Людина як результат історії

Людина як результат історії

Вихідною формою суспільної практики була матеріальна виробнича діяльність. Вона і сьогодні залишається основою всіх інших видів практики. Але як змінилася ця форма практики, а разом з нею і сама людина! Щодня і терпляче удосконалюючи традиційні знаряддя праці і створюючи принципово нові (від сокири з нешліфований каменю до електронного робота), нарощуючи арсенал предметів своєї праці (від викорчуваного ділянки лісу до штучно створених матеріалів з наперед заданими властивостями), розвиваючи енергетичну та інформаційно-транспортну інфраструктуру ( від енергії вітру до енергії атома, від поштових голубів до космічних супутників зв'язку), людина розвивалася і сам як виробник матеріальних благ - росло його профе ально майстерність, підвищувалися вимоги до його освітнім рівнем, а разом з усім цим розширювався і загальнокультурний кругозір.

Однією з найдавніших форм суспільної практики є художня практика - чуттєво-предметна діяльність по створенню художніх образів. Яка за своєю суттю ця практика? Духовна вона або матеріальна? Полегшеного відповіді на кшталт «так» або «ні» тут бути не може, втім, як і в ставленні громадської практики взагалі. Коль скоро практика в будь-який її формі є свідомою, целеполагающей, що здійснюється по «ідеального образу», вона вже не може бути абсолютно матеріальної, включає в себе певний духовний компонент. Тим більше це відноситься до практики художньої. Будучи духовною за своїм початку, за своєю природою потреби, яку вона покликана задовольняти (потреба в прекрасному), по витраті інтелектуальних сил, художня практика в той же час містить і матеріальний компонент. Художня праця виступає як гра фізичних та інтелектуальних сил людини, а сам твір мистецтва втілюється в матеріально-фіксованого предметності (в мармурі, в полотні і т. Д.).

Пристрасть до прекрасного, здатність сприймати, а тим більше творити його НЕ успадковані людиною від своїх біологічних предків. Громадська практика народила в людині ці потреби і здібності, вона ж підняла людини в його художницької іпостасі до казкових висот.

Поділіться на сторінці

Схожі статті