Організація (фірма) як господарюючий суб'єкт, її цілі, функції, організаційно-правові форми

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. На підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва.

В умовах ринкових відносин ключовою фігурою виступає підприємець. Статус підприємця здобувається за допомогою державної реєстрації підприємства. При цьому суб'єктом підприємницької діяльності може бути як окремий громадянин, так і об'єднання громадян.

Таким чином, підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений підприємцем або об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку. Воно є юридичною особою, яка має у власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном. Юридичні особи повинні мати самостійний баланс.

Підприємство виробляє продукцію. В даному випадку продукція розглядається як результат діяльності підприємства, який може виступати у вигляді речового продукту, робіт і послуг.

Цілі підприємства. Стратегічною комерційної довгостроковою метою кожного підприємства чи фірми є максимізація прибутку. Ця мета одночасно грає роль спонукальний мотив виробничо-господарської діяльності. Забезпечити ж прибутковість діяльності можна за допомогою реалізації локальних цілей, так званих цільових установок:

збільшення частки пропозиції товару на ринку, проникнення на нові сегменти;

збільшення прибутку по відношенню до вкладеного капіталу;

збільшення доходу на акцію;

зміна структури капіталу;

розширення асортименту та підвищення якості продукції, що випускається;

збільшення обсягу продукції та ін.

Фірма відповідно до її призначенням в ринковій економіці виконує ряд найважливіших функцій.

1. Виробнича функція має на увазі виготовлення товарів і послуг, яке забезпечує ринкову пропозицію. Виробництво повинно бути засноване на даних про структуру попиту, в іншому випадку фірма ризикує залишитися зовсім без прибутку з непокритими витратами.

3. Фінансова функція полягає в залученні довгострокових інвестицій і отриманні кредитів, які, безсумнівно, дозволять фірмі здійснити нововведення і орієнтуватися на подальший розвиток. Сюди можуть бути включені і розрахунки, що здійснюються як всередині фірми, так і з партнерами: випуск цінних паперів, сплата податків, а також отримання прибутку, управління ризиками та створення системи страхування.

4. Рахункова функція має на увазі складання бізнес-плану, балансів і кошторисів, проведення інвентаризації, калькулювання собівартості, оформлення звітів і здачу їх в органи державної статистики та податків.

5. Адміністративна функція - це функція управління. Вона включає чотири складові частини: безпосередньо організацію для створення гнучкої до змін зовнішнього середовища структури, мотивацію як процес стимулювання працівників до досягнення якісно більш високих результатів, планування, що включає постановку цілей і шляхи їх досягнення, і контроль над діяльністю фірми в цілому.

6. Правова функція здійснюється через дотримання юридично закріплених законів, норм і стандартів, а також через виконання заходів з охорони факторів виробництва і навколишнього середовища з точки зору етичності організації.

Фірма має свої організаційно-правову форму, цілі та функції діяльності, відповідно до яких створює свою внутрішню структуру.

Організаційно-правова форма - це структура фірми, що встановлює склад (одне або кілька підприємств), спосіб формування (індивідуальне, партнерське, корпоративне) і ієрархію з розподілу власного капіталу (залежні чи незалежні одне від іншого підприємства).

У сучасній Республіці Білорусь законодавчо не закріплена діяльність фірми. Існує лише правова регламентація діяльності підприємств. Однак фірма - це більш широке поняття, ніж «підприємство», нерідко фірма включає себе кілька підприємств. Підприємство є складовою частиною фірми.

Підприємство (фірма), (enterprise, plant, firm, company, concern, venture) - самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи, який на основі використання трудовим колективом майна виробляє і реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги матеріального характеру. Об'єктом прав визнається майновий комплекс, використовуваний для здійснення підприємницької діяльності.

У сучасній ринковій економіці функціонують різні види підприємств і фірм. Залежно від сфери діяльності вони поділяються на промислові та сільськогосподарські, транспортні, торговельні та т. Д. Такий поділ обумовлюється кінцевим продуктом функціонування фірми або сферою послуг, яку вона надає.

За формою власності розрізняють приватні, колективні, державні підприємства.

Залежно від розмірів і кількості зайнятих на них людей фірми поділяються на малі, середні та великі.

За цілями діяльності підприємства діляться: комерційні і некомерційні (бюджетні). Комерційні підприємства мають на меті здійснення господарської (підприємницької) діяльності з отриманням прибутку як основного її результату, а також розподілу прибутку між її засновниками (учасниками, членами). Вони можуть створюватися у формі господарських товариств і товариств, унітарних підприємств, виробничих кооперативів. Некомерційні підприємства мають інші цілі, не пов'язані з господарською (підприємницькою) діяльністю. Вони можуть займатися господарською (підприємницькою) діяльністю лише остільки, оскільки це необхідно для досягнення їх статутних цілей і відповідає цим цілям, і не мають права розподіляти отриманий прибуток між своїми учасниками (членами). Некомерційні організації створюються у формі споживчих кооперативів, громадських або релігійних організацій (об'єднань), благодійних та інших фондів, що фінансуються власником установ, а також в інших формах, передбачених законодавством.

За структурою організації та кількістю власників виділяють: одноосібне або унітарне підприємство, тобто підприємство, що належить одному власникові; товариство або партнерство (кооператив), засноване на паях; корпорацію, що належить багатьом власникам, які володіють її акціями.

Унітарне підприємство (УП) відрізняється від перерахованих вище організаційно-правових форм підприємницької діяльності тим, що майно унітарного підприємства є неподільним і не може бути розподілено за депозитними вкладами, часток, паїв, в тому числі між працівниками УП. У формі УП можуть бути створені не тільки приватні, а й державні (республіканські або комунальні) унітарні підприємства.

Кооператив (ПК) - форма підприємництва, учасники якої вносять майновий пайовий внесок і приймають особисту трудову участь у діяльності ПК. Вони несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ПК в рівних частках, якщо інше не визначено в статуті.

Корпорація (corporation) - об'єднання власності безлічі суб'єктів, що виступають, як правило, у формі акціонерного товариства.

За формами організації господарської діяльності підприємства діляться: державні, госпрозрахункові і казенні, орендні, акціонерні, кооперативні, народні, спільні.

У сучасній економіці існують різні об'єднання підприємств. До них відносяться виробничі об'єднання, в яких об'єднуються схожі по своєї продукції підприємства і науково-виробничі об'єднання, що включають в себе, крім підприємств, конструкторські бюро, проектні організації, науково-дослідні інститути. До об'єднань підприємств відносяться також концерни, консорціуми, господарські асоціації, холдинги, торгові доми.

Схожі статті