У першому стовпчику вказані найменування всіх робіт проекту. Їх чотири: A, B, C, D. У другому стовпці вказані роботи, що безпосередньо передують даній. У робіт A і B немає попередніх. Роботі C безпосередньо передує робота B. Це означає, що робота C може бути почата тільки після того, як завершиться робота B. роботі D безпосередньо передують дві роботи: A і C. Це означає, що робота D може бути почата тільки після того, як завершаться роботи A і C. У третьому стовпці таблиці для кожної роботи вказано час її виконання. На основі цієї таблиці може бути побудовано наступне графічне опис проекту (див. Малюнок 44).
Малюнок 44. Граф робіт проекту - мережевий графік
На малюнку проект представлений у вигляді графа з вершинами 1, 2, 3, 4 і дугами A, B, C, D - мережевого графіка. Кожна вершина графа відображає подія (момент часу, коли завершуються одні роботи і починаються інші). Подія 1 означає початок виконання проекту. Іноді така подія позначають буквою S (start). Подія 4 означає завершення проекту. Для позначення такої події іноді використовується буква F (finish). Будь-яка робота проекту - це впорядкована пара двухсобитій (ілівех). Наприклад, робота A є упорядкована пара подій (1,3). Робота D - впорядкована пара подій (3,4). Подія проекту полягає в тому, що завершено всі роботи, «входять» в відповідну вершину. Наприклад, подія 3 полягає в тому, що завершені роботи A і C.
Побудова мережі проекту засноване на наступних правилах:
Правило 1. Кожна робота в проекті є однією і тільки однією дугою.
Правило 2. Кожна робота ідентифікується двома кінцевими вузлами.
На малюнку нижче (див. Малюнок 45) показано, як за допомогою введення фіктивної роботи можна представити дві паралельні роботи А і В. За визначенням фіктивна робота (яка на мережевому графіку зазвичай позначається пунктирною дугою) не поглинає тимчасових або інших ресурсів. Вставивши фіктивну роботу одним з чотирьох способів (див. Малюнок 45), ми отримуємо можливість ідентифікувати роботи А і В принаймні одним унікальним кінцевим вузлом (як вимагає правило 2).
Малюнок 45. Використання фіктивних робіт
Правило 3. Для підтримки правильних відносин передування при включенні в мережевий графік будь-якої роботи необхідно відповісти на наступні питання:
Яка робота безпосередньо передує поточної?
Яка робота повинна виконуватися після завершення поточної роботи?
Яка робота конкурує (виконується паралельно) з поточної?
Відповіді на ці питання, можливо, зажадають включити в мережу фіктивні роботи, щоб правильно відобразити послідовність виконання робіт. Припустимо, наприклад, що чотири роботи повинні відповідати таким вимогам.
1. Робота З повинна початися відразу після завершення робіт А і В.
2. Робота Е повинна початися безпосередньо після завершення роботи В.
Малюнок 46а показує неправильне уявлення робіт, так як з нього випливає, що робота Е повинна початися після завершення як роботи В, так і А. Малюнок 46б показує, як за допомогою фіктивної роботи D вирішити цю проблему.
Малюнок 46. Використання фіктивних робіт, приклад 2
Фіктивна робота може реально існувати, наприклад, «передача документів від одного відділу до іншого». Якщо тривалість такої роботи незрівнянно мала в порівнянні з тривалістю інших робіт проекту, то формально її приймають рівною нулю.
У мережевому графіку не повинно бути:
кореневих подій (тобто не мають попередніх подій), крім вихідного;
термінальних подій (тобто не мають наступних подій), крім завершального;
циклів (див. Малюнок 47).
Малюнок 47. Неправильний мережевий графік робіт