1. Дослідницький розділ
1.1 Характеристика маршруту
1.2 Обгрунтування вихідних даних маршруту
2. Технологія перевезень
2.1 Вибір типу автобуса і його коротка технічна характеристика
2.2 Розрахунок роботи автобусів на маршруті
2.3 Розрахунок інвентарного складу парку
2.4 Розрахунок річної виробничої програми з автоперевезень
2.5 Зведена таблиця основних техніко-експлуатаційних показників, роботи автобусів на маршруті
3. Організація руху
3.1 Організація системи диспетчерського керівництва руху автобусів
3.2 Розробка графіків і розкладу руху автобусів
3.3 Організація випуску автобусів на лінію
3.4 Організація лінійного контролю за рухом автобусів на лінію
3.5 Заходи щодо забезпечення безпечного дорожнього руху автобусів на маршруті
3.6 Заходи щодо поліпшення культури обслуговування і забезпечення техніки-безпеки при перевезеннях пасажирів
3.7 Заходи з охорони навколишнього середовища
Автомобільний пасажирський транспорт загального користування є складовою частиною загальної транспортної системи країни і здійснює перевезення пасажирів поряд з іншими видами пасажирського транспорту у всіх видах сполучень.
Автобусний транспорт має ряд істотних переваг перед іншими видами масового пасажирського транспорту, що забезпечило високі темпи його розвитку. До цих переваг слід віднести високу маневреність, тобто здатність доставляти пасажирів безпосередньо до місць роботи або житловим районам, велику швидкість руху на дорогах з удосконаленим покриттям, здійснення руху на маршрутах внутрішньоміського і приміського сполучення частини автобусів експресах. Одним з головних переваг автобусів є швидкість введення їх в дію. При наявності нормальних дорожніх умов для руху, автобусний маршрут, може бути відкрити без проведення додаткових робіт.
Однією з особливостей розвитку сучасного суспільства є високі темпи зростання міського населення. Міський транспорт - один з основних елементів благоустрою міст. Тому його розвиток нерозривно пов'язане з ростом місцевості міського населення і його матеріальним добробутом, тому що користування транспортом дозволяє економити час для поїздок на роботу, навчання і по культурно - побутовим цілям.
Особливістю перевезень пасажирів у містах, є великі коливання числа перевезених пасажирів за часом доби.
На перспективу перед автобусним і таксомоторів міським пасажирським транспортом стоїть завдання забезпечити подальше зростання обсягів перевезень, максимально скоротити витрату часу на доставку пасажирів до місця призначення при високому комфорті поїздки.
РОЗДІЛ 1 ДОСЛІДНИЙ
1.1 Характеристика маршруту
Найменування маршруту - Харків - Дніпропетровськ
Вид маршруту - міжміський
Марка автобуса - Вольво В12 «Сунсундегун»
Довжина маршруту - 180 км
Час рейсу - 4ч 27мін
Максимальна швидкість повідомлення - 118 км / ч
Число дверей для пасажирів - 2
Число сидячих місць - 51
Витрата палива на 100 км - 12 літрів
Дорожнє покриття на маршруті - асфальт
Перелік зупинок - Харків, Красноград, Новомосковськ, Дніпропетровськ
Розрахунок часу руху і технічної швидкості автобуса марки Вольво В12 на маршруті №220
Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень по днях
Кдн = 398/306 = 1,3
Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень по місяцях року
Кмес = 113276/97358 = 1,16
2 ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
2.1 Вибір типу автобуса і його коротка технічна характеристика
2.2 Розрахунок роботи автобусів на маршруті
2.2.1 Визначаємо час руху на маршруті
де tдв.осн. і tдв.доп. час руху основне і додаткове
Stдв.1-4 = 26 + 1,2 + 36 + 92 + 6 + 11 + 9 + 26,5 = 206,7 год
2.2.2 Визначаємо час рейсу на маршруті
де tп.о. і tк.о - час простою на початковій і кінцевої зупинки
tр. = 180 / 52,2 + 0,5 + 0,5 = 4,45 ч
2.2.3 Визначаємо час обороту на маршруті
tоб. = 2 * 4,45 = 8,9 ч
2.2.4 Визначаємо кількість рейсів
3. ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ
3.1 Організація системи диспетчерського керівництва руху автобусів
Диспетчерська система являє собою централізоване управління, що забезпечує контроль і оперативне регулювання руху на всій автобусної мережі міста з метою поліпшення якості обслуговування пасажирів та підвищення ефективності використання рухомого складу.
Система диспетчерського управління рухом автобусів єдина для всіх міст і не залежить від чисельності населення, розвитку транспортної мережі та маршрутної системи міста, кількості видів міського транспорту, кількості рухомого складу, інтенсивності автобусного руху та обсягу пасажирських перевезень. Основні закони диспетчерського управління рухом на пасажирському автомобільному транспорті наступні:
- диспетчеризація заперечує децентралізоване керівництво і є системою централізованого управління;
- диспетчерська система забезпечує контроль, регулювання і управління рухом;
- диспетчерське управління організується і здійснюється вищестоящими організаціями (транспортними управліннями).
3.2 Розробка графіків і розкладу руху автобусів
Розклад руху автобусів по автобусним маршрутам здійснюється в суворій відповідності до затвердженого розкладу руху, яке є основним законом для всіх працівників автобусного транспорту. Маршрутне розклад руху являє собою основний документ відділу експлуатації, що регламентує режим руху автобусів, їх використання в часі, організацію праці автобусних бригад і основні експлуатаційні та економічні показники роботи всього автотранспортного підприємства. Розклад руху автобусів складається на кожен маршрут техніком (інженером) відділу експлуатації автотранспортного підприємства або управління (при наявності в місті двох і більше автотранспортних підприємств) і затверджуються керівництвом підприємства (управління). Основним розкладом автобусів є маршрутне розклад, яке розробляється для міських маршрутів в табличній або графічній формі.
Таблиця 3.1 Розклад руху
3.3 Організація випуску автобусів на лінію
Черговий диспетчер автобусного підприємства до початку випусків автобусів на лінію вивчає затверджений добовий наряд випуском по всіх міських, приміських, районним та міжміських маршрутах, а також знайомитися з передбаченим випуском автобусів на замовлення.
Спільно з черговим по гаражу перевіряє і уточнює стан технічної готовності всіх автобусів, які підлягають випуску на лінію, а також призначених для резерву. Під час випуску автобусів на лінію черговий диспетчер стежить за своєчасним отриманням водіями і кондукторами подорожніх листів, кондукторських відомостей, автобусних розкладів і відповідною екіпіровкою автобуса. Відповідно до прийнятої структури диспетчерської служби черговий диспетчер підприємства періодично, у встановлений час, інформує головного або старшого диспетчера ЦДС про хід випуску автобусів на лінію з урахуванням місцевих умов. Замість вибулого автобуса на лінію направляється автобус з резерву. По закінченню робочого дня і повернення автобусів до парку диспетчер регулює час фактичного повернення в дорожньому листі.
3.4 Організація лінійного контролю за рухом автобусів на лінії
Безпосередній контроль за роботою автобусів на лінії і виконанням водієм автобусних розкладів здійснюється маршрутними диспетчерами.
3.5 Заходи щодо забезпечення безпечного дорожнього руху автобусів на маршруті
Перевезення людей на транспортних засобах є відповідальною справою. Воно вимагає особливої уваги з боку керівників транспортних організації пред'являє підвищені вимоги до водіїв, стану та обладнання транспортних засобів. Перед початком поїздки водії автобусів повинні проінструктувати пасажирів з користуванням аварійними виходами.
Стійкість автобуса залежить від розташування центру тяжіння, на яке, в свою чергу, помітно впливає стоять пасажири. Їх переміщення при різкому гальмуванні або на крутому повороті може сприяти перекидання автобуса. Тому водії не повинні допускати перевантаження автобуса. Безпека поїздки залежить не тільки від водія, але і від пасажирів, тому водій через дзеркало заднього виду повинен стежити за їх поведінкою не допускати, щоб пасажири стояли, групувалися в одному місці і т.п.
При виборі швидкості руху необхідно враховувати конкретні форми: стан дороги, інтенсивність руху, особливість і стан транспортного засобу, досвід водія. На допомогу водія рейсового автобуса, автотранспортне підприємство унормовує швидкість руху на маршруті, При цьому враховується дорожні умови, число розташування зупинкових пунктів та інші особливості маршрутів.
3.6 Заходи щодо поліпшення культури обслуговування техніки безпеки при перевезенні пасажирів.
Автобуси повинні мати двері салону з справними запірними пристроями, що виключають їх самовільне відкривання під час руху. Труба глушника повинна бути виведена за габарити кузова, щоб відпрацьовані гази не потрапляли в салон. Ущільнення салону повинно бути герметичним і виключати попадання в нього води або пилу. Не повинно бути розбитих стікав. Справність винтеляции, а в холодну пору року і опалення. Автобуси для перевезення пасажирів укомплектовують двома вогнегасниками - один в кабіні водія, другий - у салоні автобуса. Особлива увага приділяється технічному стану гальмівної системи. Перед випуском автобуса на лінію слід оглянути гальмівну систему, перевірити ефективність її дії і усунути неполадки.
Рульове управління має забезпечувати легкість і надійність управління колесами на будь-яких швидкостях в різних умовах.
Стан ходової частини автобуса визначають зовнішнім оглядом деталей підвіски, коліс і шин. При експлуатації автобуса необхідно стежити, щоб внутрішні тиск повітря в шинах підтримувалося в межах встановлених норм, крім того, необхідно утримувати світлові прилади і световозвращатели в темряві, своєчасно очищати їх від бруду, пилу, підтримувати їх працездатність в установленому режимі.
3.7 Заходи з охорони навколишнього середовища
У нашій країні питаннями з охорони навколишнього середовища та раціонального використання її ресурсів приділяється постійна увага. Їх вирішують цілеспрямовано і в плановому порядку. Необхідність з охорони навколишнього середовища закріплена в Конституції України. В Україні вживаються необхідні заходи для охорони і раціонального використання землі та її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світів. У нашій країні створена система державних стандартів в області з охорони навколишнього середовища, яка включає в себе розділи «Гідросфера», «Атмосфера», «Ґрунти», «Ландшафт». Стандарти встановлюють норми, правила і методи раціонального і економічного витрачання природних ресурсів і допустимі питання до концентрації забруднюючих речовин, вимога до пристроїв, споруд та апаратів з контролю і захисту навколишнього середовища від забруднень, методи вимірювання забруднення навколишнього середовищем.
Даний курсовий проект є реальним найбільш обґрунтованим прикладом розробленої виробничої програми по міжміським автобусним перевезенням, з урахуванням своїх необхідних чинників. Він розроблений на підставі маршруту Харків - Дніпропетровськ.
В даному курсовому проекті відображені не тільки розрахунки і інформація по даному маршруту, але також в ньому проводиться різноманітна інформація про організацію випуску автобусів на лінію, організації лінійного контролю за рухом автобусів на лінії; організації системи диспетчерського керування рухом автобусів; розробка графіків і розкладу руху автобусів; заходи з охорони навколишнього середовища та інші організаційні питання і їх рішення.
3. Д.І. Дуднев, М.І. Климова «Організація перевезень автомобільним транспортом» видавництво Москва «Транспорт» - 1974р.
4. М.Б. Афонасий, Г.І. Клінковенскій «Водієві про правила і безпеки дорожнього руху», видавництво Москва «Транспорт» - 1989р.
Реферати суперські! Зроби паузу, студент, ось розважся: Найреальніший шкоду від куріння - це коли виходиш покурити, а сусіди по гуртожитку зжерли твої пельмені. До речі, анекдот узятий з chatanekdotov.ru