Обладнання: карта Кузбасу, малюнки про природу і на військову тематику, основні дати розвитку Кузбасу, Кузбас в фотографіях.
Ведучий: Розташована на стику рівнинних і гірських районів Західного Сибіру Кемеровська область має різноманітну поверхню. Тут зустрічаються горбисті рівнини, височини, гірські хребти. Піднесені ділянки займають більшу частину нашої області. На сході, півдні і заході височіють гірські хребти Кузнецького Алатау, Гірської Шорії і Салаирского кряжа. На захід і північ від гірських хребтів тягнеться смуга передгір'їв. Передгір'я поступово переходять в горбисті простору Коваля улоговини, а на півночі області - в Західно-Сибірську рівнину.
Головне багатство землі Коваля - кам'яне вугілля. Основні її запаси зосереджені в Коваля улоговині. Вони величезні. Якби весь кам'яне вугілля Кузбасу висипати в залізничні вагони, то вийшов би склад довжиною, яка дорівнює відстані від Землі до Сонця і назад. Вперше поклади кам'яного вугілля були виявлені на території нашого краю рудознатци Михайлом Волковим в 1721 році. Він знайшов в горілої горі на правому березі Томі на місці сучасного міста Бердянськ виходи пластів кам'яного вугілля. На одній з площ обласного центру встановлено пам'ятник Михайле Волкову.
Блищить, як смола,
У зламах - як скло.
Важкий, чорний -
Справді, горючий камінь.
І це моєї праці тепло
У ньому спресувалося в майбутнє полум'я.
Він мертвим каменем тут лежав століття,
Землею тяжкої стислий в пласт величезний.
Але витягнутий руками гірника,
Він запалав вогнем в ковальських домнах.
Поглянь навколо: шахтарської праці
Видно плодів всюди, в будь-який окрузі.
Адже висвітлює села, міста
І рухає пароплави, потяги
Добутий мною кузнецкий жаркий вугілля.
Багата і різноманітна природа Кемеровської області. Але найголовнішим її багатством є люди, які своїми руками роблять все, щоб був мир і щастя на нашій землі.
Ведучий: У цей смутний час потрібні були не тільки бійці на фрон-ті, але і бійці в тилу. Шахтарі Кузнецького вугільного басейну вирішили вважати свою роботу трудовим фронтом. Вони взяли зобов'язання щодоби виконувати і перев-полнять плани з видобутку вугілля. Вони писали: «надпланові тоннами вугілля будемо ще сильніше зміцнювати оборонну міць нашого державного-ва». Основна турбота в забезпеченні країни твердим паливом лягала на Кузнецький вугільний басейн. Причому, перш за все, необ-обхідно було різко збільшити видобуток коксівного вугілля для металургії Уралу і самого Кузбасу. У перший рік війни в Кузбасі не було шахти, яка не дала б приросту видобутку вугілля. З самого початку війни Сибір, і наш Кузбас ста-ють головними постачальниками людських ресурсів, озброєння, бій-припасів фронту. Ішли досвідчені, кваліфіковані кадри. Їх заме-няли пенсіонери, жінки, учні.
Професії забійника, прохідника, запальник, стволового, машини-ста електровоза вважалися чоловічими. Так було в мирний час, одна-ко з перших днів війни значну частину важкого шахтарської праці взяли на себе жінки. З них формувалися цілі бригади і зміни. Поверталися на роботу в шахти багато пенсіонерів. Домогосподарки, дружини пішли в Армію, виходили на суботники, допомагали підтримувати чистоту на шахтних дворах, працювали на вантаженні і збагаченні вугілля. Включалися в цю роботу і учні шкіл.
На руднику народився почин працювати за двох: за себе і свого товариша, який пішов на фронт, стало поширюватися рух двухсотников.
Ведучий: Велика Вітчизняна з надзвичайною силою показала, що для людей немає непереборних труднощів. Вони розгорнули мощ-ве виробництво на Сході країни.
Перебудова вугільної промисловості на Військовий лад давалася нелегко - багато тисяч досвідчених гірників пішли на фронт. Тільки в другій половині 1941 року шахти рудника втратили більше трьох тисяч робітників, в забоях не вистачало близько п'ятої частини робочих, дружин-щінам, молоді довелося замінити пішли на фронт чоловіків.
Кузнецький басейн до кінця війни залишався головною вугільною базою країни. У 1944 році наша військова економіка значно збільшила свою міць: виробляла танків вдвічі більше, ніж в Німеччині, знарядь - в че-тире рази. У цьому підйомі значна частка праці шахтарів, кото-які нарощували видобуток вугілля для потреб чорної металургії, енергетики, оборонної промисловості.
Ведучий: У воєнні роки продукти харчування видавалися за картками. Сибірський поет Василь Федоров написав вірш «Хлібні картки»:
"Мамо,
Мила мамуся! »-
Багато днів повторював.
Хліб давали по картках,
Я ж їх втратив.
Тридцять років, як вперто
Нерідний з тієї часом,
Десять років моя мама
Спить в могилі сирої.
Мамо,
Мила мамуся,
З горя серцем охолов,
Коли хлібні картки
У старій книзі відкрив.
Було прийнято постанову про широке розбитті підсобних господарств при підприємствах, а також індивіду-альному городництві трудящих, відводячи для цієї мети, порожню-щие земельні ділянки в містах та селищах.
Ведучий: Поки бійці Червоної Армії билися з фашистами на фронтах Великої Вітчизняної, тривала евакуація (із західних районів країни в східні) фабрик, заводів, обладнання.
Воєнний час - важкий час. В особливо скрутному становищі опинилися діти. Частина шкільних будівель зайняли під госпіталі. Учням довелося значно потіснитися. Школярі брали участь в обору-нання госпіталів, доглядали за пораненими. Хлопці ходили по будинках і квартирах жителів, переконували допомогти госпіталях речами, всім, чим можна було. Школярі несли для поранених на фронтах по-Тільну білизна, подушки, матраци, навіть стільці, штори на вікна, кому-кімнатній квіти, бинти, мило, вату. Вчителі та учні активно по-мога фронту: в'язали для воїнів теплі шкарпетки, шарфи, рукавиці, светри, шили шапки, кисети; виконували завдання з пошиття військового обмундирування; збирали кошти на виробництво військової техніки; заготовляли ягоди, горіхи, гриби, цибуля, часник; посилали посилки на фронт.
У школах оформлялися стенди, випускалися стінгазети, писалися плакати, що роз'яснюють, що таке фонд оборони, закликали до добрих справ. На видних місцях можна було прочитати: «Фонд оборони - новий прояв патріотизму, нові снаряди, гармати, літаки, танки і кораблі, це готовність віддати всі сили для перемоги над лютим ворогом».
Ведучий: Неоціненну допомогу надавали школярі колгоспам і радгоспам, збирали металобрухт. Прокоп'євськ школярі разом з однолітками всього Кузбасу внесли свій вклад в будівництво чотирьох бойових машин - танків, яким присвоїли імена Лізи Чайкіної, Зої Космодем'янської, Олександра Чекаліна. Ці танки побудовані тільки на гроші школярів. Крім цього, помога-ли збирати кошти на будівництво авіаескадрильї «За Батьківщину». Ініціаторами створення авіаланки були школярі Кузбасу.
Перемога над фашистськими загарбниками кувалася усіма. Воїнам на фронтах створювалися умови для вигнання ворога з радянської тери-торії, для його повної ліквідації.
А зараз ми з вами проведемо вікторину і дізнаємося, хто з вас краще за всіх знає наш рідний край. Після проведення вікторини підводяться підсумки.
Переможцю вручається пам'ятна стрічка «Знавець рідного краю» та книга про Кузбасі.