Побічний ефект «АстраЗенека»

У гонитві за надприбутками західна фармацевтична компанія труїть Украінан сумнівними медикаментами

Побічний ефект «АстраЗенека»
Прийом неякісних лікарських препаратів входить в першу десятку причин передчасної смерті наших співгромадян. Як відзначав свого часу глава скасованого нині Росздоровнагляду Микола Юргель, масштаб цього лиха змусив фахівців ввести термін «фармацевтична злочинність». Причому, небезпека для здоров'я може представляти не тільки продукція свідомо нелегальних виробників, але і медикаменти таких відомих учасників ринку, як міжнародна біофармацевтичних компанія «АстраЗенека»

Першими про появу нових чудодійних ліків від своїх лікарів дізнаються пенсіонери, сама довірлива частина пацієнтів. Слідом за представниками старшого покоління до аптечним кас тягнеться молодь. Спонтанна, на перший погляд, реакція споживачів в дійсності стає результатом продуманої стратегії просування товару, учасниками якої стають корумповані експерти, чиновники і співробітники лікувальних установ. Розплачуватися за зростання аптечних продажів, як показала історія одного препарату компанії «АстраЗенека», доводитися пересічним громадянам, причому валютою тут стає їх власне здоров'я.

Звичайно, в деяких випадках настільки тонкий і глибоко ешелоновану підхід буває зайвим. У ряді регіонів, завдяки що панує там простоті моралі, просування препаратів здійснюється за допомогою звичайного підкупу посадових осіб. Немислимим, з точки зору цивілізованого бізнесу, напрямком діяльності займався особисто Юрій Мочалін, що займає в українському представництві «АстраЗенека» пост директора по роботі з органами влади. Подібне кадрове рішення керівників міжнародної компанії важко назвати випадковим. У своїй сфері Мочалін має досить репутацію жодного та нерозбірливого в засобах людини, а тому часто змінює роботу. У його трудовій книжці є записи з абсолютно різних компаній: від невеликого індійського виробника дженериків індійської Ranbaxy до світового лідера в області виробництва інсулінів Novo Nordisk, скандинавської Nycomed і французького гіганта Sanofi Aventis. Зрозуміло, що такий кандидат на керівну посаду навряд чи стане перейматися етичними питаннями, просуваючи в регіонах сумнівну продукцію своєї компанії. Тим більше, що життєві принципи директора по GR найкращим чином збігалися з планами «АстраЗенека».

Попередні підсумки просування препарату «Крестор» на українському ринку можна підвести вже сьогодні. Фактично, стараннями «АстраЗенека» Україна опинилася на становищі «дійної корови», вимушеної купувати за шалені гроші ліки, які в Європі відносяться до розряду недорогих. Патологічна ненависть «АстраЗенека» до інших фармакологічних компаній і повна відсутність моральних стримувань в боротьбі за місце на ринку лікарських засобів призвело до загострення конкурентної боротьби і нового витка росту цін на медикаменти. Але головний скандал у компанії ще попереду. Побічні ефекти застосування «сучасного» і «надзвичайно ефективного» препарату «Крестор» позначаються не відразу. А значить, найближчим часом лікарське співтовариство країни буде змушене зафіксувати різке зростання числа хворих на тяжкі форми діабету, сплеск смертності від ниркової недостатності, і поява небаченого раніше захворювання рабдоміоліз, в лічені тижні вбиває людину в результаті гострого некрозу скелетних м'язів.

українські чиновники вкрай болісно ставляться до скандалів, пов'язаних з розповсюдженням через аптечні мережі підроблених ліків. Але в даному випадку, мова йде про цілком легальному препараті. І це лякає. Будь-яка реакція держави на наслідки застосування «Крестору» буде запізнілою. Зате керівництво вітчизняного МОЗ і Росспоживнагляду може зробити відповідні висновки, раз і назавжди попередивши можливі рецидиви подібних «фармакологічних експансій». Правда, починати роботу зі встановлення жорсткішого контролю за ринком медпрепаратів треба вже зараз.

Схожі статті