За допомогою Хреста Бог поклав кінець всьому "вет-Хому", повністю усунувши нашого "старого челове-ка", і через воскресіння Бог дав нам все необхідне для життя в цьому новому світі. "Отже, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і нам ходити в обно-тичних життя" (Рим. 6, 4).
Хрест є негативною стороною для вселив-ної, бо Хрестом Бог перекреслив все те, що не ис-ходило від Нього; а воскресіння є позитивною стороною, тому що через воскресіння Бог ожівотво-рил всіх тих, кого Він хоче мати в новому світі. Так що воскресіння стоїть біля входу в нове творіння. Вели-кое благословення бачити, що Хрест поклав кінець всьому, що відноситься до першого строю, і що воскрес-ня вводить все те, що притаманне другого. Все, що бе-рёт початок до воскресіння, має бути викреслено. Бог поклав воскресіння - новим початком.
Ми стоїмо зараз перед двома світами: старим і новим. Над старим світом сатана має необмежений-ву владу. Ви можете бути порядною людиною старого творіння, але оскільки ви перебуваєте в ньому, ви засуджені до смерті, так як ніщо зі старого творіння не може перейти в нове. За допомогою Кре-ста Бог заявляє, що все, що належить до старого тво-ренію, має померти. Ніщо з того, що виходить від першого Адама, не може перейти по той бік Хреста; все закінчується на ньому. Чим раніше ми це зрозуміємо, тим краще, тому що за допомогою Хреста Бог відкрив нам шлях позбавлення від цього старого творіння. Bce, що походить від першого Адама, Бог об'єднав в Особі Свого Сина і розіп'яв Його. І таким чином все, що походить від Адама, було усунуто під Хри-сті. Цим, так би мовити. Бог сповістив весь світ: "За допомогою Хреста Я усунув все, що не Виходь-ло від Мене; ви все, що належать до старого творе-нию, включені в це; ви всі були розп'яті з Хри-стом! "Ніхто з нас не може уникнути цього запро-злодія.
Це призводить нас до питання про хрещення. "Невже ли не знаете, що всі ми, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отже, ми поховані з Ним хрещенням у смерть" (Рим. 6, 3-4). Що означають ці слова?
У Святому Письмі хрещення з'єднується з порятунком. "Хто увірує й охриститься, буде спасенний" (Map. 16, 16). Ми не можемо говорити, основи-ваясь на Святому Письмі, про "відродження через хрещення", але ми можемо говорити про "порятунок через хрещення". Що означає порятунок? Спасіння не має відношення ні до наших гріхів, ні до влади гріха, а до системи цього світу. Ми знаходимося в системі світу, яким править сатана. Бути врятованим - це озна-чає вийти з цієї системи і увійти в Божу.
Хрестом Господа нашого Ісуса Христа, говорить апостол Павло, "для мене світ розп'ятий, і я для світу" (Гал. 6, 14). Апостол Петро образно розвиває ту ж думку, коли він говорить, що "вісім душ врятувалися від води" (1 Пет. 3,20). Коли Ной і його сім'я увійшли в ков-чег, то цим вони вірою вийшли зі старого розбещених-ного світу, щоб перейти в новий світ. Саме гла-вное не те, що вони були збережені від води, а що вони вийшли з цього зіпсованого світу. Це і є спа-сеніе.
У тій же главі апостол Петро продовжує: "Так нас нині як оце образу (або символу) хрещення. рятує. "(21). Іншими словами, цим аспектом Кре-ста, представленим тут хрещенням, ви позбавляєте-тесь від нинішнього поганого світу, і ви це під-підтверджується, занурюючись у воду. Це хрещення" в Його смерть ", яка вважає кінець ветхому творінню ; але це також і хрещення "в Ісуса Христа", що має на увазі нове творіння (Рим. 6, 3). Ви входите в воду, і ваш світ, символічно, занурюється разом з вами. Ви ви-ходите "у Христі", а старий світ залишається потоплений-ним у воді.
"Віруй в Господа Ісуса Христа і врятуєшся", сказали ап. Павло і Сила в'язничному сторожеві в Филипах "і Слово Господнє йому і всім, що були в до-ме його. і негайно хрестився сам і всі домашні його "(Дея. 16, 31-34). Цим своїм вчинком темніч-ний сторож і все що з ним засвідчили перед Богом, перед Його народом і перед духовними силами, що вони дійсно врятовані з цього при -говоренного до засудження світу. І внаслідок цього, Новомосковський ми, "радів із усім домом, своїм, що збіль-рова в Бога" (Дея. 16, 34).
З цього ясно видно, що хрещення - це не проста обрядовість. Хрещення - як воно є в дійсними-ності, пов'язане зі смертю і воскресінням нашого Господа і має на увазі обидва світу - це велика річ. Всі ті, хто працював місіонером в язичницьких країнах, знають яке величезне значення має хрещений-ня.
У тій же главі апостол Петро, продовжуючи говорити на ту ж тему, описує хрещення як "обіцянка Бо-гу доброго сумління" (1 Пет. 3, 21). (В деяких виданнях цей вірш переведений: "відповідь Богу в доброго сумління".) Нам не потрібно б було відповідати, якби Бог не го-воріл нам. Але Бог говорить нам за допомогою Хреста. Хрестом Він говорить нам, світу, ветхому творінню, вет-Хому царству. Хрест не для одного тільки Христа; Хрест не "індивідуальний", він охоплює і вас і ме-ня. Хрест охоплює нас усіх, він "корпоративний". Бог вклав нас в Свого Сина і розіп'яв в Ньому. В по-следнем Адамі Бог викреслив все, що походить від першого Адама.
Яку відповідь я дам Богу на винесений Їм вирок ветхому творінню? У відповідь я приймаю хрещення. Як і чому? У Посланні до Римлян (6,4) апостол Павло осягнути-сняет, що хрещення означає поховання: "ми поховані з Ним хрещенням у смерть". Звичайно, хрещення пов'язано зі смертю і воскресінням, хоча саме по се-бе воно не є ні смертю , ні воскресінням, а похованням. Але хто може бути похованим? Безу-наче тільки той, хто помер! Отже, якщо я приймаю хрещення, то цим я визнаю себе Мерт-вим, тобто придатним тільки для могили.
На жаль, деякі особи були навчені вва-тать поховання як спосіб смерті; вони намагаються померти через поховання! Дозвольте мені заявити ка-тегоріческі, що якщо наші духовні очі не відкритому-ти Богом на те, що ми вмерли з Христом і були поховані з Ним, то ми не маємо права прийняти кре-щення. Коли ми визнаємо себе вже мертвими в Божих очах, тоді ми опускаємося в воду. Беручи хрещення, ми свідчимо про це перед усіма. Хрестом Бог говорить: "Христос помер, Я вклав тебе в Нього. Що ти відповіси на це? "Моя відповідь? -" Господи, я вірю, що Ти вчинив моє розп'яття. Я погоджуюся і на смерть і на поховання ". Так як Бог віддав мене смерті і поховання, то приймаючи хрещення, я цим публічно погоджуюсь з Його запро-злодієм.
У Китаї в однієї жінки помер чоловік, і від сильно-го горя, втративши розум, вона протягом двох тижнів навідріз відмовлялася його поховати. "Ні, - говорила вона, - він не помер; я ночами розмовляю з ним ". Бідна жінка, вона не дозволяла його поховати, бо не вірила, що він помер. Коли ми злагоди-шаемся поховати наших коханих мерців? Поки ще є хоч найменша надія на те, що вони живі, то , звичайно, ми не погодимося їх похоронн-нить. Отже, коли ж я повинен прийняти хрещення? Ко-да я зрозумію, що всі шляхи Божий досконалі, і що я нічого іншого не заслужив, крім смерті, і коли я дійсно повірю, що Бог мене розіп'яв у Христі. Коли я впевнений перед Богом, що я мертвий, тоді я приймаю хрещення. я ОВОР: "Слава і подяка Богу, я мертвий! Господи, Ти зрадив мене смерті, і тепер я повинен бути похований!"
У нас в Китаї є дві установи для надання допомоги: "Червоний Хрест" і "Синій Хрест". Червоний Хрест допомагає пораненим в бою, піклуючись про них для їх одужання, а Синій Хрест займається погребі-ням загиблих на війні або померлих від голоду і повені. Бог діє в відношенні нас Хрестом Христовим більш суворим чином, ніж "Червоний Хрест". Бог не намагається виправити старе творіння. Всі засуджені до смерті і поховання, щоб бути відродженими до нового життя. Бог зробив наше рас-пятіе, і ми знаходимося в числі померлих, але нам над-лежить прийняти Божий вирок і підкоритися дей-ствию "Синього Хреста", щоб скріпити цю смерть "похованням".
Є старий світ і новий світ, а між ними мо-гіла. Бог мене розіп'яв, але я ще повинен дати злагоди-це бути покладеним в могилу. Беручи хрещення, я цим підтверджую Божий вирок, виконаний з мене Хрестом Його Сина. Хрещення стверджує моє поділ з старим світом і те, що відтепер я при-слід до нового світу. Так що хрещення має дуже важливе значення. Хрещення означає явний і созна-вальний розрив з колишнім способом життя старого людино. Апостол Павло говорить про це так: "Ми померли для гріха, як ще будемо жити в нім?" (Рим. 6, 2). По суті, він цим каже нам: "Якщо ви про-продовжували жити в старому світі, то навіщо ж ви крес-тились? Якщо ви хочете продовжувати жити життям старого чоловіка, тоді вам не треба було хреститися ". Коли ми це розуміємо, тоді ми даємо місце новому творінню, давши згоду на поховання старого.
В 6-му розділі Послання до Римлян, звертаючись до тих, які "хрестилися в Христа Ісуса" (вірш 3), АПОС-тол Павло вказує, що "ми були з'єднані з Ним по-добіем смерті Його" (стих 5). Тому що через хрещений-ня, через цей символ, даний нам Богом, ми призна-ем наше тісне поєднання з Христом і в смерті і воскресінні. Одного разу, в розмові з одним вірую-щим братом, я хотів підкреслити цю істину. ми якраз пили чай. Отже, я взяв шматок цукру, опустив його в чашку і, розмішавши, запитав цього віруючого: "Може-ті ви мені сказати, де цукор і де чай?" - "Ні, - від-Ветилую він, - ми перемішали і цукор розчинився в чаї, і тепер неможливо їх більше розділити". Цей прос-тій приклад допоміг йому зрозуміти наше глибоке і беспо-ворітної поєднання з Христом в Його смерті. Бог Сам нас вклав у Христа і те, що Він зробив, що не мо-же бути анульовано.