Міжнародні стандарти проведення аудиту (IAG), які видає Комітет, переслідують подвійну мету:
1) сприяти розвитку професії в тих країнах, де рівень професіоналізму нижче загальносвітового;
2) уніфікувати, у міру можливості, підхід до аудиту в міжнародному масштабі.
Система міжнародних стандартів аудиту налічує понад 45 стандартів, згрупованих в кілька розділів. Міжнародні стандарти аудиту базуються на наступних основних принципах:
- аудит може проводитися тільки особою, яка має атестат аудитора, т. Е. Професіоналом з достатнім досвідом роботи, що успішно склали кваліфікаційні іспити;
- аудитор повинен бути незалежний від клієнта;
- аудитор повинен дотримуватися у своїй діяльності Кодекс професійної етики;
- аудитор повинен висловлювати в аудиторському висновку думку про достовірність бухгалтерської звітності клієнта.
Міжнародні стандарти аудиторської діяльності складаються з п'яти взаємопов'язаних послідовних частин:
1. Основні постулати - це закономірності, логічні принципи і необхідні умови, що представляють собою загальну основу стандартів аудиторської діяльності.
2. Загальні стандарти - це певні якості і ступінь кваліфікації, якими повинен володіти аудитор, щоб ефективно і професійно виконувати завдання.
3. Робочі стандарти - правила, якими керуються аудитори при виконанні завдань аудиту (планування, нагляд і контроль, збір достовірних відомостей і відповідні вивчення і оцінка системи внутрішнього контролю).
4. Стандарти звітності та аудиторського висновку. У висновку повинно бути зазначено, чи відповідає фінансова звітність вимогам бухгалтерського обліку.
5. Специфічні стандарти (аудит міжнародних комерційних банків; особливості аудиту малих підприємств; аудит суб'єктів, які користуються послугами обслуговуючих організацій; облік екологічних питань при аудиті фінансової звітності.
Міжнародні стандарти не превалюють над національними стандартами. У різних країнах по-різному застосовують міжнародні стандарти. Це пов'язано з тим, що стандарти по можливості їх практичного застосування діляться на кілька груп:
- перша група стандартів - це такі, які в тій чи іншій країні можуть бути прийняті відразу, цілком і повністю;
- друга група - це стандарти, які можуть бути схвалені і прийняті з незначними змінами;
- до третьої групи належать стандарти, які потребують не тільки в уточнень, але і в створенні відповідних економічних, політичних та інших умов для їх ведення;
- четверта група стандартів - це стандарти, використання яких в даній країні обмежена історичними тенденціями розвитку і національної психологією.
Міжнародна практика показує, що для ведення цивілізованого аудиту потрібні дві принципово різні групи регулюючих документів:
- перша група - законодавчі акти держави;
- друга група - аудиторські стандарти та інші регулятори, тобто основоположні принципи і прийоми, а також етичні норми, яких має дотримуватися аудитор у своїй професійній діяльності.
В основі українських стандартів аудиту лежать міжнародні стандарти (МСА).
Закон ПСАД - це якісно різні групи нормативних документів. Створення та уніфікація вітчизняних ПСАД велися на основі міжнародних аудиторських стандартів. Вони були викликані нагальною потребою доповнити існуючі в країні норми важливими аспектами, вже відомими зі світової теорії аудиту.
При розробці організації та регламенту роботи Ради в Положенні про нього, затвердженому Комісією, поряд з іншими секціями, була передбачена і постійно діюча секція стандартизації аудиторської діяльності.
Світова практика показала, що контроль, здійснюваний професійними аудиторськими об'єднаннями за якістю аудиторських послуг, що надаються їх членами, досить ефективний.
В такому випадку одні професіонали оцінюють роботу інших професіоналів (в західному аудиті це називається «перевірка рівним»).
Згідно ст. 9 ФЗ «Про аудиторську діяльність», стандарти аудиторської діяльності - єдині вимоги до порядку здійснення аудиторської діяльності, оформлення та оцінки якості аудиту та супутніх йому послуг, а також до порядку підготовки аудиторів та оцінки їх кваліфікації.
Стандарти аудиторської діяльності підрозділяються на:
- федеральні стандарти аудиторської діяльності;
- внутрішні стандарти аудиторської діяльності, що діють в професійних аудиторських об'єднаннях;
- внутрішньофірмові стандарти аудиторських організацій і індивідуальних аудиторів.
Федеральні стандарти аудиторської діяльності є обов'язковими для аудиторських організацій, індивідуальних аудиторів, а також для аудіруемих осіб, за винятком положень, щодо яких зазначено, що вони мають рекомендаційний характер і затверджуються Урядом РФ.
Стандарти аудиторської діяльності - це нормативні правові документи, що регламентують єдині вимоги до порядку здійснення, оформлення та оцінки якості аудиту та супутніх йому послуг, а також до порядку підготовки аудиторів та оцінки їх кваліфікації.
Таким чином, стандарти - це певні вимоги до самого аудиту, процесу аудиту та аудиторського висновку. У таблиці 1.6 наведено відповідність МСА і українських стандартів аудиту.
Таблиці 1.6 Відповідність МСА і українських стандартів аудиту
Міжнародні стандарти аудиторської діяльності (ISAs)
українські нормативні акти з аудиту