаних правових норм випливає, що особа, права і законні інтереси якого порушені збереженням незаконного перепланування, має право звернутися до суду з позовом про приведення житлового приміщення до попереднього стану.
При тому, що установка ванни відповідачем проведена в порушення встановленого порядку, належним ніяк не узаконена і відповідних вимог відповідачем не заявляв, а причини сталася <дата> протікання судом не встановлені, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог про демонтаж ванни тільки у тій підставі, що протікання, наявні в квартирі позивачки, не перебувають у причинному зв'язку з установкою ванни, не можна визнати обґрунтованим.
Викладене свідчить про те, що судом при вирішенні спору не були в повному обсязі встановлені обставини, що мають значення для вирішення вимог позивачки, внаслідок чого рішення суду не може бути визнано законним і обгрунтованим і підлягає скасуванню.
Оскільки порушення, допущені судом першої інстанції, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, судова колегія, скасовуючи рішення суду, вважає за необхідне повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, при якому суду слід врахувати вищевикладене, правильно визначити юридично значимі обставини для вирішення спору і розподілити тягар їх доведення, достовірно встановити причину сталася протікання і особа, відповідальна за заподіяння шкоди, з урахуванням встановлених обставин оцінить доводи позивачки, покладені в основу вимоги про зобов'язання відповідачки демонтувати самовільно встановлену ванну, після чого ухвалити рішення відповідно до норм матеріального права, що регулюють правовідносини сторін, з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 361 ЦПК України, колегія суддів