Амелія: Дорогий Санта, спасибі тобі за ляльки, за олівці і за рибку. Зараз Великдень, так що я сподіваюся, що не розбудила тебе. Але чесне слово - це дуже терміново. У моїй стіні тріщина. Тітка Шерон каже, що це звичайнісінька тріщина, але. я знаю, що це не так, тому що вночі звідти доносяться голоси. Тому будь ласка, прошу тебе, прийшли кого-небудь закрити її. Або поліцейського, або.
Доктор: Можна мені яблуко? Все, про що я думаю - це яблука. Я люблю яблука. Може я зголоднів. Щось новеньке, перш зі мною такого не було. Ти тільки подивися! Я впав. До самого низу, прямо в бібліотеку. Страшенно важко назад вибиратися.
. Амелія: Містер, ви в порядку?
Доктор: Та ні, все нормально, я в порядку. Це все абсолютно норм.
Амелія: Хто ви?
Доктор: Ще не знаю, все ще готуюся. Я доктор. Роби все, що я тобі кажу, що не задавай дурних питань і не втрачайся.
Доктор: Як тебе звати?
Амелія: Амелія Понд.
Доктор: Чарівне ім'я. Емілія Понд, ім'я, як з казки.
Доктор: Стіна дуже міцна, а тріщина нікуди не веде. Ось в чому питання: звідки взявся протяг? Хитка-ваткою, Тимчасове-шременное. Знаєш що це за тріщина? Це тріщина. Хочеш скажу дещо кумедне? Якщо знести цю стіну, тріщина все одно залишиться, тому що тріщина - не в стіні.
Амелія: А де ж вона тоді?
Доктор: Скрізь. У всьому. Це щілину в шкірі світу. Дві частини часу і простору, які ніколи не повинні були стикнутися, здавлені разом. прямо тут, в стіні твоєї спальні.
Знаєш, як дорослі кажуть тобі, що все буде добре, а ти думаєш, що вони швидше за все брешуть, щоб ти відчувала себе спокійніше?
Амелія: Так.
Доктор: Все буде добре.
Доктор: Дай мені п'ять хвилин. Я скоро повернусь.
Амелія: Люди завжди так кажуть.
Доктор: Я - люди? Я взагалі виглядаю, як люди? Вір мені. Я доктор.
Доктор: крикетного біта. Я отримав крикетній битою.
- Як він може бути реальним? Він був просто грою, коли ми були дітьми. Ти одягала мене як його.
Доктор: Прямо тут, прямо зараз. Прийшов твій час. Сьогодні день, коли ти врятуєш світ!
Джеф: Чому я?
Доктор: Це твоя спальня.
Ув'язнений Нуль: Я не відкривав тріщину. Хтось це зробив. Тріщини в шкірі Всесвіту. Ти не знаєш, звідки вони? Не знаєш, чи не так? Доктор в ТАРДІС не знає. Чи не знає, не знає! Всесвіт тріснула. Пандоріка буде відкрита. Тиша зійде.
Ув'язнений Нуль: Бідна Емі Понд. Все ще така дитина всередині. Мріє про чарівний Докторі, і знає, що він повернеться її врятувати. Як же ти її розчарував.
Доктор: Цей світ важливий? Важливий? Що значить важливий? 6 мільярдів людей живе тут - це важливо? Ось вам питання краще. Цей світ являє загрозу для Атраксі? Гаразд, ви адже стежте за всією планетою. Чи становить цей світ загрозу? Чи винні мешканці цього світу в будь-яких злочинах за законами Атраксі? Ще одне питання. Тільки один. Цей світ захищений? Тому що ви не перші, хто прийшов сюди. Ох, їх було так багато! І ти можеш запитати. що сталося з ними? Вітання. Я доктор. Власне. біжіть!
Доктор: Емі Понд, дівчинка яка чекала, чекала занадто довго.
Емі: Я виросла.
Доктор: Не переживай. Скоро я це виправлю.
Емі: Чому я?
. Доктор: Я провів чимало часу на самоті. мій вибір, але я почав говорити сам з собою. Через це у мене з'явився біль у вухах.
Емі: Ти самотній? У цьому вся справа? Лише?
Доктор: Тільки в цьому.
Емі: Це все правда. Я думала. Я почала думати, що можливо, ти просто божевільний з будкою.
Доктор: Емі Понд, є дещо, що ти повинна зрозуміти. Це важливо, і твоє життя буде залежати від цього. Я виразно божевільний з будкою. Прощай, Лідворта. Привіт всі!