Оподаткування фізичних осіб в рк

Перш ніж переходити до висвітлення питання характеристики індивідуального прибуткового податку в РК, необхідно відзначити деякі основні аспекти, що стосуються такого явища як «податок».

Податок - це законодавчо встановлений державою в односторонньому порядку обов'язковий грошовий платіж до бюджету, вироблений в певних розмірах, що носить безповоротний і безплатний характер. Дане легальне визначення податку закріплено в Податковому Кодексі РК. З зазначеного визначення представляється можливим позначити властивості, ознаки податкової системи РК в цілому і самого податку зокрема. До їх числа відносяться наступні:

  • Закріплення податків відбувається виключно в законодавчих актах.
  • Встановлення податків носить односторонній порядок, тобто без врахування думки суб'єктів податку.
  • Податок є обов'язковим платежем.
  • Податок є виключно грошовим платежем.
  • Пунктом надходження податків є бюджет.
  • У законодавчих актах, що встановлюють податки, обов'язково повинні міститися вказівка ​​на податкову базу, податкову ставку, податковий період, порядок обчислення податку. Тобто для втілення податку в життя необхідно обов'язкове закріплення умов і способів, що дозволяють встановити його точну суму податку.
  • Податки носять безоплатний і безповоротний характер.

До доходів, не оподатковуваних у джерела виплати, відносяться наступні види доходів:

1) майновий дохід;

2) інші доходи.

Кімущественному доходу фізичної особи. підлягає оподаткуванню, відноситься:

1. Дохід від приросту вартості при реалізації фізичною особою майна, зазначеного в статті 180-1 Податкового Кодексу;

2. Дохід від приросту вартості при передачі фізичною особою майна (крім грошей) в якості внеску до статутного капіталу, зазначеного в статті 180-2 Податкового Кодексу;

3. Дохід, отриманий фізичною особою, яка не є індивідуальним підприємцем, від здачі в оренду майна особам, які не є податковими агентами;

1. Дохід від приросту вартості при реалізації майна фізичною особою виникає при реалізації наступного майна, що знаходиться на території Республіки Казахстан:

  • жител, дачних будівель, гаражів, об'єктів особистого підсобного господарства, які перебувають на праві власності менше року з дати реєстрації права власності;
  • земельних ділянок та (або) земельних часток, цільовим призначенням яких з дати виникнення права власності до дати реалізації є індивідуальне житлове будівництво, дачне будівництво, ведення особистого підсобного господарства, під гараж, на яких розташовані об'єкти, зазначені в пункті 1) цього пункту, що знаходяться на праві власності менше року з дати реєстрації права власності;
  • земельних ділянок та (або) земельних часток, цільовим призначенням яких з дати виникнення права власності до дати реалізації є індивідуальне житлове будівництво, дачне будівництво, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, під гараж, на яких не розташовані об'єкти, зазначені в пункті 1) цього пункту, в разі, якщо період між датами складання правовстановлюючих документів на придбання та на відчуження земельної ділянки та (або) земельної частки становить менше року;
  • земельних ділянок та (або) земельних часток з цільовим призначенням, не зазначених у підпунктах 2) і 3) цього пункту;
  • інвестиційного золота;
  • нерухомого майна, за винятком зазначеного в підпунктах 1) - 4) цього пункту;
  • механічних транспортних засобів і причепів, що підлягають державній реєстрації, що знаходяться на праві власності менше року з дати реєстрації права власності;
  • цінних паперів, частки участі, а також похідних фінансових інструментів (за винятком похідних фінансових інструментів, виконання яких відбувається шляхом придбання або реалізації базового активу).

Як випливає із самої назви «Дохід від приросту вартості при реалізації майна фізичною особою» об'єктом оподаткування є безпосередньо дохід від приросту вартості. Під приростом розуміється збільшення чого-небудь в чисельності, кількості, величиною. Розглядаючи приріст виключно під призмою податкового законодавства РК, необхідно визначити його наступним чином: приріст вартості при реалізації майна фізичною особою - це позитивна різниця, яка визначається в грошовому вираженні, між сумою зроблених витрат, для придбання майна та сумою, вирученої безпосередньо при реалізації цього майна. Норми ст. 180-1 Податкового Кодексу РК, встановлюють певні способи розрахунку приросту вартості, а точніше встановлюють способи визначення вихідних даних, необхідних для визначення безпосередньо самої суми податку.

При відсутності вартості придбання, приростом вартості є позитивна різниця між вартістю реалізації майна та ринковою вартістю на момент виникнення права власності. Ринковою вартістю є вартість, визначена в звіті про оцінку, проведену за договором між оцінювачем і платником податків. У разі відсутності ринкової вартості реалізованого майна, на момент виникнення права власності приростом вартості є позитивна різниця між вартістю реалізації майна та його оціночною вартістю.

Виникають деякі питання при тлумаченні п. 8 ст. 180-1 Податкового Кодексу РК, відповідно до якого: доходом від приросту вартості при реалізації майна, цінних паперів, частки участі, а також похідних фінансових інструментів (за винятком похідних фінансових інструментів, виконання яких відбувається шляхом придбання або реалізації базового активу), є :

1) позитивна різниця між ціною (вартістю) реалізації і ціною (вартістю) його придбання - в разі наявності ціни (вартості) придбання. При цьому при реалізації цінних паперів, придбаних фізичною особою за опціоном, вартість придбання визначається в розмірі ціни виконання опціону та премії опціону;

2) ціна (вартість) реалізації майна - в разі відсутності ціни (вартості) придбання майна.

Таким чином, виходить, що при продажу частки від участі в статутному капіталі, за винятком часткою, що знаходяться, на день реалізації, на праві власності платника податку понад три роки (крім надрокористувачів), юридичної особи, створеного самим платником податків на свої грошові кошти, розмір оплати індивідуального прибуткового податку явно не поєднується з потребами ринкової економіки.

Так гос-н А, одноосібно створюючи товариство з обмеженою відповідальністю, встановив його статутний капітал в 1 000 000 тенге. Потім, в той же рік, гос-н А прийняв рішення продати 100% частки від участі в статутному капіталі товариства за 1 000 000 тенге. Після відчуження частки і отримання грошових коштів, держ- н А зобов'язаний оплатити ІСН в розмірі 10% від 1 000 000 тенге. Хоча, нагадаємо, що даний дохід, законодавець визначає як "Дохід від приросту вартості при реалізації майна фізичною особою". Як випливає же з прикладу ніякого доходу від приросту вартості у гос-на А не було, більш того, д-н А з цієї угоди не придбав ніякого доходу.

Розглянемо схожий приклад, але з іншим видом майна.

Так, гос-н Б побудував індивідуальний житловий будинок, витрати з будівництва дорівнюють 10 000 000 тенге. Потім, не чекаю року, з моменту спорудження, д-н Б прийняв рішення реалізувати будова за ціною 10 000 000 тенге (за його ринковою вартістю). Після продажу індивідуального житлового будинку та отримання грошових коштів, д-н Б не повинен платити індивідуальний прибутковий податок, так, як вартість продажу дорівнює ринковій вартості будови.

Як випливає з вищевказаних прикладів, податковим кодексом необгрунтовано встановлено порядок визначення вихідних при реалізації частки від участі в статутному капіталі товариств.

2. Дохід від приросту вартості при передачі фізичною особою майна (крім грошей) в якості внеску до статутного капіталу виникає при передачі майна, зазначеного в ст. 180-2 НК РК, що знаходиться на території Республіки Казахстан.

Доходом від приросту вартості фізичної особи, при передачі в якості внеску до статутного капіталу майна, є позитивна різниця між вартістю майна, визначеної виходячи з вартості вкладу, зазначеної в установчих документах юридичної особи, і вартістю його придбання.

Так, відповідно до п. 4 ст. 23 Закону РК «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: вклади засновників (учасників) до статутного капіталу в натуральній формі або у вигляді майнових прав оцінюються в грошовій формі за згодою всіх засновників або за рішенням загальних зборів учасників товариства. Якщо вартість такого вкладу перевищує суму, еквівалентну двадцяти тисячам розмірів місячного розрахункового показника, її оцінка повинна бути підтверджена незалежним експертом (на 2105 року = 39 640 000 тенге або 214 270 Доларів США).

Розглянемо на прикладі.

Однак, сторони могли оцінити дану нерухомість самостійно в розмірі до 39 640 000 тенге, і ніякого індивідуального прибуткового податку гос-н В не повинен оплачувати. Більш того, що статутний капітал товариства (за винятком певних випадків) не перевіряється. В цьому відношенні НК і Закон РК «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дещо не поєднуються один з одним, тим самим створюють грунт для неправомірного ухилення від податків.

До інших доходів платника податку, що підлягає оподаткуванню, відносяться:

1) доходи, отримані з джерел за межами Республіки Казахстан;

2) доходи громадян Республіки Казахстан за трудовими договорами (контрактами) і (або) договорами цивільно-правового характеру, укладеними з дипломатичними і прирівняними до них представництвами іноземної держави, консульськими установами іноземної держави, акредитованими в Республіці Казахстан, які не є податковими агентами;

3) доходи домашніх працівників, отримані за трудовими договорами, укладеними відповідно до трудового законодавства Республіки Казахстан, за винятком доходів, передбачених підпунктом 3-1) цього пункту;

3-1) доходи трудових іммігрантів, які є домашніми працівниками-резидентами Республіки Казахстан, отримані (що підлягають отриманню) за трудовими договорами, укладеними відповідно до трудового законодавства Республіки Казахстан на підставі дозволу трудовому іммігранту;

4) доходи від відступлення права вимоги частки в житловому будинку за договором про пайову участь у житловому будівництві;

5) доходи громадян Республіки Казахст ан за трудовими договорами (контрактами) і (або) договорами цивільно-правового характеру, укладеними з міжнародними та державними організаціями, зарубіжними і казахстанськими неурядовими громадськими організаціями та фондами, звільненими від зобов'язання щодо обчислення, утримання та перерахування індивідуального прибуткового податку у джерела виплати відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Республікою Казахстан;

6) доходи медіаторів, отримані відповідно до Закону Республіки Казахстан «Про медіацію», від осіб, які не є податковими агентами;

7) доходи від особистого підсобного господарства, врахованого в книзі погосподарського обліку відповідно до законодавства Республіки Казахстан, що підлягають оподаткуванню, за якими не було вироблено утримання індивідуального прибуткового податку у джерела виплати в зв'язку з поданням податкового агента недостовірних відомостей особою, яка займається особистим підсобним господарством.

Необхідно також звернути увагу, що несплата податку і нездача декларації є за своєю суттю правопорушеннями, за вчинення яких передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Для загальної інформації буде цікавим розглянути наступне Судова справа.

Верховний Суд РК, розглянув у відкритому Судовому засіданні цивільну справу за позовом гос-на Д до ДУ «Податкове управління по Бостандикского району міста Алмати» про визнання незаконним та скасування повідомлення, яке надійшло за клопотанням ГУ «Податкове управління по Бостандикского району міста Алмати» про оскарження постанови апеляційної судової колегії Алматинского міського Суду і постанови касаційної судової колегії Алматинского міського Суду

Держ-н Д звернувся в районний Суд із заявою про незаконність даного повідомлення. Однак, районний Суд в задоволенні заяви правомірно, обґрунтовано і законноотказал. Потім, д-н Д звернувся в наступні судові інстанції, які необґрунтовано задовольнили його заяву про оскарження повідомлення № ___. Однак Наглядова судова колегія у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду Республіки Казахстан постанову апеляційної судової колегії Алматинского міського Суду і постанова касаційної судової колегії Алматинского міського Суду від по даній справі скасувати, залишити в силі рішення районного суду міста Алмати.

Розглядаючи дане матеріали зазначеного судової справи, і судову практику з цих питань в цілому, необхідно відзначити правило: Ignorantianonestargumentum. Тобто рішення Алматинского міського Суду і постанова касаційної судової колегії Алматинского міського Суду від по даній справі скасувати, залишити в силі рішення районного суду міста Алмати.

В закінчення цієї статті необхідно відзначити те, що тут була розглянута тільки лише мала частина оподаткування фізичних осіб в РК, тільки деякі аспекти індивідуального прибуткового податку, а саме доходи не обкладаються у джерела виплати. У цій статті не були розглянуті питання оподаткування фізичних осіб-нерезидентів, а також індивідуальних підприємців, приватних нотаріусів, приватних судових виконавців, адвокатів і професійних медіаторів. Основною проблемою ІСН в РК є те, що, на жаль, не всі фізичні особи знають про необхідність оплати індивідуального прибуткового податку з доходів не обкладаються у джерела виплати. Більшість населення впевнена в тому, що ІСН оплачується (утримується податковими агентами, тобто роботодавцями) тільки за доходи оподатковуються у джерела виплати, а на все інші доходи вимоги податкового кодексу не поширюються. З огляду на це, в правовій дійсності дуже поширені судові справи з податкових спорів про стягнення недоїмки зі сплати ІСН, а також нарахованої пені, в більшості яких дані вимоги є законними та обґрунтованими і як наслідок задовольняються. Більш того, необхідно відзначити і те, що за ухилення від сплати податків встановлена ​​адміністративна і кримінальна відповідальність. Таким чином, необхідно пам'ятати і не забувати про те, що: Незнання Закону, не звільняє від відповідальності ...

Схожі статті