Виконала вчитель початкових класів
Тішакова Наталія Олександрівна
Проблема виховання здорового покоління набуває в даний час все більшого значення. На погіршення здоров'я впливають багато факторів, в тому числі і неправильне ставлення населення до свого здоров'я та здоров'я своїх дітей. Погіршення здоров'я дітей шкільного віку в Росії стало не тільки медичною, а й серйозною педагогічною проблемою. Однією з причин цього є спосіб життя сімей, де сьогодні виховуються діти. У учнів і їх батьків не сформоване ціннісне ставлення до свого здоров'я, що пояснюється недостатньою пропагандою педагогічних і медичних знань про здоровий спосіб життя. Одним з можливих рішень проблеми погіршення здоров'я молодших школярів є формування у них знань про здоровий спосіб життя.
В даний час прийнято виділити кілька компонентів (видів) здоров'я:
Соматичне здоров'я - поточний стан органів і систем організму людини, - основу якого складає біологічна програма індивідуального розвитку, опосередкована базовими потребами, домінуючими на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ці потреби, по-перше, є пусковим механізмом розвитку людини, а по-друге, забезпечують індивідуалізацію цього процесу.
Фізичне здоров'я - рівень росту і розвитку органів і систем організму, - основу якого складають морфофізіологічні і функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції.
Моральне здоров'я - комплекс характеристик мотиваційної і потребностно-інформативної сфери життєдіяльності, - основу якого визначає система цінностей, установок і мотивів поведінки індивіда в суспільстві. Моральним здоров'ям опосередкована духовність людини, так як воно пов'язане з загальнолюдськими істинами добра, любові і краси.
Фахівці відзначають, що в даний час зростає число соматичних захворювань. Нервові навантаження призводять до загострення психічних хвороб. Звичними відчуттями сучасної людини стає втрата сенсу життя, невпевненість, безпорадність. Щоб позбутися від душевного болю, людина вдається до вживання алкоголю, тютюну, наркотиків та інших токсичних речовин.
Внаслідок виснаження душевних і фізичних сил у людей підвищується рівень конфліктності у взаєминах, що проявляється в сімейних кризах, розлученнях, проблеми «батьків і дітей», зростанні взаємного відчуження і байдужості в суспільстві.
Згідно з висновком експертів ВООЗ, якщо прийняти рівень здоров'я за 100%, то стан здоров'я лише на 10% залежить від діяльності системи охорони здоров'я, на 20% - від спадкових факторів, на 20% - від стану навколишнього середовища. А решта 50% залежать від самої людини, від того способу життя, який він веде. Таким чином, очевидно, що першочергова роль у збереженні та формуванні здоров'я все ж належить самій людині, його способу життя, його цінностей, установок, ступеня гармонізації його внутрішнього світу і відносин з оточенням.
Найбільш повно взаємозв'язок між способом життя і здоров'ям виражається в понятті здоровий спосіб життя. Здоровий спосіб життя об'єднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських і побутових функцій в оптимальних для здоров'я умовах і виражає орієнтованість діяльності особистості в напрямку формування, збереження і зміцнення як індивідуального, так і суспільного здоров'я.
Молодший шкільний вік є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні особистості. Відомо, що 40% психічних і фізіологічних захворювань дорослих закладаються в дитячому віці. Саме тому шкільне виховання повинно формувати рівень здоров'я дитини і фундамент фізичної культури майбутнього дорослої людини.
В основі формування здорового способу життя лежать такі його складові як наукові знання, медико-профілактичні заходи, раціональний режим дня, праці та відпочинку, рухова активність, правильно організоване харчування і відсутність шкідливих звичок.
Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їхня нервова система ще далеко не зріла і межа виснаження нервових клітин досить низький, а з іншого боку - нові умови життя, необхідність адаптації до нелегким для організму дитини фізичним і психічним навантаженням, пов'язаним з систематичним навчанням, ломка старих стереотипів поведінки і діяльності та створення нових пред'являють підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Впорядкованість чергування праці і відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними витратами, а порушення режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров'ї дитини, і перш за все до неврозів.
Головним в розпорядку дня має бути розумне чергування розумової та фізичних навантажень і праці та відпочинку, при цьому будь-яка діяльність, як інтелектуальна, так і фізична, за характером і тривалості повинна бути посильною для дитини, що не перевищувати меж його працездатності, а відпочинок - забезпечувати повне функціональне відновлення організму
Молодший шкільний вік - це період, коли у дитини особливо виражена потреба в руховій активності. Можна сказати, що основними завданнями цього вікового періоду є оволодіння всіма доступними рухами, випробування і вдосконалення своїх рухових здібностей і тим самим придбати ширшу владу, як над власним тілом, так і над зовнішнім фізичним простором.
Рухові уміння і навички мають велику освітню цінність, оскільки основою їх є творче мислення. Так само в молодшому шкільному віці розвиток рухових якостей особливо тісно пов'язане зі сприйняттям. Діти стають більш уважними, спостережливими і дисциплінованими, у них зміцнюється воля, виробляється характер.
Слід зазначити ще один компонент, який ми вважаємо особливо важливим у формуванні ЗСЖ молодшого школяра - це приклад педагогів і батьків. В силу своїх вікових особливостей молодший школяр відчуває велику довіру до дорослих. Для дитини слова вчителя, його вчинки, оцінки мають величезне значення. Саме педагог не тільки словами, а й всією своєю поведінкою, своєю особистістю формує стійкі уявлення дитини про навколишнє його дійсності. Приклад має величезне значення у вихованні молодшого школяра. Необхідно прагнути до того, щоб весь уклад життя молодшого школяра був наповнений безліччю прикладів ЗСЖ. Стандарти поведінки, отримані в родині, здаються нам найбільш правильними і важливими.
Прагнення бути здоровим, красивим, успішним в роботі теж є сімейною цінністю. Як добре, коли в родині все бадьорі і енергійні, сповнені життєвих сил, з інтересом проводять вільний час, дружно справляються з домашньою роботою, захоплюються спортом! У сім'ї має панувати переконання, що свою поведінку треба контролювати завжди. Приклад цього подають в першу чергу батьки, розмовляючи зі своїми дітьми. Які б проступки не зробили діти, в поводженні з ними ми повинні дотримуватися правил ефективного спілкування. Якщо ми вміємо контролювати себе, наші діти в будь-якій ситуації теж зможуть віддавати звіт своїм вчинкам.
Одним з важливих чинників у розвитку ЗСЖ молодших школярів є сформовані у них уявлення та поняття, що розширюють знання дітей про людину, його здоров'я, здоровий спосіб життя.
Здоровий спосіб життя створюється і в родині, і в школі. Під загальним контролем повинні бути навчальне навантаження, режим дня, харчування, рухова активність, що гартують процедури, нервові навантаження, психологічний клімат вдома, в школі і в класі, взаємини батьків і дітей, учнів і вчителів, види і форми дозвілля, розваги і інтереси.
Одним з рішень проблеми погіршення здоров'я молодших школярів є реалізація регіональної програми «ОЗОЖ» в нашій школі. Програма реалізуетсяся в початковій школі з першого класу і інтегрована в такий предмет, як «Навколишній світ».
Програма є науковою, комплексної та послідовної системою навчання і виховання здорового способу життя, і покликана позитивно вплинути на ситуацію, що в суспільстві систему, так як дозволяє сформувати ціннісне ставлення до здоров'я.
Мета регіонального курсу «Основи здорового способу життя»:
- формування особистості, здатної реалізувати себе максимально ефективно в сучасному світі, творчо відноситься до виникаючих проблем, що володіє навичками саморегуляції і безпечної поведінки.
Програма передбачає отримання учнями знань і навичок, необхідних для створення сімейних відносин і виховання дітей, формування потреби в здоровому способі життя, навичок гігієни і профілактики захворювань, догляду за хворими, раціонального харчування та інших способів самовдосконалення.
В процесі навчання вирішуються завдання:
- Формування особистості, здатної реалізувати себе в сучасному світі максимально ефективно і безпечно.
- Формування особистості, творчо відноситься до виникаючих проблем, що володіє навичками саморегуляції.
- Формування навичок безпечної поведінки, ефективної взаємодії з людьми.
- Отримання знань і навичок, необхідних для створення сімейних відносин і виховання дітей.
- Формування потреби в здоровому способі життя, навичок гігієни і профілактики захворювань, догляду за хворими.
- Формування навичок раціонального харчування, загартовування, фізичної культури та інших способів самовдосконалення власного здоров'я.
Навчання - це цілеспрямований, систематичний і організований процес формування і розвитку в учнів якостей, необхідних їм для виконань навчальної діяльності. Навчання в умовах здоров'язберігаючих педагогіки включає в себе передачу компетенцій, які сприяють формуванню уявлень про здоров'язбереження і навчать відрізняти здоровий спосіб життя від нездорового.
В процесі навчання відповідно до ідей здоров'язберігаючих освітніх технологій ставиться завдання сформувати у школяра необхідні компетенції щодо здорового способу життя, навчити реалізовувати їх в повсякденному житті.
З метою поглиблення компетенцій по здоровьесбереженія використовують різні методи і прийоми:
- практичний метод,
- пізнавальна гра,
- ситуаційний метод,
- ігровий метод,
- змагальний метод,
- активні методи навчання,
- виховні, просвітницькі та освітні.
В роботі спрямованої на формування знань про ЗСЖ у молодших школярів будь-які методи роботи з дітьми важливі для освоєння знань про здоровий спосіб життя. Форми організації навчального процесу також можуть бути різноманітними. Ефективність формування знань про ЗСЖ в значній мірі буде залежати від різноманітності методів, які вчитель використовує у своїй роботі, а також врахування вікових особливостей молодших школярів при виборі цих методів і особистого прикладу педагога і батьків.
Найбільшої ефективності можна очікувати лише тоді, коли ми навчимо дітей з самого раннього віку цінувати, берегти і зміцнювати своє здоров'я. Якщо ми будемо особистим прикладом демонструвати здоровий спосіб життя, то тільки в тому випадку можна сподіватися, що майбутні покоління будуть більш здорові і розвинуті не тільки особистісно, інтелектуально, духовно, а й фізично.
Таким чином, основні завдання педагога, що працює над формуванням здоров'язберігаючих середовища, полягає в тому, щоб підготувати дитину до самостійного життя, виростити його морально і фізично здоровим, навчити грамотно, відповідально і ефективно зберігати здоров'я.
У висновку, слідом за великим гуманістом і педагогом Ж.-Ж. Руссо хочеться сказати: "Щоб зробити дитину розумною і розважливою, Ви можете це зробити міцним і здоровим".