Перед тим, як почати перевірку монтажу, необхідно переконатися в працездатності приймача і в спрацьовуванні регулювань. Для цього приймач почне працювати, а якщо викруткою торкнутися гнізда зовнішньої антени, то в гучномовці повинен пролунати характерний тріск. Якщо тріск прослуховується, необхідно перевірити контакт в колодці харчування і далі все ланцюга живлення приймача. Перемикання діапазонів має бути надійним і не супроводжуватися тріском. В ході перевірки спрацювання регулювань виявляють небажані шарудіння, «заїдання» і визначають плавність ходу рухомих контактів.
Надійність закріплення регулювальних елементів і інших деталей і вузлів перевіряється легким постукуванням гумовим молоточком по задній кришці корпусу, монтажній платі та рамі (шасі), електролітичним конденсаторам, рефлектора і екранів контурів працюючого приймача. При цьому не повинні прослуховуватися тріски і збудження. Ця перевірка проводиться на всіх діапазонах і частотах і при різних положеннях регулятора гучності і тембру. Чи не дозволяється стукати по конденсатору змінної ємності, транзисторів, резисторам, конденсаторів і котушок.
Після цього можна приступити до перевірки монтажу. Щоб переконатися в його правильності, необхідно зовнішнім оглядом перевірити надійність електричних контактів, правильність електричних з'єднань елементів і їх номінали відповідно до принципової схемою, відсутність замикань у пресі та елементів між собою, а також правильність установки елементів і вузлів по електромонтажних схем плат і приймача в цілому.
Особливо уважно потрібно перевірити правильність включення електролітичних конденсаторів, транзисторів, діодів, а також контурів, трансформаторів і котушок. Перевіряються також всі навісні і зовнішні з'єднання деталей і вузлів (перемикачі, гучномовці, гнізда, роз'єми та ін.). Ці сполуки вказані на монтажних схемах друкованих плат і приймачів в цілому.
В інтегральних мікросхемах необхідно ретельно перевірити правильність розпаювання висновків.
Надійність електричних контактів перевіряється на відсутність зламів проводів і висновків елементів поблизу пайки. Необхідна перевірка якості з'єднань, яка проводиться в виразно обраної послідовності. Пайки, що викликають сумнів, перевіряються пінцетом, причому зусилля не повинно викликати зламу перевіряється провідника. Після цього перевіряється надійність ізоляції провідників. Не допускаються їх великі оголення поблизу місця пайки і напливи припою. Дуже важливо перевірити на обрив і коротке замикання обмотки узгоджувальних і вихідних трансформаторів, котушки контурів і магнітної антени.
Уважно потрібно перевірити, чи не погнуті пластини конденсаторів змінної ємності.
Перевірка омических опорів в контрольних точках друкованих плат виробляється ампервольтомметр типу АВО-5 або ТТ-1 при вимкненому живленні. Результати вимірювань повинні відповідати величинам опорів, наведеними на діаграмах (рис. 63 - 68). Ця перевірка дає можливість судити про справність таких вузлів, як антенні і вхідні котушки, котушки зв'язку, контури гетеродина і ПЧ, що погоджують і вихідні трансформатори, а також ланцюги харчування. При вимірюванні опорів потрібно пам'ятати, що свідчення омметра залежать від полярності прикладеної напруги, так як більшість резисторів пов'язано з транзисторами.
Мал. 63. Діаграма напруг і опорів раніопріемніков «Спідола», «ВЕФ-Спідола» і «ВЕФ-Спідола-10» Величини напруг в вольтах вказані в чисельнику, а опорів - в знаменнику. Режими виміряні без сигналу
Мал. 64. Діаграма напруг і опорів радіоприймачів «ВЕФ-12», «ВЕФ-201» і «ВЕФ-202» Величини напруг в вольтах вказані в чисельнику, а опорів - в знаменнику. Режими виміряні без сигналу. У дужках вказані величини опорів для приймачів «ВЕФ-201» і «ВЕФ-202», інші величини однакові для всіх трьох моделей
Однією з основних характеристик приймача є струм споживання при відсутності вхідного сигналу (струм спокою). Для перевірки струму спокою до приймача через відповідні гнізда колодки зовнішніх з'єднань підключається джерело живлення 9 в с послідовно включеним миллиамперметром. У радіоприймачів типу «Спідола» на колодці зовнішніх з'єднань відсутні гнізда зовнішнього джерела живлення. Тому можна зробити вимір струму спокою в такий спосіб: вийняти з відсіку, розташованого біля регулятора гучності, два верхні елементи живлення; подати від зовнішнього джерела +9 в на контакт 7 плати ПЧ-НЧ, а - 9 в - на пружину верхнього елементу живлення; послідовно в ланцюг включити міліамперметр, дотримуючись полярності. У разі відсутності зовнішнього джерела живлення можна провести вимірювання струму спокою від батарей, які повинні бути перевірені і правильно вставлені в відсіки харчування. Міліамперметр слід включити в розрив загального дроти живлення. Для радіоприймачів «Спідола», наприклад, розрив проводу здійснюється в точці А (див. Рис. 42). Виміряний струм спокою не повинен перевищувати величин, зазначених в табл. 2.
Мал. 65. Діаграма напруг і опорів радіоприймачів «Океан» і «Океан-203» Величини напруг в вольтах вказані в чисельнику, а опорів - в знаменнику. Режими виміряні без сигналу щодо корпусу. Величини опорів когут відрізнятися від зазначених на ± 15%. При вимірюванні опорів мінус приладу з'єднується з корпусом. Перемикач діапазонів - в положенні УКВ. Режим транзистора TS при роботі в АМ-тракті: Ug = 1,4 в; Ug = 1,2 в; UK = 3 в (KB) і UK = 2,6 в (GB, ДВ)
Вимірювання режимів транзисторів виробляється вольтметром постійного струму на відповідність даним, наведеним в діаграмах (рис. 63 - 68) і табл. 3 для приймача «Меридіан-202». Вимірювання режимів потрібно починати з підсилювача НЧ. При значному відхиленні виміряних величин від номінальних необхідно відкоригувати режими підбором опорів відповідних резисторів.
«Спідола», «ВЕФ-Спідола», «ВЕФ-Спідола-10»: режими транзисторів Т7-Т10 коригуються підбором R33; Т9 - Т10 - R39; Т2 - R9; ТЗ - R14; Т4 - R17; Т5 - R21; Т6 - R25; Tl - R8;
«ВЕФ-12»: Т7-Т10 - R32; Т9-Т10 - R38, R25; Tl - R8;
«ВЕФ-201», «ВЕФ-202»: Т7 - Т10 - R32; Т9 - Т10 - R38; Т2 - R11; ТЗ - R15; Т4 - R20; Т5 - R44; Т6 - R26; Tl - R7;
«Океан»: Т13 - Т17 - R19, R25; R26; T12 - R15; Т10 - Til - R7; Т9 - R39; Т8 - R30, R31, R2; Т7 - R14; ТЗ - R6; Т6-Т7 - R29, R22; Т5 - R19; Т2 - R5; Tl - R2.
Для інших приймачів резистори, величину опору яких потрібно коригувати, визначаються відповідно до принципової схемою.
Мал. 66. Діаграма напруг і опорів радіоприймача «Океан-205» Величини напруг в вольтах вказані в чисельнику, а опорів - в знаменнику. Режими виміряні без сигналу, щодо корпусу. Напруга на базі транзистора Т8 встановлюється з точністю ± 0,1 в за допомогою R28. Величини опорів можуть відрізнятися від вказаних на ± 15%. При вимірюванні опорі мінус приладу з'єднується з корпусом. Перемикач діапазонів - в положенні УКВ.
Мал. 67. Діаграма напруг і опорів радіоприймача «Спідола-207» Величини напруг в вольтах вказані в чисельнику, а опорів - в знаменнику, Режими виміряні без сигналу щодо загального проводу (корпусу)
Мал. 68. Діаграма напруг і опорів радіоприймача «Спідола-230» Величини напруг в вольтах вказані в чисельнику, а опорів - в знаменнику. Режими виміряні без сигналу щодо загального проводу (корпусу)
При вимірюванні режимів приймача «Океан» гнізда А - 3 замикаються накоротко і вся напруга вимірюються щодо корпусу. Напруга на емітер транзистора Т13 встановлюється за допомогою змінного резистора R19 з точністю не менше 0,05 в.
Транзистори для радіоприймачів «Спідола», «ВЕФ-Спідолз», «ВЕФ-Спідола-10», «ВЕФ-12», «ВЕФ-201» і «ВЕФ-202» повинні за своїми параметрами відповідати певним вимогам: транзистори П423: а = 0,97 - 0,99; Iко <5 мка; r'6CK <200 псек (смеситель); r'бСк = 201 — 290 псек (смеситель и гетеродин); гдСк = = 300 — 500 псек (гетеродин). Постоянная времени коллекторной цепи rбСк равна произведению сопротивления базы на высокой частоте и емкости коллекторного перехода (емкость между выводами коллектора и базы при отключенной цепи эмиттера). Параметр r'бСк измеряется прибором ИППТ-1 на частоте 5 Мгц с точностью ±15%; транзисторы П41, П41А МП41 (Ш5, Ш5А): Т9, Т10 должны быть идентичны и иметь а = 0,968 — 0,984, h22 <2,5 мксим; Т7 — а = 0,979 — 0,984, h29 <0,7 мксим; Т5 и Т6 — а = 0,968 — 0,984, h22 <2,5 мксим; Т4 — а = 0,984 — 0,990, h22 <2,5 мксим; Т8 — а = 0,968 — 0,984, h22 <2,5 мксим; Т2 — а == 0,968 — 0,990, h22 <2,5 мксим.
Примітки: 1. Режими виміряні з точністю ± 10% відносно «-» джерела живлення для транзисторів Т1 - Тв і щодо емітера - для Т7 - Т11.
2. Режими транзисторів Т9 - Т11 вимірюються при включенні підсвітки шкали.
Для радіоприймачів типу «Океан» критичними є тільки два транзистора блоку УКВ (ГТ322А) і їх параметр r'5CK При перевірці режимів транзисторів по постійному струму в приймальнику «Меридіан-202» необхідно, крім даних, наведених в табл. 3, слідувати рекомендаціям по роботі з мікросхемами (див. Додаток 1). Потрібно також відзначити, що перед установкою в схему, транзистори повинні бути перевірені і розподілені по величині коефіцієнта посилення (орієнтовно) у такий спосіб: Крім того, транзистори в вихідному каскаді повинні мати однакові коефіцієнти посилення. Особливо ретельно необхідно підбирати транзистори в схемі Дарлінгтона ( «Меридіан-202»).Схожі статті