6.12.1 Загальні вимоги
Дисертація представляється до спеціалізованої вченої ради російською мовою.
Дисертація повинна бути виконана на аркушах білого паперу формату А4 по ГОСТ 9327.
Сторінки тексту дисертації і включені в додатки ілюстрації та таблиці повинні відповідати формату А4.
Дисертація повинна бути виконана друкарським способом з використанням комп'ютера і принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через півтора інтервали. Колір шрифту повинен бути чорним, висота букв, цифр та інших знаків - не менше 1,8 мм, тобто розмір шрифту 14 пунктів (кегль 14).
Текст дисертації необхідно друкувати, додержуючись таких розмірів поля:
Дозволяється використовувати комп'ютерні можливості акцентування уваги на певних термінах, формулах, теоремах, застосовуючи шрифти різної гарнітури.
Літери грецького алфавіту, формули, умовні знаки, окремі слова, при необхідності, повинні бути вписані від руки чорною тушшю або чорною пастою;
Абзаци в тексті дисертації починають відступом рівним п'яти друкованих знаків, допускається абзацний відступ 1,25 см.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту дисертації.
Якість надрукованого тексту дисертації і оформлення ілюстрацій, таблиць, роздруківок з ПЕОМ має задовольняти вимогу їх чіткого відтворення.
При виконанні дисертації необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. У дисертації повинні бути чіткі, чи не розпливлися лінії, літери, цифри і знаки.
Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі підготовки дисертації, допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) друкованим способом або чорним чорнилом, пастою або тушшю - рукописним способом.
Пошкодження аркушів тексту дисертації, помарки і сліди неповністю видаленого попереднього тексту (графіки) не допускаються.
Після внесення виправлень текст дисертації повинен задовольняти вимогам, встановленим в ГОСТ 13.1.002.
Примітка - Якщо набір тексту проводився без дотримання основних правил оформлення робіт, а в дисертаційну роботу вставлявся текст з Інтернету або інших джерел отримання інформації, то після редагування тексту необхідно змінити його зовнішній вигляд за допомогою форматування. Форматування Word дозволяє форматувати символи, абзаци, таблиці, сторінки, розділи і документ в цілому.
6.12.2 Дисертація повинна мати тверда обкладинка
6.12.3 Текст основної частини дисертації поділяють на розділи (глави), підрозділи (параграфи) і при необхідності на пункти.
Розділи, підрозділи (глави, параграфи) повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.
Заголовки структурних елементів дисертації, розділів (глав), підрозділів (параграфів) необхідно друкувати з абзацного відступу з першої великої літери без крапки в кінці.
Підкреслювати заголовки не допускається.
Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.
Перенесення слів в заголовках не допускаються.
У заголовках не допускається застосування римських цифр, математичних знаків і грецьких букв.
У заголовках слід уникати скорочень (за винятком загальноприйнятих абревіатур, одиниць фізичних величин і скорочень, що входять в умовні позначення продукції).
Відстань між заголовками розділу (підрозділу) і попереднім або наступним текстом, а також між заголовками розділу і підрозділу має дорівнювати не менше ніж двом висот шрифту, яким набрано основний текст дисертації або подвійним інтервалом.
Відстань між рядками заголовків підрозділів і пунктів приймають таким же, як в тексті.
Розділи (глави), підрозділи (параграфи), пункти необхідно нумерувати арабськими цифрами і друкувати з абзацного відступу.
Після номера розділу (глави), підрозділу (параграфа), пункту крапку не ставлять.
Розділи (глави) повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту, за винятком додатків.
Номер підрозділу (параграфа) або пункту включає номер розділу (глави) і порядковий номер підрозділу (параграфа) або пункту, розділені крапкою.
Пункти нумерують арабськими цифрами в межах кожного підрозділу (параграфа).
Номер пункту складається з номерів розділу (глави), підрозділу (параграфа), пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапка не ставиться.
1.1.2второй пункт першого підрозділу (параграфа) першого розділу (глави).
Якщо розділ складається з одного підрозділу, то підрозділ не нумеруються.
Якщо підрозділ складається з одного пункту, то пункт не нумерується.
Кожен структурний елемент дисертації слід починати з нового аркуша (сторінки).
Якщо дисертація складається з двох і більше томів, кожен том повинен мати свій порядковий номер. Номер кожного тому слід проставляти арабськими цифрами на титульному аркуші під зазначенням виду дисертації.
Том 2 і далі Том 3, 4, і т.д.
6.12.4 На одній сторінці тексту (у виняткових випадках) допускається не більше п'яти виправлень. Вписувати в текст дисертації окремі слова, формули, символи необхідно креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304 висотою не менше 2,5 мм і не більше
Всі сторінки дисертації необхідно нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту дисертації без пропусків і повторень.
Номер сторінки дисертації проставляють в центрі верхнього поля сторінки без крапки.
Першою сторінкою вважається титульний аркуш, титульний лист включають до загальної нумерації сторінок дисертації, але номер сторінки на титульному листі не проставляють.
Наступна за титульним листом сторінка нумерується цифрою 2, далі 3, 4 і т.д.
6.12.5Внутрі пункту можуть бути приведені перерахування. Вміщені в тексті пункту перерахування вимог, вказівок, положень друкують після двокрапки і позначають малими літерами з дужкою. Перед двокрапкою має стояти узагальнююче слово. Перерахування друкують з абзацу.
В кінці кожного перерахування ставлять крапку з комою.
Перед кожним перерахуванням слід ставити дефіс або, при необхідності посилання в тексті дисертації на одне з перерахувань, малу літеру (за винятком е, з, й, о, ч, ь, и, ь), після якої ставиться дужка.
При подальшій деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис проводиться, як показано в прикладі.
6.12.6 Формули і рівняння в дисертації слід нумерувати порядковою нумерацією в межах всього тексту арабськими цифрами в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку.
Одну формулу або рівняння нумерують - (1).
Формули, рівняння, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням літери перед кожною цифрою позначення додатка.
Посилання в тексті на порядкові номери формул, рівнянь дають в круглих дужках.
Допускається нумерація формул, рівнянь в межах розділу (глави) .І тут номер формули, рівняння складається з номера розділу (глави) і порядкового номера формули, рівняння, розділені крапкою.
... в рівнянні (3.2) (друге рівняння третього розділу).
Примітки не повинні містити вимог.
Примітка поміщають безпосередньо після положення (графічного матеріалу), до якого належить ця примітка.
Слова «Примітка» або «Примітки» слід друкувати з першої великої літери з абзацу і не підкреслювати.
Примітки (кілька приміток) до тексту, графічного матеріалу, таблиці нумеруються по порядку арабськими цифрами без проставлення точки.
Після слова «Примітки» ставлять двокрапку.
Одне примітка не нумерують, а після слова «Примітка» ставлять тире.
В кінці тексту примітки (незалежно від кількості пропозицій в ньому) ставлять крапку.
Допускається примітки в тексті дисертації виділяти зменшеним розміром шрифту. Слово «Примітка» виділяти розрядкою допускається (не обов'язково).
У дисертації слід уникати зайвих, необґрунтованих приміток, якщо це може утруднити читання (користування) дисертацією.
6.12.8 Приклади можуть бути приведені в дисертації в тих випадках, якщо вони пояснюють окремі положення дисертації або сприяють більш короткому їх викладу.
Приклади розміщують, оформляють і нумерують так само, як і примітки (по 6.11.7).
6.12.9 Якщо необхідно пояснити окремі слова, словосполучення або дані, наведені в дисертації, то допускається застосовувати виноски.
Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова (останнього словосполучення, числа, символу) до якого дають пояснення, а також перед пояснювальний текст.
Виноску виділяють зменшеним розміром шрифту. В кінці виноски ставлять крапку.
У дисертації слід уникати зайвих, необґрунтованих виносок, якщо це може утруднити читання (користування) дисертацією.
6.12.10 Посилання в дисертації застосовують у випадках, коли доцільно:
- виключити повторення в дисертації окремих її положень або фрагментів;
- проінформувати про те, що вказане в дисертації положення або його фрагмент, класифікація, окремий показник, його значення, сукупність показників і їх значення, графічний матеріал, його позиція наведені у відповідному структурному елементі даної дисертації або в іншому документі.
6.12.11Формули і рівняння слід виділяти з тексту в окремий рядок.
Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок, то воно повинно бути перенесено після знака (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (J, або інших математичних знаків, причому знак на початку наступного рядки повторюють.
При перенесенні формули на знаку, що символізує операцію множення, застосовують знак «Х».
6.12.12Поясненія значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі.
Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Після формули необхідно ставити кому.
6.12.13Порядок викладу в дисертації математичних рівнянь такий же, як і формул.
6.12.14В дисертації допускається виконання формул і рівнянь рукописним способом чорною тушшю або чорною пастою.
6.12.15 Друкувати буквені позначення одиниць величин слід відповідно до ГОСТ 8.417.
Буквені позначення одиниць друкують (пишуть) прямим шрифтом.
У позначеннях одиниць точку як знак скорочення не ставлять.
6.12.16 Застосовувані в Російській Федерації одиниці фізичних величин встановлені в ГОСТ 8.417.
У дисертаціях, також як і в інших публікаціях значення величин висловлюють в одиницях СІ (російська транскрипція в Міжнародній системі одиниць).
Скорочувати найменування одиниць фізичних величин дозволяється тільки після числового значення величин і в заголовках граф, номінованих рядків таблиць, а також в поясненнях позначень величин до формул.
Застосування скорочених позначень замість повних найменувань одиниць в тексті (без числового значення величин), а також поміщати позначення одиниць в один рядок з формулами, що виражають залежність між величинами, не допускається.
Слід друкувати: «сила становить 40Н» або «сила виражається в ньютонах», але не можна друкувати: «сила виражається в Н».
Позначення одиниць поміщають за числовими значеннями величин і в рядок з ними (без перенесення на наступний рядок). Числове значення, що представляє собою дріб з косою рисою, що стоїть перед позначенням одиниці, укладають в дужки.
Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці залишають пробіл.
100 Kw; 100 кВт 100Kw; 100кВт
Винятки становлять позначення у вигляді знака, піднятого над рядком
(... °, ... ', ...'') перед якими пробіл не залишають.
При наявності десяткового дробу в числовому значенні величини позначення одиниці поміщають над усіма цифрами.
423,06 m; 423,06 м 423 m 0,6; 423 м, 06
5,758 ° або 5 ° 45,48' 5 ° 758 або 5 ° 45', 48
або 5 ° 45'28,8''. Або 5 ° 45'28'', 8.
При вказівці значень величин з граничними відхиленнями числові значення з граничними відхиленнями укладають в дужки і позначення одиниць поміщають за дужками або проставляють позначення одиниці за числовим значенням і за граничним відхиленням.
(100,0 ± 0,1) kg; (100,0 ± 0,1) кг 100,0 ± 0,1 kg; 100,0 ± 0,1 кг
50 g ± 1 g; 50 г ± 1 м 50 ± 1 g; 50 ± 1 м
Допускається застосовувати позначення одиниць в заголовках граф і в найменуваннях рядків (боковику) таблиці.