Крім коштів бюджету та ОМС керівники організацій охорони здоров'я можуть залучити до фінансування своїх установ інші джерела: кошти підприємств і населення за послуги, кошти від оренди основних фондів, гранти та ін. Залучення всіх цих джерел, як правило, є ініціативним справою керівника.
Всі позабюджетні кошти установ, згідно з правилами бухгалтерського обліку, можна умовно розділити на три групи:
· Цільові (кошти, призначені для фінансування певних заходів цільового призначення. До цільових коштів зазвичай відносять гранти, кошти, отримані від спонсорів, від галузевих і міжгалузевих фондів спеціального призначення);
· Від приносить доходи діяльності (кошти від здачі майна в оренду, відсотки банку за депозитними рахунками і т.д.);
· Від підприємницької діяльності (доходи від платних медичних послуг, додаткові сервісні послуги, готельні послуги та ін.).
Кожен з видів діяльності, кожен з цих джерел має свій правовий статус, правила обліку, витрачання, оподаткування і т.п. Тому дуже важливо розуміти, до якої з перерахованих вище груп відносяться кошти, додатково отримані організацією охорони здоров'я.
У звичному розумінні підприємницької (бізнесом) є самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами, зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку.
Стосовно до охорони здоров'я воно потребує уточнення і доповнення. Підприємництвом в охороні здоров'я слід вважати діяльність організацій і приватних осіб, спрямовану на зміцнення і поліпшення стану здоров'я громадян, що дозволяє відшкодувати витрати на здійснення цієї діяльності і отримувати прибуток за рахунок споживачів медичних послуг або фінансують їх лікування осіб і організацій.
Продуктом підприємницької діяльності в охороні здоров'я може бути як товар (будь-який виріб медичного призначення - штучна нирка, набір хірургічних інструментів, ліки), так і послуга (діагностична, лікувально-профілактична, консультаційна).
В умовах ринкової економіки підприємництво в охороні здоров'я виконує такі основні функції:
· Загальноекономічну, яка виявляється в участі організацій охорони здоров'я в суспільному розподілі праці та забезпеченні потреб населення в додаткових товари і послуги медичного призначення;
· Ресурсну, спрямовану на ефективне використання в медичній діяльності як відтворюваних, так і не відтворюваних ресурсів;
· Інноваційну, обумовлену потребою в безперервному медико-технологічному розвитку організацій охорони здоров'я, в тому числі за рахунок коштів підприємців;
У відомому сенсі медичному підприємництву властива також і політична функція. Активними виразниками політичної волі підприємців, що діють на ринку товарів і послуг медичного призначення, можуть бути, зокрема, професійні асоціації лікарів і фармацевтів.
Основні класифікаційні ознаки медичного підприємництва:
· Форма власності на майно, що використовується у підприємницькій діяльності;
· Вид продукту підприємницької діяльності;
· Чисельність працівників і обсяг діяльності;
· Науково-технічний рівень і якість роботи;
· Темпи зростання і прибутковість.
Залежно від форми власності розрізняють державне (надання медичних послуг державними організаціями на комерційній основі), приватне і змішане підприємництво.
Підприємництво в системі охорони здоров'я - це не тільки виробниче (орієнтоване на надання медичних і сервісних послуг, виготовлення лікарських засобів, медико-виробничого обладнання, інструментів), але і торгове, фінансове, страхове та посередницьке підприємництво.
Торговельне підприємництво в сфері охорони здоров'я - це купівля-продаж товарів і послуг медичного призначення. При здійсненні будь-якій торговельній операції неминучі різного роду витрати: на пошук і покупку товарів (у їх виробника або в іншого продавця), доставку товарів в торговельну точку або безпосередньо покупцеві, забезпечення схоронності товарів під час їх транспортування і зберігання, продаж товарів (включаючи оплату послуг можливих посередників), а в ряді випадків - і на післяпродажне (гарантійне) обслуговування покупців. Останнім часом багато державних (муніципальних) організації охорони здоров'я створюють власні підрозділи, що займаються торговим підприємництвом.
Фінансове підприємництво, яке в силу його особливої значущості для ринкової економіки виділяють зазвичай в самостійний вид, є по суті одним з видів торгового підприємництва. Організації охорони здоров'я, безпосередньо вкладають свої кошти в фінансово-кредитні установи (банки, фондові біржі тощо), стають суб'єктами фінансового підприємництва, отримуючи певний прибуток (дивіденди, відсотки за депозитними рахунками і т.д.), яка в подальшому йде на розвиток основного виробництва.
Страхове підприємництво - це продаж особлива послуга - страхового захисту. Укладаючи договір страхування, підприємець-страховик зобов'язується при певних умовах, зафіксованих в договорі страхування повністю або частково компенсувати застрахованій особі втрати, які той може понести протягом терміну дії договору. За це страховик стягує зі страхувальника певну страхову плату.
Найбільш поширеними є такі види страхування: життя, здоров'я (медичне страхування) майна, страхування професійного ризику і відповідальності і т д.
З розвитком ринкових відносин в охороні здоров'я, зростає потреба в інтелектуальному посередництва. Особливо велика роль посередників в підготовці і реалізації великомасштабних інвестиційних проектів, в тому числі міжнародних. Самі учасники цих проектів в силу різних причин, обумовлених як конкуренцією, так і законодавчими обмеженнями, не можуть (або не хочуть) проявляти пов'язану з ними активність і покладають цей обов'язок за певну плату на кваліфікованих посередників. Зазвичай такими кваліфікованими посередниками виступають консалтингові компанії (фірми).
Консалтинг - професійна консультативна допомога керівникам організацій (підприємств), що вживається в рішенні проблем, що виникають в процесі здійснення їх діяльності. Консалтингові фірми надають послуги з дослідження і прогнозування ринку, по розробці техніко-економічних обґрунтувань проектів, проведення маркетингових досліджень та ін. Як правило, консалтинг (консалтингова допомога) здійснюється на платній основі у вигляді рекомендацій, спільних рішень, проектів.