Сьогодні ми познайомимо Новомосковсктелей з основними положеннями європейського законодавства про податок на додану вартість і з такими поняттями, какUmsatzsteuer-Identifikationsnummer, innergemeinschaftlicherErwerbіzusammenfassendeMeldung.
Товарообіг всередині Європейського Союзу
Основна ідея європейського товарообігу полягає в тому, що торгівля в межах Євросоюзу між підприємцями різних країн не обкладається податком на додану вартість. І хоча підприємець-продавець повинен показати подібну угоду в своїй декларації по ПДВ, від сплати самого податку він звільняється на підставі особливого розпорядження. Підприємець-покупець зобов'язаний у своїй країні декларувати т.зв. «Внутрісообщественное» придбання (innergemeinschaftlicher Erwerb). Таке придбання обкладається ПДВ, але одночасно вся сума податку підлягає відновленню з боку податкових органів. В кінцевому підсумку ні продавець, ні покупець не платить ПДВ. Для того щоб ця система чітко працювала, були приведені у відповідність податкових законодавствах країн ЄС.
Прімер.Немецкій виробник машинного обладнання Д. поставляє французькому оптовому торговцю Ф. машину вартістю 10.000EURсо свого заводу в Дортмунді на склад Ф. в Тулузі. Д. здійснює, таким чином, реалізацію всередині спільноти ( «innergemeinschaftlicheLieferung») згідно §6aЗакона про податок на додану вартість (UStG). Цю продаж він повинен показати в своїй декларації по ПДВ в разделеSteuerfreieinnergemeinschaftlicheLieferungen ( «Звільнені від податку операції з реалізації товарів в межах Європейської співдружності»). Ф. в свою чергу, зобов'язаний декларувати придбання «всередині спільноти» (innergemeinschaftlicherErwerb) і сплатити ПДВ, який в тому ж самому місяці підлягає відновленню з бюджету. В результаті і Ф. не несе витрат по сплаті ПДВ.
Реалізація всередині ЄС (innergemeinschaftliche Lieferung)
Згідно із законодавством Німеччини (§6a Abs. 1 UStG), операція з реалізації товару звільняється від сплати ПДВ тільки при одночасному виконанні наступних умов.
1. Товар потрапляє з Німеччини в іншу країну Європейського союзу.
2. Покупець є підприємцем, які купують цей товар для свого підприємства.
3. Покупець реєструє в іншій країні Європейського союзу це придбання як «innergemeinschaftlicher Erwerb», що підлягає обкладенню ПДВ.
Постачальник товару повинен переконатися в тому, що виконані всі перераховані вище умови, інакше він не має права на звільнення від сплати податку та повинен нарахувати ПДВ на ціну реалізації. Такий стан часом має місце у випадках, коли покупець є приватною особою, а не підприємцем. Якби в нашому прикладі не було виконано хоча б одна з умов, Д. мав би вимагати від Ф. оплату в розмірі 11.900 EUR. По суті, в цьому випадку Ф. міг би зробити в Німеччині заявку на відшкодування ПДВ в розмірі 1.900 EUR, але ця процедура є досить складною і забирає чимало часу. Крім того, його платоспроможність зменшилась би на 1.900 EUR. Виникає питання: звідки постачальник товару може знати, чи виконані з боку покупця передумови, названі пп. 2 і 3? Для цього існує ідентифікаційний номер платника ПДВ «Umsatzsteuer-Identifikationsnummer» (USt-IdNr.).
Ідентифікаційний номер платника ПДВ
Особлива декларація ПДВ
Підприємці, які здійснюють операції з реалізації товарів підприємцям інших країн Європейського союзу (innergemeinschaftliche Lieferungen), зобов'язані, поряд зі «звичайними» податковими деклараціями з ПДВ, після закінчення кожного кварталу подавати, згідно § 18a UStG, т.зв. особливу декларацію Zusammenfassende Meldung. У цій декларації повинні бути перераховані Ust-IdNr. всіх ділових партнерів з інших держав Європейського співтовариства. Федеральне податкове управління (BZSt) передає ці дані іншим країнам Європейського союзу. Потім податкові відомства цих держав перевіряють, чи були декларовані відповідні операції з придбання товару. Податкові кордону ЄС не збігаються з географічними. Підприємцям слід мати на увазі, що територія Європейського співтовариства, згідно з податковим законодавством, частково не збігається з його територією за поняттями географічним. Якщо ви коли-небудь проводили свою відпустку на Канарських островах, наприклад, на Фуертевентура або Тенерифу, можливо, звернули увагу на те, що в аеропорту потрібно було пройти прикордонний контроль, незважаючи на те, що ці острови належать до Іспанії і, таким чином, входять до складу Європейського союзу. Така ж картина і в деяких областях Німеччини. Наприклад, острів Хельголанд, відповідно до закону про податок на додану вартість, відноситься до зарубіжжю. Іншими словами, доходи, отримані на території острова Хельголанд, не підлягають в Німеччині обкладенню ПДВ.