Креслення виконуються на аркушах формату А1 або А2, в олівці або в туші з відмиванням (фасаду і генплану, з обов'язковим дотриманням правил графічного оформлення, встановлених масштабів, передбачених СПДС. Щоб креслення були чіткими, виразними і легко Новомосковсклісь необхідно для виконання їх застосовувати лінії різної товщини. Рамка креслення і штампа виконується суцільною основною лінією товщиною 0,6 ÷ 0,8 мм. Обводка контуру елементів будівлі, що не потрапили в перетин, раз-мірні лінії, штрихові, виносні і т.п. виконуються суцільною лини-е й в 2-3 рази тонше основної лінії обведення.
На кресленнях наносять розміри і роблять пояснюючі написи, необ-ходимо для отримання повного уявлення про будівлю. Розміри на чер-тежах вказують без позначення одиниці виміру. Всі написи на кресленнях і позначення на поле креслення і в штампі виконують стандарт-ним шрифтом. Найменування, заголовки виконують над кресленням і наголоси-кивають.
Всі листи повинні мати рамки. У правому нижньому кутку кожного аркуша викреслюється і заповнюється штамп певної форми і розмірів (додаток, стор.59).
6. Генеральний план
Генеральним планом називається креслення (горизонтальна проекція) земельної ділянки, на якій розташоване проектована будівля.
На генеральному плані вирішуються питання горизонтальної і верти-кальной планування ділянки. Генеральний план слід виконувати в масштабі 1: 1000 - 1: 500.
На генеральному плані повинні бути показані основні будівлі і споруди, дороги, пішохідні доріжки, зелені насадження. Розміщення будівель повинно бути підпорядковане функціональним, архітектурно-композиційним, протипожежним і санітарним вимогам.
Залежно від призначення будівлі ділянку може примикати до міської площі, до магістральної, вулиці, або знаходитися всередині житлового мікрорайону.
Необхідно прагнути до того, щоб розміри і форма ділянки дозволили компактно розмістити всі будівлі і споруди, що становлять функціональний комплекс з проектованим будівлею, при цьому відстані між будівлями і спорудами повинні відповідати проти-пожежними (не менше 12 м) і санітарним (не менше двох висот затеняющего будівлі) розривів, а також повинні дозволяти запроектувати на ділянці і між будівлями необхідні проїзди для автотранспорту, тротуари для пішоходів, майданчики для відпочинку, спорту і господарських потреб, озеленення Частка високорастущімі деревами, чагарниковими, насадженнями, квітниками (ріс1).
Рельєф ділянки бажано прийняти рівним, з невеликим, заданим ухилом в бік прилеглих до ділянки існуючих або про-ектіруемих вулиць та проїздів, за якими можна буде відводити общесплавной каналізацію або в понижені місця прилеглої територі-торії дощові і талі води.
Рельєф ділянки повинен бути показаний на генеральному плані чорні-ми горизонталями, які на місцях розташування будівель і споруд-ний, запроектованих вулиць, проїздів і майданчиків необхідно переривати (рис.2).
Абсолютні позначки горизонталей повинні прийматися з понад-ням 0,5 м, а їх числові значення призначаються умовно. Відстань між горизонталями на генплані (їх закладення) необхідно визначити діленням перевищення (0,5м) на заданий в завданні або прийнятий студентом ухил поверхні ділянки забудови (в безрозмірному вираженні) і його значення, отримане в метрах, відкласти на генплані між горизонталями в масштабі генплану .
Числові значення абсолютних відміток горизонталей повинні спадати в сторону відведення з ділянки дощових і талих вод.
На кресленні генплану необхідно показати горизонтальну і вертикальну прив'язку проектованої будівлі, тобто відстань від на-чільного поздовжніх і поперечних осей до кордонів ділянки, чорні і червоні абсолютні позначки по кутах будівлі, а також абсолютну від-мітку підлоги першого поверху, відповідну відносної позначці 0.000. Абсолютні позначки по кутах будівлі показуються у вигляді дробу, де в чисельнику міститься червона позначка (перетин цоколя з вимощенням), а в знаменнику - чорна (перетин цоколя з існуючим рельєфом).
Маючи рельєф ділянки в горизонталях і план проектованої будівлі необхідно знайти чорні позначки по кутах будівлі методом інтерполяції. Червоні позначки по кутах будинку визначають в залежності від верти-кальной планування території ділянки (від запроектованого релье-фа). А так як в курсовому проекті природний рельєф приймається спокійним, з невеликим ухилом поверхні, то вертикальна плани-ровка всій території ділянки не потрібно. Вона здійснюється тільки в місцях розташування будівель, споруд, автодоріг і майданчиків, тобто виконується місцева (вибіркова) вертикальне планування. По- цьому навколо проектованої будівлі досить передбачити вимощення з підйомом похил 1:10 до будівлі і з ухилом i = 0,003 уздовж стін будівлі згідно рельєфу для відводу дощових і талих вод від стін будівлі в сторону проїздів.
Точки перетину вимощення з цоколем по кутах будівлі називаються червоними позначками. Найвища червона позначка на розі будівлі не повинна перевищувати абсолютну позначку рівня підлоги першого поверху.
Абсолютна, позначка підлоги 1-го поверху буде дорівнювати червоною від-мітці біля входу в будівлю плюс висота ганку або цоколя (якщо вхід запроектований через сходову клітку).
На ділянці необхідно показати також розміри ділянки в метраж.
Поруч з кресленням генплану слід побудувати розу вітрів, по-местить експлікацію до генплану, техніко-економічні показники по генплану, зводячи їх в таблицю, і умовні позначення до генплану.
Генеральний план М1: 500
Роза вітрів - це креслення, на якому зображуються повторяє-ність і швидкості вітрів протягом року (річна троянда) або сезонна (літня, зимова і т.д. троянда) в районі знаходження ділянки будівельник-ства. У курсовому проекті досить побудувати річну троянду повторюваності вітрів. Будується вона в такий спосіб. За даними СНИП 2.01 1-82 "Будівельна кліматологія і геофізика" визначається кількість днів в році, протягом яких вітер дув з того чи дру-гого напрямки горизонту (беруться вісім напрямків: північ, північний схід, схід і.т.д. до північного заходу). Потім в умовному масштабі (наприклад, в 1см міститься 10 днів повторюваності вітру) на відповідному напрямку горизонту від центру Троянди відкладаються дні повторюваності вітру. Отримані точки на всіх напрямках го-горизонтів з'єднують між собою прямими лініями, які утворюють восьмикутник, що є трояндою повторюваності вітрів.
Сторона світла, на прямий якої відкладено найбільшу кількість-ть днів повторюваності вітру, визначає напрямок панівного вітру для даного району будівництва.
З урахуванням розташування сторін світу орієнтують проектована будівля на ділянці - вікнами в бік того напрямку (півдня, південного сходу і т.д.), яке найбільш сприятливо для даної будівлі в залежності від його призначення (наприклад, житлові, класні приміщення, групові кімнати дитячих установ рекомендується орієнтувати вікнами на південь або південний схід, а операційні, креслярські зали - на се-вер).
Сприятлива орієнтація для різних будівель і приміщень вка-зана в відповідних розділах СНиП.
За генеральним планом слід підрахувати такі техніко-економічні, звівши їх в таблицю 3.
Техніко-економічні показники по генплану