1 ГБОУ ВПО НГМУ МОЗ Росії
9. Пезенти А. Нариси політичної економії капіталізму. У двох томах. - М. Прогрес, 1976. - 840 с.
11. Самуельсон П. Економіка. Вступний курс. - М. Прогрес, 1964. - 289 с.
13. Хейнман С.А. Науково-технічний прогрес і структура суспільного виробництва. - М. Наука, 1982. - 327 с.
15. Rosenstein-Rodan P.N. Notes on the Theory of the Big Push. - Center for International Studies, Massachusetts Institute of Technology, 1957. - 32 p.
Творцями терміна «інфраструктура» вважають західних економістів Х. Зінгера і П. Розенштейна-Родана. На початку 1940-х років Х. Зінгер в своїх роботах виділяв продуктивний капітал і капітал накладної в значенні «інфраструктура». На його думку, в країнах, які формують систему ринкових відносин, потрібно дотримуватися певну стратегію в інвестиційній політиці, здатну викликати кумулятивний процес в розвитку економіки. Інвестиції в інфраструктуру повинні сприяти зростанню національного доходу, який в свою чергу в подальшому повинен стимулювати зростання інвестицій в економіку. Американський економіст П. Розенштейн-Родан [15] році ввів в економічну науку поняття «інфраструктура», в яке включав базові галузі економіки (енергетику, транспорт, зв'язок), розвиток яких передує більш швидко окупається і прямопроізводітельним інвестицій. У працях П. Самуельсона [11] відзначається, що держава свідомо інвестує капітал в інфраструктуру, оскільки збільшення громадського допоміжного капіталу дозволяє створити невловимі вигоди, від яких не можна очікувати грошових прибутків для приватних інвесторів, так як масштаби деяких з них занадто великі для обмежених ринків приватного капіталу, а інші будуть окупатися протягом занадто тривалого терміну, щоб приватні інвестори ними цікавилися.
Існує й інша точка зору, яку поділяють ряд економістів. Так, відомий італійський економіст А. Пезенти [9], прихильник економічної позиції К. Маркса, каже, що класичні капіталовкладення, яких вимагає від держави капіталізм, повинні мати своїм об'єктом громадські роботи, тобто створення того комплексу умов, який нині називають інфраструктурою ( дорожня мережа, транспортні засоби, землевпорядкування, фінансово-кредитні установи і т. д.). Ці роботи скорочують накладні витрати капіталістичних підприємств, тобто покращують економічне середовище, в якій ті діють, полегшуючи процес обігу капіталу.
Багато наукових досліджень вітчизняних і західних економістів в області інфраструктури грунтуються на роботах К. Маркса. Увага перших російських вчених, які виділили інфраструктуру в якості самостійного об'єкта дослідження, було звернуто на те, що інфраструктура призначена забезпечувати умови ефективного розвитку матеріального виробництва. Так, наприклад, С.А. Хейнман [13] зводив завдання інфраструктури тільки до виробничим завданням і визначав її як комплекс галузей, які обслуговують матеріальне виробництво.
Комаров В.Ф. д.е.н. професор, провідний науковий співробітник Інституту економіки та організації промислового виробництва Сибірського відділення Російської академії наук, Новосибірськ.
Зозуля Ю.В. д.е.н. професор кафедри економіки і управління в охороні здоров'я факультету менеджменту ГБОУ ВПО НГМУ МОЗ Росії, Новосибірськ.
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)