Понаднормові роботи за чинним російським законодавством
Без згоди працівника
У Російській Федерації залучення до понаднормової роботи допускається без письмової згоди працівника в наступних випадках:
- при проведенні робіт, необхідних для запобігання катастроф. виробничої аварії або усунення наслідків катастрофи, виробничої аварії або стихійного лиха;
- при виробництві суспільно необхідних робіт з усунення непередбачених обставин, що порушують нормальне функціонування систем водопостачання. газопостачання. опалення. освітлення. каналізації. транспорту. зв'язку - для усунення непередбачених обставин, що порушують нормальне їх функціонування;
- при виконанні робіт, необхідність яких обумовлена введенням надзвичайного або воєнного стану. а також невідкладних робіт в умовах надзвичайних обставин, тобто у разі лиха або загрози лиха (пожежі. повені. голод. землетрусу. епідемії або епізоотії) і в інших випадках, що ставлять під загрозу життя чи нормальні життєві умови всього населення або його частини.
З письмової згоди працівника
Залучення роботодавцем працівника до понаднормової роботи допускається з його письмової згоди в наступних випадках:
- при необхідності виконати (закінчити) почату роботу, яка внаслідок непередбаченої затримки з технічних умов виробництва не могла бути виконана (закінчена) протягом встановленої для працівника тривалості робочого часу, якщо невиконання (незавершення) цієї роботи може призвести до псування або загибель майна роботодавця, державного або муніципального майна або створити загрозу життю та здоров'ю людей;
- при виробництві тимчасових робіт з ремонту і відновлення механізмів або споруджень у тих випадках, коли їх несправність може викликати припинення робіт для значного числа працівників;
- для продовження роботи при нез'явленні працівника, якщо робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
В інших випадках залучення до понаднормової роботи, крім письмової згоди працівника, від роботодавця потрібно враховувати думку профспілкового органу; однак це норма фактично не впливає на можливість залучення працівників до надурочних робіт, оскільки роботодавець може і не погодитися з негативним рішенням профспілки.
Відсутність письмової згоди працівника означає відсутність правових підстав для притягнення його до роботи.
Обмеження на встановлення понаднормових робіт
Додатковий критерій, який за законом не може перевищуватися в будь-якому випадку, є неможливість залучати працівника до надурочних робіт за межами чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Залучення інвалідів та жінок, які мають дітей віком до трьох років, до надурочних робіт допускається з їхньої письмової згоди і за умови, якщо такі роботи не заборонені їм за станом здоров'я відповідно до медичного висновку.
Законом роботодавцю пропонується забезпечити точний облік понаднормових робіт, виконаних кожним працівником, що має бути відображено в табелі обліку робочого часу.
Для кожної понаднормової роботи необхідний окремий наказ. Не можна складати наказ про понаднормову роботу на тривалий період часу.
Реальний стан справ
Насправді існує значна розбіжність між правовою нормою і реальним станом справ (особливо в недержавному секторі): працівників часто залучають до понаднормової роботи без отримання їх згоди в письмовому вигляді, або, що відбувається частіше, роботодавці прикривають понаднормову роботу роботою за сумісництвом, залучають працівників на роботу з ненормованим робочим днем або зовсім не ведуть облік понаднормово відпрацьованого часу.
Понаднормова робота часто прикривається описаними способами ще й через необхідність її оплати в підвищеному розмірі:
- за перші дві години роботи не менш ніж у півтора разу,
- за наступні години - не менш ніж у подвійному розмірі.
Крім того, крім підвищеної оплати, закон надає працівнику вибір: замість грошей працівник може отримати додатковий час відпочинку, причому не менше часу роботи.