Особистісні якості бібліографа
Ефективність роботи бібліографа багато в чому визначається особистісними якостями фахівця, його компетентністю, ініціативністю, цілеспрямованістю, самостійністю. Поряд з цими властивостями йому важливо мати витримку, дисциплінованістю, гнучкістю поведінки, здатністю передбачати реакцію користувача при вимушених, об'єктивно зумовлених відмовах в отриманні необхідної інформації, готовністю до непередбачених ситуацій в процесі спілкування з читачами, здатністю до співпраці з ними.
Діяльність бібліографа пред'являє високі вимоги до емоційної сфери особистості. Емоційна чуйність, здатність поставити себе на місце користувача, емпатія, доброта, душевна щедрість поряд з такими стабілізуючими емоційний стан властивостями як врівноваженість, впевненість в собі, самовладання, саморегуляція емоційних проявів, складає необхідні умови для успішної взаємодії (59).
Серед психологічних рис особистості бібліографа можна виділити:
* Здатність встановлювати зв'язки між явищами фізичного і духовного світу, людьми, документами;
* Звичку бачити світ відбитим у творах друку та інших документах, запам'ятовувати і згадувати їх;
Одним з найважливіших особистісних якостей є процес професійної адаптації, який привертає до себе увагу багатьох дослідників. Адаптацію в широкому сенсі трактують як:
· Процес пристосування індивідуальна і особистісних якостей людини до життя і діяльності в умовах існування;
· Процес активної взаємодії особистості і середовища; процес взаємодії особистості з навколишнім середовищем, що веде, в залежності від ступеня активності особистості, до перетворення середовища відповідно до потреб, цінностями і ідеалами особистості або до переваги залежності особистості від середовища;
· Процес, який є цілісною реакцією особистості на складні зміни життя і діяльності.
Виходячи з визначення психології праці як науки про закономірності становлення і збереження динамічної рівноваги в системі "суб'єкт праці - професійне середовище", є підстави розглядати професійну адаптацію бібліографа як процес становлення (і відновлення) цього рівноваги. Таке розуміння включає в себе всі наведені вище визначення і разом з тим не суперечить загальній концепції психічної адаптації як процесу, який підтримує динамічну збалансованість у системі "професіонал - середовище".
Адаптація до колективу досягається швидше, ніж до посадових, професійних обов'язків. Адаптація молодого бібліографа до бібліотеки проходить шлях утвердження себе як особистості в колективі до сприйняття себе, перш за все як професіонала, коли все відносини і все спілкування з оточуючими переходять з області загальнолюдської в область професійну. Найхарактернішою для фахівців є адаптація переважно в одній сфері діяльності (або в пізнанні, або в спілкуванні). Бажано, щоб процес адаптації бібліографа проходив паралельно як в пізнанні практичних навичок роботи, так і у встановленні контактів в колективі, розвитку комунікативних навичок спілкування (65).
Але більшість бібліографів належить до другого типу. Вони прагнуть дати точну інформацію, по можливості насичену результатами наукових розвідок. Фахівців цього типу можна охарактеризувати словами К.Д. Муратової: "Бібліограф, з цікавістю виконує свою роботу, поступово стає знавцем в обраній сфері" (50, с. 124).
Бібліограф відчуває більшу, ніж бібліотекар або книгар відповідальність перед читачем за результати своєї праці. Відмовляючи читачеві в конкретному виданні, бібліотекар, книготорговець зазвичай мотивують це об'єктивними причинами (немає в фонді, продано), сумлінну бібліограф, вимушений відмовити в запитуваної інформації, як правило, внутрішньо пояснює це власним невмінням і звинувачує себе. Бібліограф, особливо молодий, часто стикається з ситуаціями невизначеності, відсутності готових рішень - у процесах систематизації і предметизации документів, уточнення запитів читачів, з'ясування їх інформаційних потреб (49, с. 235-236).
Прагнучи до неупередженості, об'єктивності, бібліограф виявляється втягнутим в особистісні стосунки, емоційне спілкування з читачем. У бібліографа виникає можливість і необхідність проявити індивідуальний смак у відборі і характеристиці літературних явищ, конкретних творів (20, с. 33-34). Посилює спеціалізація бібліотечної праці призводить до переважного розвитку тих чи інших професійно значущих особистих якостей працівника. Професійні вимоги до знань, умінь і навичок, а також до особистих якостей фахівців, що становлять основу психофізичної характеристики, формується під впливом комплексу факторів. Це універсальні, що відносяться до всіх груп фахівців вимоги; вони складають широку платформу професійної підготовки. Конкретно - технологічні умови та особливості діяльності за фахом обумовлюють специфічні вимоги, які реалізуються в рамках вузівських спеціалізацій, а потім в подальшій професійній практиці (17, с. 54). Компетентність в даному випадку включає крім суто професійних знань і умінь такі якості, як ініціативність, здатність до співпраці, до роботи в групі, комунікативні здібності, вміння вчитися, оцінювати, логічно мислити, відбирати і використовувати інформацію (13, с. 11-15) . Важливими ознаками розвитку професійної компетентності є широкий кругозір в поєднанні з глибокими знаннями в області професійної діяльності, здатність швидко і гнучко застосовувати свої знання і досвід для вирішення практичних завдань; наявність професійно - моральних якостей (55, с. 54-58).
Психологічний портрет бібліографа, в даному випадку, змінюється в залежності від його спеціалізації, перш за все функціональною. Для бібліографів, зайнятих процесами библиографирования, особливо складанням поточних бібліографічних посібників, характерні спокій, посидючість, грунтовність. У них розвинена інтуїція, що дозволяє розуміти потреби читача, вгадувати характер помилок, неточностей в запиті; евристичний склад мислення, що допомагає встановлювати асоціативні зв'язки зовні далеких явищ, який підказує небанальні шляху пошуку в несподіваних джерелах; бездоганний такт у спілкуванні з читачем, що викликає його довіру (49, с. 239). Тобто при обслуговуванні читачів бібліограф повинен мати високий рівень інформаційної культури (43).
Інформаційну культуру фахівця визначають як культуру індивідуума, готового до творчої роботи в умовах технолого - інформаційної культури; її доповнюють інформаційна етика, інформаційне поведінку, інформаційна компетентність. До складових інформаційно - технологічної компетентності можна віднести комп'ютерну грамотність - сформовані функціональні навики обробки даних, тобто можливість застосування електронної техніки з метою збереження, обробки і використання інформації (22, с. 79).
Особливу роль в структурі інформаційної культури бібліографа - фахівця, який бере участь у створенні та поширення бібліографічної інформації, відіграють евристичні і бібліографічні засоби. Вони знаходять відображення в комплексі знань, умінь і навичок, які формують бібліографічну культуру, культуру читання і спілкування, комп'ютерну грамотність - найважливіших компонентів технологічної складової інформаційної культури бібліографа. Дані кошти забезпечують найбільш ефективне здійснення бібліографічної діяльності з оптимальними тимчасовими, матеріальними витратами і максимальними результатами.
Бібліограф не тільки користується благами інформаційної культури суспільства, а й грає в ній активну роль. Специфіка інформаційної культури сучасного бібліографа включає здатність синтезувати традиційні бібліотечно-бібліографічні та нові інформаційні технології для здійснення бібліографічної діяльності, здатність адаптувати, поліпшувати і застосовувати традиційні бібліографічні засоби створення і поширення бібліографічної інформації за допомогою нових інформаційних технологій. Це передбачає формування високого рівня бібліографічної та комп'ютерної грамотності фахівця як організатора потоків інформації, засвоєння ним вимог професійної та комп'ютерної етики (46).
Чим вище рівень інформаційної грамотності співробітників, тим успішніше бібліотека виконуватиме покладені на неї завдання. Навчання основам інформаційної культури - процес безперервний. Тільки постійна увага до цієї ділянки роботи, використання всіх можливих форм навчання і бібліографічних посібників дадуть бажаний результат.
Високий рівень інформаційної культури особистості дозволяє забезпечити такий стан духовної, інтелектуальної, моральної, етичної, політичної озброєності людини, суспільства, держави, при якому ніякі інформаційні впливи на них не в змозі викликати деструктивні наслідки на шляху стійкого прогресивного розвитку названих суб'єктів (22, с. 87).