Зацікавився як це так спритно журналісти нарахували ставлення жирів до загальної маси продукту (дивний правда сам фізичний зміст цього відношення, ну да ладно) Звідки там беруться ці горезвісні 10% жиру? Склав табличку:
500,00 рис
300,00 баранина - 75 жиру (25%)
125,00 жир
300,00 морква
200,00 цибулю
1 425,00 загальна вага
14% відношення маси жирів до загальної ваги
Це якщо з бутербродом порівнювати, то, щоб зберегти таку ж пропроцію жирів як у нашому плові, на неабиякий такий шматок хліба вагою 50 грам ми намажемо, з урахуванням того що чистого жиру у вершковому маслі буває від 50 до 85 відсотків близько 10 грамів. Це майже половина денної армійської норми. Не так вже й погано, до речі. А якщо масло на сир замінити, скажімо витриманий камамбер- то шоб я так жив.
Але їдемо далі. Ось скільки таких бутербродів людина може з'їсти? Один-два та й усе. А плову? Ото ж бо й воно. Ні, рано ще дієтологів радіти.
UPD. Так, і не сміти мені вказувати, що в плові ще вода є, - по-перше сам знаю, а по-друге бутерброди ми теж не в сухомятку мечем, а з чаєм їмо.
Треба ще зазначити, що рис досить поганий, з дієтичної точки зору, продукт. Я говорю про шліфованої, а який він ще йде в плов. Тому як швидко засвоюється. В результаті виходить, всю енергію організм швидко отримує з миттєво засвоєного рису. (Для організму фізіологічно простіше отримати енергію з вуглеводу ніж з жиру) А все жири відклалися у вигляді жиру. В цьому відношенні малообработанние круппи-гречка, горох і т.п. засвоюються набагато повільніше і поступово живлять організм.