У Видавничому домі «Києво-Могилянської академії» побачила світ книга мовознавця Філіпа Селігея «Мовна свідомість: структура, типологія, виховання».
Тим, хто до сих пір не зрозуміє, чому навіть в незалежній Україні українська мова не зайняв достойного місця, нове видання допоможе знайти відповіді. А ще, можливо, зменшить кількість тих, хто до сих пір кладе «потребу в слові, як у молитві» на ваги разом з дешевою ковбасою.
Тому що інакше пояснити такі прояви ненормального (для цивілізованих країн) поведінки, з якими стикаємося майже не щодня більше ніяк не можна. Це і «вечірні квартали» і подібні шоу, що відверто і безкарно глузують над українською мовою. І перевірки Сердючки, власним суржиком непогано заробляють. І в кінцевому підсумку «бідолашний» одеський міліціонер, який не розуміє «телячого» мови. Але що там рядовий «охоронець порядку», якщо і екс-міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, так і не опанувавши державною мовою, знайшов виправдання: літературною українською, мовляв, користується зовсім мало людей. Навіщо ж його вчити?
Звичайно, крім школи і ВНЗ, неабияка роль у формуванні мовної свідомості належить родині (на сторінках видання цей фактор теж розглядається). Але нерідко зустрічаємо людей, які виросли в україномовних сім'ях, але рідної мови цураються гірше, ніж ті, кого виховували російською. Ось, ще один фактор - вплив вулиці. Не кожен може йому протистояти. У той же час це не є чимось неможливим.
Свідчення цього - наведені на сторінках видання розповіді учнів, студентів, випускників. Вони подолали психологічний бар'єр, не побоялися здивувати оточення, змінивши своє мовне «я». І свідомо повернулися до рідного слова.
Чи не занадто втішною є і перспектива виживання української мови в жорстких умовах глобалізації. Адже по похмурим передбаченням вчених, через 25 років загине 90% мов з різним ступенем загрози. Як відвернути або принаймні віддалити ці небажані зміни? А просто треба, як радив Максим Рильський, «як парость виноградної лози», плекати мову. Піклуватися про нього на всіх рівнях.
У новій книзі маємо можливість заглянути в майбутнє суспільство знань і визначити роль в ньому мовної свідомості людей. Вона, з точки зору лінгвіста, лише зростатиме. Та й в далекому від досконалості нинішньому часу добре знати і цінувати рідне слово не тільки похвально, але і вигідно. Не вірите? Ознайомтеся з аргументами Філіпа Селігея. Вони логічні й переконливі.
Поділіться у соціальних мережах: