зростанням рівня загальної освіти сприяли і значить, підвищення статусу і престижу наукової діяльності. У 40-х рр. дослідження в області атомної енергії (а потім в освоєнні космосу) привели до створення перших великих держ. проектів в області з'єднання науки і промисловості, створення масштабних науково-виробництв. комплексів і проектів. Це поклало початок активної уваги розвинених індустріальних гос-в (як капіталістичного. Так і соціалістичних) до розвитку науки. Здійснення великих держ. інвестицій в науку, розвиток держ. планування в області науки, інтеграція науки з виробництвом, а потім і з освітою сприяли не тільки швидкому розширенню мережі науково-техн. установ, а й різкого прискорення процесу впровадження наукових досягнень в техн. практику, збільшення числа прикладних наукових розробок, зростання числа висококваліфіцір. фахівців, орієнтованих на науково-техн. діяльність. Істот, вплив на НТР зробило швидкий розвиток електронних технологій, що сприяло автоматизації зберігання і обробки інформації за допомогою ЕОМ, а потім - комплексної автоматизації виробничих процесів.
Аналізуючи розвиток НТР, можна виділити ряд значимих характеристик, властивих цьому процесу:
- перетворення науки в вирішальний фактор товариств. розвитку, що реалізуються через безпосередній. вплив науково-техн. досягнень на всі сфери спільної діяльності людей (виробництво, споживання, комунікацію, освіта, рекреацію);
- інтефація виробництва, освіти та управління на базі застосування і поширення досягнень науки і техніки;
- інтенсифікація наукових досліджень, взаємообміну наук (як на внутрінаучнимі, так і на межгос. Рівнях), значить, посилення ролі досліджень прикладного характеру;
- високий ступінь інтеграції науки і техніки, що забезпечує прискорення темпів техн. прогресу;
- комплексна автоматизація виробництва, активна заміна ручної праці машинною, проникнення машинної техніки в усі сфери діяльності (аж до творчості);
- величезна роль інформаційних процесів, автоматизація та глобалізація обміну інформацією;
- провідна роль гос-ва в плануванні, організації і управлінні науковими дослідженнями;
- підвищення рівня загального та спец. освіти, профілізація освіти відповідно до кадрових потреб науки і техніки;
Осн. напрямками реалізації НТР і науково-техн. діяльності стали: автоматизація виробництва та управління, відкриття і використання нових видів енергії, створення матеріалів із заданими властивостями, освоєння космосу, біотехнології, електронні мікротехнології, глобальна автоматизація інформ. процесів і створення глобальних засобів масової комунікації, створення мистецтв, інтелекту. НТР стала каталізатором та ініціатором значить, модернізаційних процесів в соціокультурній сфері: урбанізації та формування специфічний. соціокультурного середовища міст-мегаполісів, інтернаціоналізації масової культури і засобів масової комунікації, зростанню межгос. співпраці в науково-техн. діяльності - явищ, в кінцевому рахунку свідчать про глобальних інтеграційних процесах в культурі. Перетворення індивідуальної та совм. діяльності людей в сторону інтенсифікації та уніфікації її характеру, вивільнення значної кількості вільного часу і людських ресурсів привели до істотних якісних змін у способі життя сучасної людини. Саме розвиток НТР в першу чергу пов'язується з переходом від індустріального до т.зв. "Постіндустріального суспільства", для якого характерні: пріоритет невиробничій, а інформаційної та обслуговуючої сфер, поширення професіоналізму в усіх сферах діяльності і перехід від класового до професійно стратифіковані суспільства, провідна роль наукових еліт у визначенні суспільної політики і управлінні, висока ступінь глобальної інтеграції як в області економіки, так і в культурі.
стскіх умонастроїв і появою постпозитивизма (Т. Кун, П. Агассі, С.Е. Тулмин, К..П. Фейерабенд), для якого характерні критичне ставлення до історичної кумулятивности науки, визнання неможливості "нейтрального" теоретично й ідеологічно ненагруженного знання, відмова від наукового універсалізму в пізнанні світу; а в культурі - з ситуацією постмодерну, що заперечує будь-яку універсальність і системність як в пізнанні, так і в діяльності. Однак при всій разноречивости оцінок НТР очевидна незворотність змін, привнесений розвитком нових технологій в усі сфери людської діяльності і культури.
Див. Також: Техносфера.