Вступні зауваження. Прислівники, утворені за допомогою префіксів від слів різних частин мови, відповідно до загальних правил злитого і роздільного написання пишуться разом. Однак існує об'єктивна складність розмежування в мові діалектів з приставками і поєднань іменників із прийменниками, що виражають, як і прислівники, обставинні значення. Крім того, серед діалектів є значна кількість одиниць, традиційне роздільне написання яких не відповідає як загальним принципом злитої передачі на письмі окремих слів, так і приватним правилам написання прислівників. Цим зумовлюється в багатьох випадках словниковий порядок встановлення злитого або роздільного написання прислівників.
У зв'язку з труднощами розмежування префіксальних прислівників і федложно-відмінкових сполучень в даному розділі розглядаються не тільки власне прислівники (пишуться як разом, так і окремо), але і схожі з ними стійкі поєднання, звані нижче на-пічними поєднаннями. Для позначення початкових частин, які пишуться разом або окремо з подальшою частиною, використовується \ Ермін «прийменник-приставка».
Цей параграф у Розенталя:
§ 41 п. 3 § 53 п. 1-8
1. Прислівники, утворені за допомогою префіксів від діалектів, напр. зовні, більше нема куди, до цього дня, задарма, нічого цього не побачать ззовні, назавжди, назавтра, навпіл, геть, назовсім, відтепер, позавчора, понині, посейчас, раніше, післязавтра.
Примітка. Разом пишуться прислівники, утворені за допомогою префіксів від діалектів, слід відрізняти від сполучень прийменників на і до з незмінними словами, вживаними в значенні іменників, напр. до завтра, на завтра (пор. назавтра вони розлучилися і відкласти роботу на завтра), на вчора, на сьогодні, на після, на потім, на добре, на відмінно; на авось, нанівець, на ура.
2. Прислівники, утворені від прикметників і включають в свій склад або (а) повні форми, або (б) короткі форми прикметників (у тому числі старі і тепер невживані), напр .:
а) вживу, круто, нахабно, вперше, впритул, прямо, врозтіч, врукопашну, вручну, нишком, вхолосту, начисто, заздалегідь, часто, надаровую, безпосередньо, навманя, дочиста;
Примітка 1. Окремо пишуться прислівникові сполучення на бічну, на світову, на задній хід, на рівних, в цілому; роздільне написання наречних поєднань в відкриту і в загальному визначається правилом § 137, п. 3.
Примітка 2. дефісное написання прислівників з префіксом по-, утворених від прикметників (типу по-новому), визначається правилом § 138, п. 2.
б) подвійно (пор. подвійний), коротко (пор. короткий), цілком, вправо, взагалі, дотемна (але: від темна до темна, див. § 137, п. 4), насухо, заодно, запросто, здавна, без нічого , начисто, подовгу, даремно, зопалу, ліворуч, праворуч, сослепу, сповна, сп'яну, знову, знову.
3. Прислівники, утворені від займенникових слів, напр. щосили, зовсім, навовсе, зовсім, потім, навіщо, тому, чому, звідти, потім, тому, по чому, чому, тому, тому.
Прімечаніе.О написанні слів притому, причому см. § 140, п. 2.
4. Прислівники, утворені за допомогою префіксів в, на від збірних числівників, напр. вдвічі, втричі, вчетверо, вдесятеро, надвоє, натроє, удвох, утрьох, учотирьох, вдесятьох.
Примітка. Окремо пишуться поєднання прийменника по з колективними числівниками, напр. по двоє, по троє, по п'ятеро.
5. Прислівники з першою частиною впол-, напр. вполглаза (дивитися), напівголосно, вполнакала, вполногі (грати, кататися, танцювати), впівоберта, вполроста, упівсили, вполслуха, неуважно (слухати), півціни; вполоткрита, вполпьяна, вполсита.
Прімечаніе.Раздельно пишуться: а) поєднання прийменника в і складного слова з першою частиною пів і другою частиною - назвою одиниці виміру, напр.: Зростанням в півметра, вагою в півтонни, шириною в піваршина; б) поєднання, що вказують на час, типу о пів на першу (зустрітися), о пів на одинадцяту (прийти).
6. Прислівники з просторовим і тимчасовим значеннями, в яких приставка з'єднується з формами іменників верх, низ, перед, зад, бік, височінь, глиб, далечінь, близь, широчінь, вік, початок, напр. вгору, вгорі, доверху, догори, наверх, нагорі, поверх, зверху, зверху; вниз, внизу, до низу, ізнізу, донизу, внизу, знизу; вперед (і попереду, наперед, спереду), наперед, Поперед; взад (ікзаді, позаду, позаду, ззаду), назад; убік, набік, обіч (але: під боком, див. § 137, п. 1; пліч-о-пліч, див. § 137, п. 4), збоку; вгору, підщепі; вглиб; вдалину, далеко, здалека, одаль, віддалік; поблизу; вшир; повік, повік, навіки, довіку, Ізвеков, навік, навіки (але: по (на) віки віків, у (на) віки вічні; із століття в століття, див. § 137, п. 4); спочатку, від початку, спочатку, спочатку.
Деякі з таких прислівників можуть вживатися в ролі прийменників з формою рід. п. напр. карниз вгорі стіни, виноска внизу сторінки, зверху пагорба добре видно околиці, пікнік поблизу озера, стояти збоку столу.
Примітка до пп. 1, 2, 3, 6. Слід розрізняти разом пишуться прислівники і збігаються з ними в буквеному складі, але пишуться окремо поєднання прийменників зі словами інших частин мови (іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками). В такому розрізненні велику роль відіграє контекст. Саме в контексті виявляється реальне значення і типові синтаксичні зв'язки слів різних частин мови. Пор. наступні пари прикладів: виїхати назовсім (наріччя, відповідає на питання «як?») - послався на зовсім старі дані (привід на. відноситься до іменника дані, + наріччя зовсім, що відноситься до прикметника старі і утворює з ним
словосполучення); поговорити з ким-небудь безпосередньо - вийти на пряму дорогу; діяти заодно з ким-небудь - порахувати два відвідування за одне; здивувався, потім розсміявся (наріччя, відповідає на питання «коли?») - за тим будинком вже поля (привід за + займенник тем); спочатку (наріччя, відповідає на питання «коли?») всім було цікаво - на початку шляху все жваво жартували (привід в + іменник початок, який утворює з залежним від нього словом шлях словосполучення); подивитися наверх - з обриву на верх вози посипалося каміння; вдалині видно ліс - в дали, прихованої туманом; дивитися вдалину - вдивлятися в далечінь степів; поширюватися вглиб і вшир - вникати в глиб, в суть проблеми. Залежно від розуміння тексту пише може вибрати і злите, і роздільне написання в таких, наприклад, випадках: зануритися вглиб (в глиб) океану, зайти всередину (в глиб) ліси, гніздо нагорі (на верху) дерева.
Цей параграф у Розенталя:
§ 54
1. Прислівникові поєднання прийменників-приставок без, для, до, під, при, про з формами іменників (в тому числі не вживаються поза цими поєднань), напр .:
без кінця, без напрягу, без натяків, без продиху, без просипу, без розбору, не спитавшись, без пуття, без упину, без угаву, без утоми, без приховування;
для блезиру, для вірності, про людське око, для затравки, для порядку, для сміху, для сугрева;
до зарізу, до невпізнання, до відвалу, до напівсмерті, до смерті, до упаду, до чортиків;
під боком, під вечір, під гору, під дих, під ключ, під кінець, під ложечкою, під пахви, пахви, під керівництвом, під укіс, під ручку, під силу, під спудом, до пари, за вуздечку, під ухил, під ранок, напідпитку, під шумок;
при смерті, при грошах, при своєму, при своїх;
про запас, також з формою зворотного займенника: про себе (НЕ вголос).
Примітка 1. Пишуться разом дотла, часом, підряд, а також напідпитку.
Примітка 2. Про злитому написанні приставки до зі словами просторового і временнбго значення (доверху, донизу) см. § 136, п. 6.
Примітка 3. Від наречних поєднань попід пахви, під пахвою і т. П. Слід відрізняти іменник пахви (од. Ч. Пахва), пишеться разом; пор. напр. натер (що?) пахви і натер (де?) під пахвами; піджак тисне під пахвами.
2. Прислівникові поєднання, що складаються з приводу-приставки з і форми рід. п. іменника на -у (-а), напр. на вигляд, з голоду, з переляку, з льоту, з маху, з нальоту, з наскоку, з переляку, з розгону, з розгону, з розмаху, з ходу (і з переляку, з літа, з нальоту, з наскоку, з переляку, з розбігу, з розгону, з розмаху).
Примітка. Пишуться разом відразу, зроду, зриву, підряд, сривка, сплачує; злите написання слів збоку, зверху, знизу, спочатку визначається правілом§ 136, п. 6.
3. Прислівникові поєднання прийменників-приставок в, з з другою частиною, що починається з голосних, напр. в обмін, в обнімку, в обріз, в обтяжку, в обхват, поодинці, відразу, в помсту, в оберемок, в своє задоволення, в збиток, на догоду, в докір, в упор, в докір, у відкриту, в загальному , в обидва, з голочки, з вивороту, з оглядкою, з побоюванням, з бо давно вже відвик, з полюванням, з розумом, з умислом.
4. Прислівникові поєднання, утворені повторенням іменників або числівників з приводом і пишуться в три або чотири слова, напр. пліч-о-пліч, з боку на бік, віч-на-віч, з години на годину, голова в голову, нога в ногу, слід у слід, рука об руку, з рук в руки, з століття в століття, з року в рік, раз по раз, раз від разу, раз на раз, з разу в раз, від темна до темна, душа в душу, точка в точку, честь по честі, чин по чину, слово в слово, один на один, двоє на двоє, троє на троє (але: хрест-навхрест, див. § 118, п. 2).
5. Прислівникові поєднання (два або більше), в яких іменник, що реалізує одне певне значення, вживається в різних відмінкових формах з одним і тим же або різними приводами, напр. з відома ібез відома, в голову і в головах, в ноги і в ногах (про ліжку), в сторону і в стороні, на сторону і на стороні, в тупик і в глухому куті, в відриві і у відриві, на пам'ять і по пам'яті , на совість і по совісті; за кордон, за кордоном і з-за кордону; за пазуху і за пазухою, на будинок і на дому, на задвірки і на задвірках, на плечах і на плечах, на карачки і на карачках; навпочіпки, на
корточках і навпочіпки; на кулачки і на кулачках, в зуби і на задвірках, на побігеньки (взяти) і на побігеньках, на поруки і на поруках, задній хід і на поступки (двір), навшпиньки і навшпиньки; на карачки, на четвереньках і з четверенек; під ложечку і під ложечкою; пахву, пахви, під пахвою, під пахвами і з-під мишок; під спід, під спудом і з-під спід.
З цього правила є винятки, які визначаються як традицією написання, так і іншими правилами, напр. пишеться окремо зі зла, але разом на зло, з вивороту - навиворіт, поодинці - поодинці, до зарізу - конче; пишуться разом всередину - всередині - зсередини, навскіс - навскіс, наввипередки - наввипередки, у давнину - здавна, заміж - заміжня, додолу - об землю.
Примітка. Від наречних поєднань за кордоном, за кордон, за кордоном, за кордон, за містом, за місто слід відрізняти іменники закордон (зв'язки з закордоном), закордон (працювати на закордон), за місто (влітку вважаю за краще за місто). Про іменник пахви (пор. Прислівниковій сочетаніеподмишкі) см. § 137, п. 1, примітка 3.
Цей параграф у Розенталя:
§ 53 п. 11 § 53 п. 9-10 § 53 п. 13
§ 138. Пишуться через дефіс:
1. Прислівники з приставкою в- (по-), утворені від порядкових числівників, напр. по-перше, по-друге, по-третє, по-десяте (так само пишеться в-головних, в-останніх).
2. Прислівники з приставкою по-, що закінчуються на-ому, -ему, скі, -цький, -ьі, утворені від прикметників (у тому числі від займенникових прикметників мій, наш, всякий і т. П.), Напр. по-новому, по-пустому, як і раніше, по-хорошому, по-вашому, по-твоєму, по-своєму, по-іншому, по-всякому (так само пишеться вступне слово мабуть), по-Петіна ( від прикметника Петін); по-всіляко, по-людськи, по-дружньому, по-російськи, по-німецьки, по-козацьки, по-лисячі, по-собачому (і просторічні по-їхньому, по-нашому, по-каковски); прислівники по-його, по-її, по-их, утворені від невідмінюваних займенникових прикметників; по-соціал-демократично, по-жюл'-Верновскій, по-тітки-валін.
Примітка 1. Так само пишуться утворені від іменників прислівники по-латині (читати по-латині, т. Е. На латинській мові, але: заняття по латині), по-матері, по-матінці (матом), по-людству.
Примітка 2. Пишеться через дефіс наріччя на-гора.
Примітка 3. Про правопис прислівників з елементами то, -небудь, -небудь, дещо (кой-), таки см. § 135 і 143, п. 2 ст.
Примітка 4. Прислівники, утворені повторами, типу чуть-чуть, давним-давно, міцно-міцно, волею-неволею, мало-помалу, косо-криво, пишуться через дефіс за правилом § 118, пп. 1 і 2. Прислівник точь-в-точь пишеться за традицією з двома дефісами.
Цей параграф у Розенталя:
§ 53 прим. § 54 прим.
§ 139. У всіх інших (не регламентований в § 136 - 138) випадках прислівники (прислівникові сполучення) пишуться разом або окремо, причому їх написання встановлюється в словниковому порядку. Написання таких одиниць не залежить ні від вживаності тієї частини слова, яка слідує за приводом-приставкою, ні від самого прийменника-приставки і визначається лише письмовій традицією. Переважна більшість цих говірок (наречних поєднань) утворені з прийменниково-відмінкових форм іменників або є такими формами.
Нижче наводяться приклади прислівників і наречних поєднань за алфавітом прийменників-приставок в, за, до, на, від, по, с. Злите або роздільне написання таких прислівників і наречних поєднань регламентується академічним «Російським орфографічним словником». Напр.,
пишуться разом: ввечері, досхочу, вгладь, вгорячах, вдосталь, до того ж, в борг, під замком, вкрай, вліт, вмить, воістину, вчасно, навколо, перевальцем, вперегиб, упереміш, покотом, похапцем, у темноті, впритул, впроголодь, в халепу, спросоння , перевальцем, урозбрід, вразлад, вразрядку, зненацька, всерйоз, вголос, поспіхом; пишуться окремо: в бігах, в глибину, в голос (кричати), в борг, в ладах, в насмішку, в нетях, в ногу, в поміч, у всеозброєнні, привселюдно, в обидва, на додачу, в розлив і в розлив , в розстрочку, в роздріб, в серцях, в старовину, в тягар, в ходу, в ході, в жарт;
пишуться разом: запанібрата, урівень, зараз; пишуться окремо: за безцінь, за очі, за грудки, за душею, за здравіє, за північ, за полудень, за упокій, за шкірку;
пишуться разом: назовні, до речі; пишуться окремо: до обличчя, до місця, до слова;
пишуться разом: навзнак, назустріч, навипуск, струнко, наголову (розбити), напам'ять, навскоси, в наявності, навпаки, навмання, напоказ, напролом, відчайдушно, нарозхват, поряд, нанівець, на смерть, наспіх, насторожі, натщесерце, навмання, навтьоки, на ранок, напоготові, начистоту, нашармака, наяву; пишуться окремо: на арапа, на бігу, на біду, на вазі, на очах, на днях, на диби, на вильоті, на знос, на лад, на льоту, на відшибі, на дотик. на пару, на плаву, на підбір, на позичена, на підхваті, на потребу, на пропій, на радощах, на раззавод, на рідкість, на рожен, риссю, на скаку, на славу, на слух, при надії, на стрьомі , на забій (годувати), неглибоко, на цугундер, на годиннику, на Шарап, на белебені;
пишуться разом: від народження, частково; пишуться окремо: від душі, від серця, від пуза;
пишуться разом: повечір'я, воістину, з чуток, поперек, навпіл, після півночі, посередині, вранці, пошепту; пишуться окремо: вечорами, за викликом, за горло, задешево, по душам, по злобі, по максимуму, по нутру, по первости, по плечу, по сьогодні, по-старому, за уповноваженням, по вуха, по ходу;
пишуться разом: занадто, зовні, з плеча, спозаранку, спросоння; пишуться окремо: з бухти-барахти, з гаком, з горя, з душком, з Кандибобер, з кондачка, з листа, з лишком, з напрягом, з пантелику, на гарячому, з серцем.
Примітка. Про розрізненні разом пишуться прислівників і пишуться окремо поєднань іменників із прийменниками (занадто далеко - п'ять кілометрів з лишком) див. Примітку до § 136.