Поняття про лінії і полюсі зачеплення

Поняття про лінії і полюсі зачеплення

Головна | Про нас | Зворотній зв'язок

3.15. Для забезпечення нормальної роботи пари зубчастих коліс з по-: тоянним передавальним числом профілі зубів повинні бути окреслені

про кривим, який підпорядковується певним законам. Ці закони витік-ють з основної теореми зачеплення, сутність якої полягає в сле-гующем.

Нехай є пара зубчастих коліс з центрами О1 і О2, що обертаються: еответственно з кутовими швидкостями зі, і со2. На рис. 3.18, а показані г складання, які послідовно займає пара сполучених (Евола нгнтних) зубів в процесі їх зачеплення; пряму О1 О2 називають межосе-еой лінією зубчастої передачі. Проведемо в точках торкання зубів К1. К2,

Поняття про лінії і полюсі зачеплення

Поняття про лінії і полюсі зачеплення

Мал. 3.18. Елементи зубчастого зачеплення

Кг. загальні нормалі до профілів. Всі ці нормалі NN повинні перетинати міжосьове лінію О1 О2 в постійній точці Р. Цю точку називають полюсом зачеплення; її положення на міжосьовий лінії визначається відношенням уг-лових швидкостей коліс, т. е. їх ставленням:

Основну теорему зачеплення можна сформулювати так: загальна нор-маль до профілів зубів в точці їх дотику перетинає міжосьове лінію в точці Р, званої полюсом зачеплення і ділить міжосьова вiдстань не відрізки, обернено пропорційно кутовим швидкостям.

Слідство: для забезпечення постійного передавального відносини по-ложення полюса Р на лінії центрів має бути постійним.

3.16. В процесі роботи сполучених (евольвентних) профілів точка їх торкання весь час переміщується по прямій NN. Цю пряму називають лінією зачеплення.

Місце (точку) входу в зачеплення і виходу з нього пов'язаних зубь-їв можна визначити при наступному геометричному побудові.

Візьмемо довільне міжосьова відстань О1 О2 (рис. 3.18, г) і раз-ділимо його в довільному відношенні O2 P / O1 P = і. Радіусами О2 Р і O1 P проведемо початкові окружності зубчастих коліс через точку Р, касатель-ву ТТ до цих колах і лінію NN - нормаль до бічних поверхонь-ня зубів - під кутом а # 969; і дотичній ТТ. Кут a # 969; називають кутом за-цепленіе; в СНД а # 969; прийнятий 20 °.

Приймемо довільну висоту головки зубів і проведемо радіусами. рівними 1 / 2da1 і 1 / 2da2, окружності виступів зубчастих коліс (висота го-спритні зуба шестерні і колеса повинна бути однаковою). При напрямку обертання коліс, зазначеному на малюнку, зуби увійдуть в зачеплення в точці А (точці перетину нормалі з окружністю виступів колеса) і вийду: з зачеплення в точці В (точці перетину нормалі з окружністю виступів шестерні).

Всі точки дотику пов'язаних зубів будуть лежати на ділянці АВ ли-нии зачеплення. Ділянка АВ називається робочим ділянкою лінії зачеплений-ня.

Необхідна умова безперервності зачеплення: дуга зачеплення повинна бути більше кроку. В іншому випадку при виході із зачеплення однієї пари зубів друга пара ще не увійде.

Довжина лінії зачеплення qa - відрізок лінії зачеплення, отсекаеми ;: колами вершин зубів сполучених коліс. Він визначає початок у. кінець зачеплення пари сполучених зубів. Довжина зачеплення - актив-ная частина лінії зачеплення.

Коефіцієнт торцевого перекриття # 949; a - відношення довжини лінії за-цепленіе до кроку:

Поняття про лінії і полюсі зачеплення

Мал. 3.19. Геометричні параметри зубчастої передачі

Чи можна побачити на зубчастому колесі (рис. 3.19) лінію зачеплення NN і кут зачеплення aw або це тільки теоретично подаються геометри-етичні елементи?

3.17.Полюс зачеплення Р (см. Рис. 3.18, б) зберігає незмінне положе-ня на лінії центрів 01 02. Отже, радіуси 01 Р (r1) і 02 Р (r2) також незмінні. Кола радіусів r1 і r2 називають початковими (дільник-ними - см. Крок 3.13). При обертанні зубчастих коліс ці окружності пе-рекативаются одна за іншою без ковзання, про що свідчить ра-венство їх окружних швидкостей # 969; 1 r1 = # 969; 2 r2 (см. Доведення основної теореми зачеплення). Теоретично бічні поверхні зубів (профі-ли) можуть бути окреслені будь-якими кривими, що задовольняють основному закону зубчастого зачеплення. Такі профілі називають сполученими.
У сучасному машинобудуванні для побудови пов'язаних профілів застосовують обмежену кількість кривих.