Наліт на розплід
Цей спосіб штучного роїння дуже схожий на наліт на матку, але трохи простіше його, так як матку відшукувати не доводиться: її залишають в старій родині. Підготовлений для рою вулик ставлять поруч з отраіваемоі сім'єю, переносять в нього з отраіваемоі сім'ї дві рамки з відкритим розплодом і яйцями, дві рамки з друк-ним розплодом і одну рамку з медом. Рамки уважно оглядають, щоб не перенести з ними матку. Ставлять 1-2 рамки хорошою суші, з боків гнізда - діафрагми і зви-ним порядком гніздо закривають і утеплюють. Вулик закривання ють кришкою і ставлять на місце отраіваемоі сім'ї, а вулик з отраіваемоі сім'єю відносять на нове, призначене для нього місце, залишаючи на ньому його номер.
Так як всі льотні бджоли з отраіваемого вулика пере-летять на старе місце і в отраіваемоі сім'ї залишаться тільки молоді нелітні бджоли, в її гніздо ставлять рамку з водою. Воду в рамку наливають або шприцом, або з чайника.
На другий день обидві родини оглядають і гнізда повітком-плектовивают рамками відповідно до їх силою. Непо-криті бджолами рамки з гнізда прибирають, і навпаки, якщо бджоли не поміщаються в гнізді і виходять за діафрагми, гніздо розширюють, підставляючи 1-2 рамки хорошою суші. Рою дають або плодову матку (в клітці), або зрілий ма-цом, або молоду неплідну матку (теж в клітці). У двох останніх випадках неодмінно треба простежити, запліднив чи матка, що визначається через 12-13 днів за наявністю в сотах засіву яєць. Якщо в цей час засіву не буде, сім'ї треба дати плодову матку, інакше сім'я Яка ж-ко ослабне, що не зможе забезпечити себе на зиму кормо-вимі запасами навіть під час рясного головного хабар.
Якщо налетному рою буде надано самому ви-вести себе матку з личинок, то на 8-й день після формиро-вання його оглядають і все маточники, за винятком одного найкращого, виламують. Надалі сле-дует простежити, запліднив чи матка.
Таким чином, керуємося наступним:
1. Штучне роїння грунтується на тому, що моло-Диє необлетевшіеся бджоли з різних родин більш миролюбні, ніж старі, тому здатні до мирного співжиття між собою і з підсаджується до них маткою, а також на здатності льотних бджіл запоми-нать місце, де варто їх вулик. Вони можуть оселитися і в новому вулику, поставленому на місці того, в якому до цього жили. Тому штучне роїння виробляє-ся в теплий хабарний день, коли велика частина років-них бджіл вилітає з вулика за взятком.
2. Штучне роїння може бути застосовано тільки до сильних се-мьям, які до моменту роїння займають все гнездостандартного вулика і мають 8-10 рамок розплоду. Семьісредней сили отраівать не слід. Від них можна времяот часу брати по рамці розплоду з обсіжівающімімолодимі бджолами для подсиливания роїв і ослабшавши-ших сімей.
3. Штучне роїння слід проводити не пізніше, ніж за 4-5 тижнів до головного хабар, відповідно до ка-Лендар цвітіння медоносів даної місцевості. Цього часу буде достатньо для того, щоб і отраівае-травня сім'я і рій могли вчасно початку головного узятий-ка посилитися і, отже, добре працювати на медо-зборі. Якщо цей строк пропущено, а план приросту пасіки не виконано, штучне роїння слід відкласти до закінчення головного хабар.
Дробити родини перед головним взятком ні в якому разі не слід, так як і отраіваемая сім'я і рій не зможуть забезпечити себе на зиму кормовими запасами, тому будуть не тільки безприбутковими, але і збитковими для пасіки. Для зимівлі та весняного розвитку їх доведеться забезпечити медом, отриманим від інших сімей.
4. При штучному роїння, якщо воно проводиться вчасно, бджоли весь час знаходяться в підвищеному рабо-чим настрої. При природному роїння бджоли доволь-но довгий період, іноді більше 3 тижнів, проводять в бездеятельном предроевом стані. Крім того, при природному роїння сім'я, відпустила рій, дуже долroe час - місяць і більше - залишається без поповнення молодими бджолами, так як стара матка з моменту від-кладиванія яєць в мисочки до запечатування першого маточника кладку яєць поступово скорочує (перед са-мим роением вона відкладає всього по кілька десят-ків яєць на добу); молода ж матка кладку яєць починає тільки через 10-12 днів після виходу з маточника. З мо-мента ж виходу природного рою і до виходу молодої матки з маточника, т. Е. Цілий тиждень, сім'я залишається зовсім без матки.
Бджоляр, намітивши терміни роїння, виводить до цих зро-кам від племінних сімей необхідну кількість молодих маток, а якщо дозволяють умови, готує для роїв молодих плодових маток, використовуючи для цієї мети нуклеуси. Таким чином, з самого моменту спокуса-ного отраіванія яйця в обох сім'ях відкладаючи-ються двома матками, що, звичайно, підвищує темпи нарощування розплоду; до початку головного хабар раз-вивается зайвих 40-50 тисяч (4-5 кг) молодих бджіл.
5. Перевага штучного роїння перед природний-ним полягає ще і в тому, що воно проводиться в ті терміни, які найбільше відповідають природним і кліматичним умовам даної місцевості, тоді як природне роїння протікає стихійно і при цьому іног-да в такі терміни, які в надзвичайно невигідні для медозбору, наприклад, під час головного хабар.