При прийомі всередину мікофлюкан добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, прийом їжі не впливає на його всмоктування. Постійна концентрація препарату в крові досягається на 4-5 день прийому, якщо ж спочатку дається ударна (подвійна) доза, то постійна концентрація в крові досягається вже на другий день. Препарат добре проникає в спинномозкову рідину. Особливо велика кількість мікофлюкана збирається в нігтях, де він зберігається ще протягом півроку після закінчення лікування.
Виводиться мікофлюкан з нирками в основному в незмінному вигляді і невелика частина у вигляді продуктів обміну (метаболітів).
Показання та протипоказання для застосування мікофлюкана
Застосування мікофлюкана показано:
- при важких системних грибкових інфекціях, наприклад, при менінгітах, сепсисі, пневмоніях, великих шкірних ураженнях, викликаних грибами, чутливими до мікофлюкану; в тому числі, якщо ці захворювання виникли на тлі різкого зниження імунітету (наприклад, у онкохворих після променевої терапії або хіміотерапії, при СНІДі, пересадці органів);
- при генералізованих (вразили багато органів і системи організму людини) кандидозах, наприклад, з ураженням органів зору, органів черевної та грудної порожнин, нирок і сечовивідних шляхів;
- при кандидозах слизових оболонок (порожнини рота, глотки, стравоходу, кишечника, трахеї, бронхів, легенів, сечостатевого тракту);
- для попередження грибкових захворювань у онкохворих на тлі хіміотерапії або променевої терапії, у хворих на СНІД та в інших випадках зниження імунітету;
- при грибкових інфекціях шкіри: стоп, тіла, пахової області, нігтів, лишаї Висівкоподібний лишай - багатолика проблема;
- при глибоких ендемічних (поширених в певній географічній місцевості) грибкових інфекціях (кокцидіомікозі, паракокцидіомікозі, споротрихозі і гистоплазмозе) у хворих з незміненим імунітетом.
Лікування необхідно продовжувати до повного зникнення всіх ознак грибкового захворювання і підтвердження одужання за допомогою лабораторних досліджень. Передчасне припинення лікування призводить до відновлення захворювання.
Протипоказання для застосування мікофлюкана:
- одночасний прийом деяких лікарських препаратів (наприклад, терфенадину, астемізолу);
- вагітність і годування дитини Годування грудьми - особистий вибір грудьми;
- індивідуальна непереносимість компонентів препарату.
Рекомендується з обережністю приймати препарат при порушеннях функції печінки і нирок.
Побічні ефекти, які можуть виникнути при прийомі мікофлюкана
При прийомі мікофлюкана можуть виникати такі побічні ефекти:
- з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, судомні посмикування;
- з боку шлунково-кишкового тракту: порушення апетиту, зміна смаку, нудота, блювота, рідкий стілець Рідкий стілець - розлад шлунка. болю і здуття живота;
- з боку печінки: порушення функції печінки різного ступеня тяжкості;
- з боку кровотворної системи зменшення числа лейкоцитів крові, в тому числі зернистих (знижується імунітет), зниження числа тромбоцитів (схильність до кровотеч);
- з боку органів кровообігу: порушення серцевого ритму (дуже рідко);
- алергічні реакції негайного й уповільненого типу.
Крім того, в окремих випадках спостерігалися такі побічні ефекти, як порушення функції нирок, випадання волосся, підвищення в крові холестерину і зниження калію.
Мікофлюкан - високоефективний, але не зовсім безпечний препарат, тому приймати його без призначення лікаря не рекомендується.