Є кілька якостей особистості, які ніколи не повинні опановувати людиною. З числа таких якостей найнебезпечнішим є гордість. Гордість була причиною, по якій сатана був проклятий. Це причина, яка робить короля жебраком. Аллах засудив тих, хто гордий.
Йому належать всі, хто на небесах і на землі. А ті, хто знаходиться поруч з Ним (ангели), що не звеличуються над поклонінням Йому і не втомлюються. (Коран, 21-19)
У аятах, наведених вище, Аллах говорить, що незалежно від того, що роблять люди, навіть якщо вони відкидають єдність Аллаха через гордість, вони належать тільки Йому. В іншому аяті йдеться:
Хто може наділити вас долею, якщо Він перестане наділяти вас Своїм долею? Так, невірні упираються в непокорі і відчуження. (67-21)
Про них Всевишній Аллах в Корані говорить (сенс): "Воістину ті, які вважають брехнею Мої знамення, які горді до Mоім аятам, для них не будуть розкриті ворота небес і землі вже не ввійдуть в Рай поки верблюд не пройде через вушко голки" т. е. ймовірність того, що вони увійдуть в рай дорівнює ймовірності того, що верблюд зможе пройти через вушко голки. Так Всевишній говорить про зарозумілих.
Відомий і хадис: "Той, в чиєму серці є хоча б порошинка зарозумілості, не ввійде в Рай".
У Корані сказано (сенс): "Серед людей є такі, які через гординю сперечаються про Аллаха, не маючи ні знань, ні настанови, ні ясної книги для того, щоб збити людей зі шляху Всевишнього Аллаха"
Також в Корані є аят зі змістом: "Я відведу від моїх знамень тих, хто без права проявляє зарозумілість", тобто гординя відводить їх від знамень, і зарозумілість - це внутрішнє, приховане почуття, яке часом відбивається в поведінці, у зовнішньому вигляді.
Вони впадають в оману, утверджуючись в ньому все більше і більше.
Головне - слід зазначити, що ці аяти не тільки для відкидають іслам, а й для всіх, хто відкидає знамення Аллаха в будь-якій формі. Сьогодні мусульмани відходять від свого істинного шляху. Вони проклинають своє життя і долю, коли потрапляють в біду, забувають милості Аллаха, або забувають висловити свою вдячність Аллаху, коли вони щасливі. Якщо хтось забуває Аллаха, значить, він думає, що він є самодостатнім, що означає гордість і зарозумілість.
Всі норми шаріату, все основи ісламського віровчення ґрунтуються на усвідомленні людиною, що він раб Всевишнього Аллаха, що він цілком і повністю належить Йому. І тільки через це почуття прокладається шлях раба до Аллаха. Тільки від цього розуміння рабської суті перед Аллахом залежить все в цій релігії. Але зарозумілість це єдине, що може зруйнувати розуміння того, що ти раб Всевишнього Аллаха, що бере свій початок від маленької краплі і який покине цей світ, пішовши в землю по завершенні відпущеного Аллахом терміну.
Ті, хто сумнівається в благословенні, яке вони отримують, повинні подумати, що якщо буде, якщо припиниться їх благословення? Що вони будуть робити, якщо все, що у них є, буде знищено?
Воістину людина, в серці якого є гордість, ніколи не відчує почуття рабства перед своїм Творцем, і тому він не покається. Каяття - це не повторення численне певних слів, а перш за все біль, щирий жаль за гріхи, яку гордовитий людина не може відчути. І тому гордовитий грішник віддалений від милосердя, оскільки він далекий від каяття.