Суб'єктами міжнародних фінансових відносин виступу-ють:
- міжнародні інституційні та спеціалізовані фі-нансових організації;
До юридичних осіб належать транснаціональні компанії, фінансово-кредитні організації та всі інші організації. Вони також поділяються на активні і пасивні. Активні - це агенти міжнародного фондового, валютного, грошового і страховог-го ринків, міжнародного товарообігу (експортери, імпортери) і інших угод. До пасивних учасників відносяться всі залишилися резиденти, які здійснюють різні грошові розрахунки.
Державні структури беруть участь в міжнародних фінан-сових відносинах в якості агентів іноземного фондового, валют-ного, грошового і страхового ринків, міжнародного товарооборо-ту (експортери, імпортери) і інших угод. Це перш за все пра-рі структури, центральні банки, міністерства фі-Нансі та інші органи державної і муніципальної влади.
Міжнародні інституційні та спеціальні фінансові організації. створені державами. До них відносяться ООН і її структури (Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі, ЮНКТАД та ін.), ЄС і його структури, ОЕСР, НАТО і його структури, ЄврАзЕС та багато інших. Всі вони мають бюджети, отримують податки і здійснюють витрати. Одні структури мають суто бюджетний характер, дру-Гії -функціональний фінансовий.
Серед інституційних організацій особливу роль відіграє ме-ждународного валютний фонд МВФ. Його завданнями є содей-ствие розвитку валютно-фінансового співробітництва та міжнарод-рідний торгівлі, підтримка платіжних балансів країн - членів МВФ і надання їм кредитів. Міжна-родний банк реконструкції і розвитку (МБРР), також званий Світовим банком, займається в основному наданням дол-госрочних кредитів підприємствам країн-членів МВФ під га-рантьє урядів цих країн.
Особливе значення в міжнародних фінансах мають неформалів-ні організації. «Вісімка» провідних країн світу, «група десяти» країн, Паризький клуб країн-кредиторів, Лондонський клуб банки-рів-кредиторів і ін. Саме неформальні організації олігар-хов провідних країн світу визначають основні принципи нефор-бітної міжнародної фінансової політики.
Міжнародні фінансові організації - це різні коопе-рації, асоціації, фонди, торгові доми, спільні підприємства, що займаються міжнародним бізнесом. Їх можна класифікуються-вать по сфері поширення і по структурному ознакою.
За структурною ознакою міжнародні фінансові організації поділяються на зовнішньоторговельні, суто фінансові та хо-дарства організації.
До зовнішньоторговельним відносяться торгові, комісійні, брокер-ські фірми і т.д.
До фінансових міжнародним організаціям відносяться банки, страхові та інші фінансові компанії. Міжнародна банків-ська діяльність включає в себе іноземні організаційні одиниці банку, міжнародні кореспондентські відносини, ва-лютні переклади, кредити та інші міжнародні банківські опе-рації і послуги.
Інші міжнародні організації включають в себе различ-ні фонди і суспільства по здійсненню культурних, релігійних та інших зв'язків із зарубіжними країнами.
Прикладом міжнародної страхової організації може служити страхове акціонерне товариство «Ингосстрах», яке займається страховим обслуговуванням зовнішньоторговельного обороту, наукових, техні-чеських і культурних зв'язків. Головна діяльність «Ингосстраха» на-правлю на страхування експортно-імпортних, каботажних і транзит-них вантажів, суден, фрахту, цивільної відповідальності автовласників, медичне страхування громадян при виїзді за кордон та інших ризиків. «Ингосстрах» має десятки дочірніх компаній і представництв в Росії і за кордоном, володіє контрольними пакетами трьох страхових компаній «Блекбалсі» (Великобританія), «СОФАГ» (Німеччина), «ГАРАНТ» (Австрія).
Особливості функціонування фінансів міжнародної органі-зації обумовлені:
- порядком ціноутворення на продукти внешнеекономіче-ської діяльності;
- контрольними і регулюючими функціями держави;
- регулюючої роллю світових установ.
Фінансові відносини в значній мірі ґрунтуються на цінах. Ціни на продукти зовнішньоекономічної діяльності (то-вари, роботи, послуги) залежать від витрат виробництва, споживчої вартості продукту і рівня цін конкурентів. Експортери та імпортери при встановленні цін враховують монополізацію рин-ка, демпінг, інфляцію, сезонність, курси валют і інші фактори.
Контроль і регулювання в міжнародних фінансових відно-шениях здійснюються на підставі міжнародного і націо-нального законодавств.