Влада - це доступна сила або потенціал, що дозволяє досягти бажаних результатів. Залежно від того, як використовується влада, політику можна визначити двома шляхами: як поводження, націлене на особисту вигоду, і як природний процес прийняття рішень в організації. Перше визначення розуміє політику корисливою і включає дії, несанкціоновані організацією. Хоча політика може бути спрямована на досягнення недостойних, корисливих цілей, коректна поведінка може служити цілям організації. Тому друга точка зору розглядає політику як природний процес в організації, що дозволяє долати розбіжності різних зацікавлених груп, як нормальний процес прийняття рішень. Зазвичай це діяльність, за допомогою якої влада реалізує себе у вирішенні конфліктів і зняття невизначеності. Політика нейтральна і не обов'язково приносить організації шкоду. Таким чином, формальне визначення політики організації може звучати так: політика організації - це діяльність, спрямована на придбання, розширення і використання влади та інших ресурсів для отримання бажаних результатів в ситуації невизначеності або при наявності розбіжностей з приводу альтернативних рішень.
- спадкоємність в управлінні (процес поступового оновлення
керівництва висуненням молодих, заздалегідь підготовлених співробітників підприємства);
Структурні зміни зачіпають саму серцевину влади і владних повноважень. Реорганізації змінюють відповідальність і завдання, також це може стосуватися влади, пов'язаної з можливостями подолання стратегічно непередбачених обставин. Тому великі реорганізації можуть призвести до вибуху політичної активності. Щоб зберегти свій рівень влади і відповідальності, менеджери можуть активно укладати домовленості і вступати в переговори. І часто до суттєвої політичної активності призводять злиття і поглинання організацій.
Організаційні зміни, наприклад запрошення нових керівників, просування і перестановки, мають велике політичне значення, особливо на вищих рівнях організації, де висока невизначеність і велике значення мають мережі довіри, співпраці та комунікації між керівниками. Так рішення про запрошення нового керівника може викликати відчуття невизначеності, дискусії.
Рішення щодо розподілу ресурсів охоплює всю сукупність ресурсів, що забезпечують діяльність організації. Сюди входять такі ресурси, як заробітна плата, працівники, бюджет, офісні приміщення, обладнання та ін. Ресурси постійно викликають розбіжності і політичні процеси допомагають вирішувати ці дилеми.