Резидуальная ПУХЛИНА У препараті
Резидуальная ПУХЛИНА У ПАЦІЄНТА
Rx Наявність резидуальної пухлини не може бути оцінений
R0 Немає резидуальной пухлини
R1 Мікроскопічно виявляється резидуальная пухлина
R2 Макроскопически виявляється резидуальная пухлина
Пухлина, що залишилася в резектованого макропрепарате після попереднього (неоад'ювантного) лікування будь-якого типу (тільки променеве лікування, тільки хіміотерапія або будь-який вид комбінованого лікування), кодується за системою TNM із використанням користуванням знака «у» для позначення статусу пухлини після лікування (урТ1). Класифікація резидуального освіти може бути «провісником» для поста результату. Крімтого, ypTNM-класифікація формує стандартну структуру для збору даних, необхідних для точної оцінки нових ме-тодов неоад'ювантної терапії.
Пухлина, віддалена шляхом хірургічної резекції та локально рецидивував після достовірного періоду ремісії, клас-сіфіціруется по системі TNM, але з префіксом «r» (rpT1).
Таким чином, одним з головних ознак, що характеризують поширення раку молочної залози, є величина первинного пухлинного вузла. Відповідно до Міжнародної класифікації існують 3 основні градації:
- пухлина до 2 см;
- пухлина понад 2 см, але не більше 5 см;
- більше 5 см (в найбільшому вимірі).
Крім того, виділяють «мінімальні» пухлини (В.Ф. Семіглазов), розмір яких не перевищує 1 см. Такі пухлини не пальпуються і виявляються тільки при мамографії. Величина первинного пухлинного вузла є одним з найважливіших прогностичних ознак і служить відправною точ-ний для вибору методу терапії раку молочної залози. Так, наприклад, при пухлинах більше 5 см частота рецидивів в області післяопераційного рубця в 5-6 разів вище, ніж при пухлинах до 2 см. Це диктує необхідність проведення при пухлинах більше 5 см передопераційної променевої терапії.
Іншим значущим чинником, що визначає лікувальну так-тику у хворих на рак молочної залози, служить стан регіонарних лімфатичних вузлів. Слід підкреслити, що частота виявлення регіонарних метастазів, як правило, залежить від величини первинного вогнища. Однак навіть при «мінімальних» карцинома можливість регіонарного і навіть віддаленого метастазування не може бути повністю виключена.
Для клініциста вкрай важливо встановити не тільки сам факт наявності метастазів, а й визначити їх кількість і точну топографію. Відомо, що понад 3 пахвових або навіть поодинокі метастази в підключичних лімфатичних вузлах яв-ляють ознакою, що обтяжує прогноз, і вимагають застосування всього комплексу лікувальних заходів. Виявлення метастазів в надключичних лімфатичних вузлах вказують на генерализуется-цію процесу і необхідність додаткової хіміотерапії. Дуже несприятливим прогностичним ознакою, свідок-ціалу про необхідність комплексного лікування, є про-растание пухлиною капсули лімфатичного вузла і вростання її в жирову клітковину. Цей та інші морфологічні при-знаки, що визначають стадирование пухлинного процесу, до-лжни бути відображені в макро- і мікроскопічному описі операційного матеріалу.
Є ряд клініко-морфологічних показників, які не знайшли відображення в існуючих класифікаціях, викорис-вуються для стадіювання, але які можуть зробити істотний вплив на прогноз і вибір лікувальної тактики. До числа таких показників слід віднести локалізацію пухлини в молочній залозі. Так, пухлини, розташовані у внутрішніх квадрантах молочної залози, часто метастазують в парастернальних лим-фатические вузли, що може бути підставою для проведення розширеної пахвово-грудинной мастектомії. Карциноми, що локалізуються в ареолярную зоні, де особливо розвинена мережа відвідних лімфатичних судин, відрізняються підвищеною годину-тотой метастазування в регіонарні зони. А для пухлин, що залягають в області субмаммарний складки, характерно метастазування по лімфатичних судинах черевної стінки в пе-чень, заочеревинні і навіть пахові лімфатичні вузли.
Важливе клінічне значення має характер анатомічного росту раку молочної залози. За типом росту пухлини, який і визначає клінічну форму захворювання, розрізняють узло-ватие і дифузні форми раку молочної залози.
Вузлуваті форми карциноми в залежності від вираженості інфільтруючих змін навколо пухлинного вузла діляться на відмежування зростання напруження та місцево-інфільтрірующе зростаючі. Перші відрізняються значно більш повільним зростанням. У меншою інтенсивністю метастазування, ніж останні.
Дифузні форми раку об'єднані однаковим характером поширення пухлинних клітин, тяжі яких далеко ін-фільтрує тканини молочної залози. Різниця клінічних проявів дозволяє виділити серед них дифузно-інфільтрує, отечную, набряково-інфільтруючих, панцирну і інфламаторную форми (рожеподобний, маститоподібний рак). Гостра інфламаторная форма виявляється у молодих, нагадує бешихове запалення або мастит і характеризується гіперемією шкіри, набряком залози, підвищенням температури тіла, раннім залученням до процесу регіонарних лімфатичних вузлів і розвитком віддалених метастазів. Зазначені симптоми псев-довоспаленія зазвичай мають вторинний характер і виникають в результаті закупорки пухлинними клітинами лімфатичних шляхів молочної залози. Все дифузні форми раку відрізняються високою резистентністю до лікувальних впливів.
- швидке зростання (час подвоєння 1-3 міс);
- середній (понад 3, але не більше 12 міс);
- повільний (більше 12 міс).
Необхідною умовою успішного вивчення проблеми ліку-ня раку молочної залози і об'єктивної оцінки його результатів є узгоджені уявлення про гістологічних кри-теріях, на яких засновують укладення патології. У зв'язку з цим в 1969 році ВООЗ (Женева) видана Міжнародна гістологічна класифікація, яка дає певне тлумачення мікроскопічної характеристики раку молочної залози. У 1978-1981 рр. ця класифікація була доповнена і перероблена. До теперішнього часу при діагностиці одних і тих же патологічних процесів в молочній залозі нерідко викорис-товують різні терміни і, навпаки, одним і тим же Наиме-вання іноді позначають неоднакові поразки. Викорис-тання стандартизованої номенклатури сприяє злагоди-сова на міжнародному рівні класифікація пухлин молочної залози. Така класифікація в рівній мірі прийом-лема для лікарів різних спеціальностей - онкологів, хі-Рург, радіологів, патологоанатомів, хіміотерапевтів, статис-тиків. Вона полегшує взаєморозуміння між ними, уніфі-рует і дає можливість зіставляти дані. Крім новоутворень Міжнародна гістологічна классифик-ція пухлин молочної залози включає і пухлиноподібні процеси цього органу, що підвищує обізнаність лікарів і має велике значення при диференціальної діагностики.
Гістологічна класифікація ПУХЛИН молочної залози (друге видання, 1984)