В ході господарської діяльності багато платників податків здійснюють певні ремонтні роботи. Роботи привертають увагу податківців, але не грають ролі «червоної ганчірки» на кшталт безгрошових розрахунків, зворотного лізингу або маркетингових або консалтингових договорів. Податківці перевіряють роботи в разі якщо витрати на ремонт складають значний відсоток у витратах з податку на прибуток.
Якщо говорити простіше, то факт перевірки існування ремонтних робіт мало чим відрізняється від перевірки існування операцій по іншим операціях на настільки ж великі суми. Алгоритм перевірки полягає в двох основних етапах:
Перевірка контрагента на афільованість;
Проведення заходів податкового контролю та збір доказів, які б підтверджували порушення (у разі підозр).
З цього випливає, що безпідставно жоден професійний податківець не влаштовуватиме перевірки та експертизи. Для цього повинні бути вагомі причини. Експертизу ж взагалі мають право призначати тільки по дуже великих сум і коли інспекція повністю впевнена в своїй правоті. З банального цікавості експертизу призначати ніхто не буде. Ці факти і визначають роботу перевіряючих в даній сфері.
Уже згадувалося про те, що податківці в першу чергу будуть виявляти факт несумлінності контрагента, а вже пізніше збирати інші докази. Для спростування факту існування ремонту у податківців є три інструменти, але використання всіх трьох інструментів вкрай проблематично.
Розглянемо деякі інструменти податківців, якими вони користуються під час перевірок на відсутність ремонтних робіт. Про виявлення фірм-одноденок мова не буде йти, що б не йти далеко від теми перевірки договорів. Після того, як податківці виявили потенційну несумлінність контрагента, який проводить ремонт, починається робота зі збору доказів і паралельно проводяться роботи по виявленню факту відсутності ремонтних робіт. Нижче наведені приклади трьох заходів, які проводяться податківцями щодо виявлення факту відсутності робіт в потрібній послідовності.
Перший - допити свідків, які проводяться відповідно до регламенту проведення заходів.
Відсіявши зайві питання інспектор вже представляє перед собою картину, де знаходилося робоче місце допитуваного і чи проводилися там ремонтні роботи. Співробітник ж навряд чи чітко зможе пояснити роботодавцю, що від нього хотіли на допиті. Найчастіше співробітник повідомляють начальству про те, що допит стосувався трудових обов'язків і графіка роботи співробітників компанії.
Другий - огляд, який провидится відповідно до регламенту проведення заходів податкового контролю.
Після отримання необхідних свідчень податківці переходять до проведення огляду. Однак якщо врахувати, що виїзна податкова перевірка провидится раз в три роки і на око визначити наявність / відсутність ремонтних робіт пару років назад навряд чи представляється можливим, природно, якщо в будівлі не зберігся ремонт з перебудовних часів. Але і в останньому випадку податківець не може законодавчо пояснити факт відсутності ремонтах робіт. Тому при зборі доказів цей захід потрібно тільки для проведення фотозйомки з наступною передачею знімків експерту.
Третій - експертиза, яка проводиться відповідно до регламенту проведення заходів податкового контролю.
Головним козирем серед потенційних доказів податківців є експертиза. Однак податківця домогтися її складно, так як бюджети на проведення заходів такого роду дещо обмежені і на ці гроші існує своєрідна конкуренція. Саме тому податківці проводять допити свідків, щоб обґрунтувати необхідність проведення експертизи.
Підводячи підсумки, слід сказати, що податківці за договорами на ремонт починають перевіряти факт самих робіт тільки після отримання інформації про недобросовісність контрагента. Також слід врахувати, що перевірка договорів по ремонту не обмежується перевіркою сумлінності контрагента і факту існування ремонту.