Так само, мабуть, важко най-ти в наш час ніж, який мав би в своїй конструкції всі без винятку елементи, ха-характерних для цього творіння рук людських. Зміни в технології виготовлення, при-міняних матеріалах, припускає-лага використанні, та й просто в віяння моди изме-нили вигляд сучасних ножів в порівнянні з їх класичними попередниками досить-таки помітно, а іноді майже до невпізнання. Коротше кажучи, вид сучасних ножів помітно спростився. Приблизно Яка ж-ко, наскільки що складається з шортів, маєчки на бретельках, мікроскопічних трусиків і шльопанців туалет сучасної красуні у відпустці спростився в порівнянні з мереживами, льон-тами, корсетами, кринолінами, підв'язками і тому подібними предметами туалету придворної дами часів Людовика XVI.
Але мені знову пощастило-лось, і в моїй колекції ножів знайшлося аж два зразка, в кон-струкції яких використан-ни якщо не все, то, по крайней мере, абсолютна більшість складових елементів клас-сического ножа. Саме бойові-го ножа, уточню. Кладемо їх обидва на робочий стіл, і поїхали. Від одного кінця до іншого, нічого не пропускаючи - що і як називаються ється, для чого призначене, як в реальності, так і в міфах. А перед цим давайте візьмемо ніж в руку так, як якщо б ми збиралися різати хліб на раз-делочной дошці, і домовимося про сторонах і напрямках. Нехай рукоять буде задом, а клинок - передом. Лезо, природно, знизу. Відповідно, з правого боку все праве, з лівої - ле-ше. І як би ми тепер ні кру-тили і крутили ножем або так-же художньо їм розмахуючи-ли, все залишається на своїх місцях. Точно так же, як наші права і ліва рука залишаються на своїх ме-стах, який би стороною ми ні повернулись до дзеркала.
Клинок - це те, чим ніж ре-жет, можна сказати - основна його частина. Історично вона через готавлівалась з кременю, ко-сти, обсидіану (вулканічного скла), роги. Остров'яни півд-них морів користувалися клин-ками, виготовленими з зубів хижої риби, наприклад акули. Пізніше клинки виготовлялися із сплавів міді (бронзи), ще пізніше і до наших днів - із сплавів заліза, а саме стали. Останнім часом з'являються клин-ки з кераміки, композитних матеріалів (металокераміка), зі сплавів на основі титану (на-приклад, талон). І навіть з ла-Мінаті на синтетичній осно-ве, наприклад склопластику.
Практична порада: якщо хочете пофорсить - виберіть клинок з матеріалу, який вам найбільше подобається - на вигляд, колір, назва і т.п. Якщо ж хочете ножем працювати - огра-нічьте свій вибір клинками з хорошою «ножовий» стали.
На особливу увагу заслужи-вают клинки з булатної і так-Масском стали. Овіяні таїн-ністю, міфами і роман-тикой старовини, підкріплених-ми страхітливими цінами, ці клинки сьогодні є в сно-видіння снобам і коллекци-Онер. Так, це красиво, доро-го, живописно, але ... абсолютно марно! Справа в тому, що бу-латна і дамаська сталь в сенсі ріжучої здатності не ма-ють абсолютно ніяких най-муществ в порівнянні з сучас-менной високосортної і якост-ного термообработанной но-жевой сталлю. Більш того, сяк-так виготовлений партачити-ремісником псевдобулат або псевдодамаск може значною але поступатися в цьому якісної ножової сталі серійного фа-брічного виробництва. У старі-ну тільки далеко не всі масте-ра в дійсності вміли через готавлівать «чудесні» клинки. Та й то далеко не завжди у них це виходило. А унікальні воз-можности історичних клин-ков в наш час, як правило, виявляються сильно преувелі-ченнимі казками, легендами і поетичними образами, кото-які наші не дуже поетичний-скі налаштовані сучасники часто сприймають букваль-но. Насправді ж це була можливість примирення між такими суперечливими-ми властивостями клинка, як хоро-Шая ріжуча здатність і по-щення стійкість до удару-ним навантаженням. Якості, висок-ко оцінені в мечах і шаблях, але абсолютно даремні в но-жах, якими, як відомо, не рубаються. Може виникнути ло-гічної питання: чому ж тог-да в Середньовіччі изготавли-вали з булату і Дамаска також і клинки кинджалів? А тому, що кинджал або взагалі будь-якої бойової клинок, навіть короткий, це зовсім не те, що современ-ний робочий (або навіть бойовий) ніж. Кинджалом кололи, та й ру-балі іноді противника, захисту і-ного обладунками або щитом або того, хто захищається своїм соб-тиментом клинком. До того ж снобізм і показуха, точно так само як і курортний роман, роди-лись не вчора. Завжди влада иму-щие любили це підкреслювати всіма доступними засобами - Дамаску або булатний клинок був тільки одним з них. Якраз це його призначення не изме-нилось до сьогоднішнього дня, так що якщо вам вже дуже хочеться по-красуватися - чому б і ні?
Вістря - переднє закінчення клинка, точка, в якій сходять-ся його краю і бічні поверхно-сти (фото 1 п.1). Служить для то-го, щоб їм щось пробивати або проколювати, хоча не орга-тельно обладунки або тіло проти-ника. Навіть в такому прозовому в порівнянні з полем битви ме-сте, як кухня, для вістря завжди знайдеться робота. Всупереч назва-ням далеко не завжди вістрі мо-же бути гострим в дійсними-ності. Наприклад, рятувальні ножі часто мають заокруглене безпечне вістря, щоб, освоєння-бождая потерпілого від хоча б автомобільних ременів, що не-нароком його при цьому не зако-лоть.