У педагогіці наслідування вважається найбільш ефективним і практично єдино доступним способом навчання дитини в ранньому віці. Однак наслідування - не вроджена якість малюка. Він довго вчиться йому і, навіть навчившись наслідувати дорослому, далеко не всі і не завжди здатний засвоїти за допомогою цього методу.
Ми розповімо тут не тільки про наслідування, а й про інші, не менш ефективні способи навчання дітей діям з предметами.
Пасивні руху. Цей спосіб навчання не дуже продуктивний за межами півтора-двох років, але на початку 2-го року життя для деяких дітей, нездатних діяти по наслідуванню, може виявитися корисним.
Спосіб не універсальний, але в поєднанні з іншими методами навчання дуже ефективний. Як він виглядає на практиці? Наприклад, ви вчите дитину тримати олівець і проводити лінії на папері. Показ не дає бажаних результатів. Тоді ви вкладаєте олівець в руку дитини, правильно розподіляєте його пальчики і рухаєте рукою малюка, що тримає олівець. Ви як би задаєте йому готовий малюнок руху, яке він сам або не може виконати, або робить вкрай повільно. Цей дієвий зразок дуже неміцний, самостійні спроби дитини так чи інакше необхідні, але як відправна точка для навчання спосіб дуже корисний.
Демонстрація зразка. Вам добре відомий цей спосіб. Дитина спостерігає за вашими діями, а потім повторює їх. Але не всі дії малюк здатний відтворити по наслідуванню - наприклад, такі, окремі елементи яких вимагають великої точності виконання.
Для засвоєння же простих операцій з предметами наслідування незамінне. Ще не усвідомлюючи результативності дій дорослого, дитина здатна відтворювати їх зовнішній малюнок. Якщо ж, показуючи дію, ви ще й будете пояснювати дитині, для чого воно потрібне, малюк навчиться повторювати його не майже, а точно - так, як потрібно, орієнтуючись на результат.
Одні йому повторити поки не під силу, а інші - нудно, так як він ними вже добре опанував. Найбільш охоче дитина наслідує діям, які йому стали зрозумілі і посильні, які він тільки почав освоювати. Тому уважно спостерігайте за дитиною, і ви зможете вловити пробуджується у нього інтерес до якогось вашому дії. Заохочуйте цей інтерес і не втомлюйтеся пояснювати малюкові не тільки, як правильно виконувати той чи інший рух, але і для чого воно потрібне.
Самостійні дії. Яким би продуктивним не був будь-який з описаних вище способів навчання, дитина нічому б не навчився, якби він не діяв самостійно.
Спостереження за дітьми показують, що нормально розвивається малюк завжди прагне діяти з предметом самостійно, як тільки зрозуміє його призначення і спосіб використання. Однак самостійні дії, про які йде мова тут, особливі дії. З їх допомогою дитина починає самостійно орієнтуватися в якостях і властивостях предмета, сам відкриває його призначення і способи дії з ним. По суті, це особливий спосіб пізнання, в якому дорослий як джерело знання або не присутній зовсім, або грає другорядну роль. Такий спосіб освоєння предметного світу можливий лише завдяки розвитку мовлення, коли дитина починає узагальнювати, класифікувати предметні дії. І тоді однотипні, але не однакові дії освоюються їм без допомоги дорослого. Як правило, це всього лише незначні модифікації вже відомих дитині операцій з предметами. Однак для загального його розвитку цей спосіб навчання використовувати бажано. Він привчає малюка бути уважним і зосередженим, розраховувати на свої сили, відрізняти істотне від несуттєвого, загальне від різного і добре розвиває мислення дитини.
Тісно співпрацюючи з дитиною в предметній сфері діяльності, не забувайте залишати йому невелику життєвий простір, де він міг би сам поекспериментувати з предметами, подумати, уявити щось своє і здійснити самий нерозумний, з точки зору дорослого, план. Це дуже важливо для малюка. Не можна заповнювати собою всю його життя, потрібно дати йому час і місце для власних проб і помилок.
Як оцінювати дії з предметом
Вчені виявили таку закономірність. Якщо помічати тільки успіхи малюка, ігноруючи його промахи, то така система оцінки діє на дитину спочатку благотворно. Він знаходить впевненість в собі, розкутість, не боїться поразок, його предметні дії отримують потужний стимул до розвитку. Однак, якщо негативну оцінку виключати тривалий час, малюк починає втрачати чіткі орієнтири в дії - не може визначити, де правильно, а де неправильно. Він перестає помічати свої прорахунки і вимагає від дорослого похвали за будь-, навіть помилкове дію.
Якщо ж дорослий, навпаки, зауважує тільки невдачі малюка і ніяк не реагує на його успіхи, така система оцінок спочатку різко пригнічує предметну активність дитини аж до її розпаду і відмови від дій взагалі. Однак, якщо практикувати її досить довго, малюк долає невдоволення дорослих, і його предметна діяльність поступово активізується, хоча її розвиток дещо уповільнено, а емоційний тонус дитини знижений.
Але ось чого абсолютно не терпить малюк, так це вашого байдужості до того, що і як він робить. У такому випадку його предметна діяльність розвивається найгірше, а сам він може стати конфліктним і агресивним. Дитина йде навіть на те, щоб спровокувати близьких на негативну оцінку своєї дії, навмисно порушує заборони, аби отримати їх емоційний відгук.
Звичайно ж в сім'ях досить рідко вдаються тільки до негативної або тільки до позитивної системи оцінок діяльності дитини. Зазвичай одні батьки частіше хвалять, інші - частіше засуджують малюка. І все ж не забувайте про те, що ваші оцінки конкретних дій дитини впливають на його предметну активність і небайдужі для ранимою і ще дуже нестабільною психіки малюка.