Полоніті - це

1. Взяти в полон, завоювати, захопити:

І рече Ігор Кь дружінѣ своеї: Братіе і дружино! Луці ж'б потяту бити, неже полонених бити. 5.

Внезапу придоша Срачіні і стали біля церкви, і полоніша вся люди. Чуд. св. Нік. 3 (XIV в. ← XI ст.). Ідущіма ж има воспять, очютівше же ся самаряни, затвориша врата граду, але не могоша удержати. І взяста бо і брата і раскопаста, і полоністи і весь. І Скуфополь і Кармільскую землю полоніша. Флавіо. Полон. Іерус. 170-171 (XVI ст. ← поч. XII ст.). +1095: Святополк же і Володімер ідоста на вежѣ, і взяста вежѣ, і полоніша скоти і конѣ, вельблуд і челядь, і приведіть я в землю свою. Пов. брешемо. років, 149 (1377 р ← поч. XII ст.). Одна тисячі сто сімдесят дев'ять: Бѣ бо крѣпок' на раті (Мстислав). Коли бо відяше хрістьян Полонне від поганих, і тако молвяше дружінѣ своеї. Іпат. років. 611 (XV ст.). Глагола ж Девгенія до дѣвіце. хощеши чи вважатися Девгеніева Акрита дружина або вимагаєш йому бити раба полонених. Девг. Д. (Тихон.), 139 (XVIII ст. ← XII-XIII ст.). 1212: Ходи Мьстіслав на Чюдь, РЕКОМ Т'рму, зй новгородьци, і багато полоніша. худоби бе-щісла приведоша. Новго. 1 років. 52 (XIII в.). У той же час Еудокію дѣвіцю полоні (Зінзірх) і веде вся Вь Афракію в Картагені градь. Хрон. Малали, XIV, 14 (XV ст. ← XIII в.).

Δ Полонне - всклікнет, а убитий - ніколи. Даль. Послів. 281. Тут два брата, два Лівік / Скоро сідлали добрих коней, / Брали свою дружину Хоробрів, /. Полонили они полоняночку, / Молоду Настасію Мітріевічну. Рибні. Пісні (вид. 1-е), I, 424. І виглянула Марьюшка серденько, / Лебідь Біла, полонених. / І бачить, що йде Михайла / Потик син Іванович. Там же, II, 69. З тієї річці біжить легка човник, /. На кормі сидить осавул з веслом, / На носі - отаман з рушницею, / Посередь човна - полонених красна дівиця. Великий. нар. пісні, VI, 323.

2. Перед. Охопити, осягнути, підпорядкувати силі чого-л.

І ркоша бояри князю: Уже, княже, туга умь полонила; се бо два соколи слѣтѣста зй відняв столу злата поіскаті граду Тьмутороканя, а любо іспіті шеломомь Дону. 24.

А ти сам ти ци не Видиш, якоже ум його (Андрія Юродивого) полонен' є од непріазні, та ходити надшен', і вси яже суще тацѣ, ростергавше порти своя, ріщють по граду. Ж. Андр. Юр. ВМЧ, окт. 1-3, 118 (XVI ст. ← XII в.).

◊ полонених - крат. жнив. прич. бавовняні. вр. дат. пад. од. ч. м. р .; полонила - прич. на -л' од. ч. ж. р.

Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачова, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова. Словник-довідник "Слова о полку Ігоревім": в 6 випусках / АН СРСР. Ін-т рус. лит. (Пушкін. Будинок); Ін-т рус. яз; - Л. Наука. Ленингр. отд-ня. 1965-1984

Дивитися що таке "полоніті" в інших словниках:

полоніті - лоню /, ло / ніш, недок. и док. перех. 1) Насильно захоплюваті кого небудь во время воєнніх Дій. 2) Силою війська підкоряті, загарбуваті; завойовуваті. 3) перен. Підкоряті своєму вплівові. || Справляті Надзвичайно пріємне враження; зачаровуваті. ... ... Український тлумачний словник

полоніті - [полоні / тя] лоун у /, о / ніеш; нак. ні /, лоун і / т ... Орфоепічній словник української мови

полоніті - дієслово недоконаного и доконаного виду ... Орфографічний словник української мови

куса - набіг, напад (1): [скочив (Всеслав) од них (киян) лютим' звѣрем' Вь пл'ночі із 'Бѣлаграда, обѣсіся сінѣ мьглѣ, утр'же ваззні, з три куси відчини браму Нову граду, разшібе славу Ярославу, скочив вл'ком до Немиги зй Дудуток'. 35]. Нь дьявол' ... Словник-довідник "Слово о полку Ігоревім"

имати - взяти, схопіті, полоніті, брати страчати, брати, схоплюваті, хапаті, затрімуваті, мати, держати, володіті, полоніті ... Зведений словник застаріліх та маловжіваніх слів

сповнений - рід. п. а, полонити, ню, укр. сповнений, полоніті, блр. сповнений, ін. рос. полон', полоніті, ст. слав. плѣн' λάφυρον (Супра.), плѣніті α ἰχμαλωτεύειν (Супра.), болг. полон (Младенов 428), сербохорв. пле̑н, плі̏jен видобуток. словен. рlе̣̑n видобуток, ... ... Етимологічний словник російської мови Макса Фасмера

пленіті - ПЛЕН | ІТІ (102), Ю, ить гл. 1.Взять в полон, захопити: кінь же і ѡрѹжіѥ с'тѧжѧні˫а в'спрі˫аті і плѥніті вс˫а ѿ ніх' помишлѧ˫а ... неправьдьниі воінік'. страстьнѣ пад' на || лайки. (Αἱρήσειν) ЖФСт к. XII, 93-94; ˫ако ж писано ѥсть. нарьці імѧ емѹ ... ... Словник давньоруської мови (XI-XIV ст.)

  • Любий друг. Гі де Мопассан. Роман "Любий друг" відомого французького пись-мен-ника Гі де Мопассана (1850-1893) - історія успіху молодого Чоловіка без знатного походження, без належної освіти, но з талантом полоніті ... Детальніше Купити за 72 грн (тільки Україна)