методи:
адміністративні (конверсія, консолідація, уніфікація, відстрочка погашення, списання боргу, анулювання боргу і т.д.)
ринкові (реструктуризація, розміщення облігацій, викуп боргу, сек'юритизацію, обмін боргу і т.д.)
Для адміністративного методу характерно одностороннє прийняття емітентом адміністративного рішення по конверсії, консолідації, уніфікації і т.д. щодо зміни умов погашення та розміщення боргових зобов'язань.
Для ринкової моделі характерний переговорний процес, який передує прийняттю управлінського рішення про використання того чи іншого методу управління боргом. Або можливо, що емітент в односторонньому порядку впливає на ринок і кредитори добровільно можуть брати, чи не брати умови, які пропонуються емітентом.
Короткостроковий характер українських боргів останнім часом і висока вартість запозичень змушує державу постійно піклуватися про подовження термінів позики і зниження вартості запозичень. Це досягається шляхом реструктуризації боргу. Під реструктуризацією розуміється засноване на угоді припинення боргових зобов'язань складових державний і муніципальний борг із заміною іншими борговими зобов'язаннями, які передбачають інші умови обслуговування і порядок погашення. Таке визначення дається в Бюджетному кодексі, однак вона не коректно, оскільки саме новація передбачає припинення старих зобов'язань з заміною новими. Реструктуризація ж таки не передбачає припинення діючих зобов'язань.
Списання боргу використовується в сфері зовнішніх запозичень і застосовується в процесі реструктуризації боргу, коли частина боргу списується, а інша - реструктурується на нових умовах.
На відміну від реструктуризації і новації боргу в період адміністративно-командної системи управління економікою використовувалися такі методи управління боргу, як: консолідація і конверсій, які передбачають здешевлення запозичень і подовження їх термінів.
За рішенням державної влади конверсія і консолідація можуть вважатися уніфікацією позики, по якій розуміє об'єднання дещо раніше випущених позик в одному нову позику.
Фінансування боргу - це погашення накопичених заборгованостей шляхом розміщення нових позик. Саме цей метод є основним і в РФ. Він дозволяє подовжити терміни запозичення поступово і знизити їх вартість.
Погашення позик може здійснюватися шляхом дострокового викупу облігацій у інвесторів або проведення тиражів виграшів при виграшному позиці, проведення тиражі погашення по виграшним процентним позикам, амортизація боргу, погашення боргу частинами і т.д.
Виплати доходу виробляються при викупі у інвестора дисконтних облігацій у вигляді різниці між ціною викупу і номіналом облігації, шляхом щоквартальних, піврічних або річних виплат купонного доходу, або оплата виграшу облігації і т.д.
Вдаються також до обміну облігацій за регресивним співвідношенням, тобто кілька раніше випущених облігацій позики прирівнюються до однієї нової облігації.
Так само використовується відстрочка позики та анулювання держ боргу.
Труднощі багатьох країн в погашенні зовнішніх боргів породили нові методи управління боргами:
погашення боргу товарними поставками;
обмін боргових зобов'язань на акцій і облігацій підприємств країн боржника;
оплата боргу в місцевій валюті з подальшим зверненням її в інвестиції або власність;
обмін на боргові зобов'язання третіх країн і. т.д.
Ці методи управління держ зовнішнім боргом зазвичай об'єднують поняттям конверсії. Таким чином, за конверсією в даному випадку розуміють реалізація всіх механізмів, які забезпечують заміщення зовнішнього боргу іншими видами зобов'язань, більш вигідними для країни боржника.