Коза - народна драма

Діючі лиця
Дід - в драному сіряку, з горбом (або в кожусі, вивернутому догори вовною), довгими вусами і бородою із клоччя (або з вовни) до пояса. В руках палиця.
Циган - в драному чорному капелюсі з вузькими полями, довгою червоною сорочці, широких штанях, жилетці, чоботях. В руках батіг.
Лікар - в чорному костюмі, в черевиках, в окулярах з дроту, в білому фартусі. Іноді лікаря одягали в військовий костюм, в білий фартух. При боці у нього шабля. Шаблею або дерев'яним ножем лікар ріже Козу. В руках тримає товсту книгу.
Солдат у військовій формі.

Хлопці (тупають ногами або палицею).
Ми не самі йдемо, ми козу ведемо.
Го-го, коза, ого-го, сіра!
Нещодавно з Москви, з довгими патли.
На горі коза з козенятами.
Де взявся вовчок і на козу скок.
А вовченята - НЕ козенята.
Тут коза впала, тут коза і пропала.
А ти, міхоніш, подуй козі в ніс.
Загордилося, жила, встань, козо, жива.
Гоп-гоп-гоп, коза, гоп-гоп-гоп, сіра!
Коза піднялася, в ноги поклонилася
Господарю аж до пояса.
Дай, господар, нам коробку проса,
А господині аж до долечкамі.
Дай нам, Ясочко, каші грудочку.
Господар йде, несе коробку,
Повна вівса, зверху ковбаса.
А в долині вовчок з вовченятами.
Як прибіг вовчок, за козу чок-чок,
А вовченята - за козенята.
Де взявся заєць, став козу гавкати:
- Ти, коза, дурна, нерозумная,
Ти візьми серпок і піди в лісок.
Травички ційний, дітей нагодуй.
А в тому селі, в Борісівці,
Всі люди стрільці.
Поховалися, розховаліся,
Хочуть убити козу, шкіру облупилася,
М'ясо обрубувати, собакам віддати.
- А я тих стрільців та й не боюся.
Тільки боюся сивого старого,
Що у того Діда сива борода.

Дід ходить по дому, розправляє бороду, махнув булавою.

Дід. Над головою з булавою.

Як ударив дід козу і по правому боці.
З лівого боку вуха потекла.
Тут коза впала, нежива стала.


Пада на коліна, обіймає Козу,
гірко сумує.

Коза моя, козонько,
Червона розонько!
Лежиш ти, що не дихаєш,
Тільки хвостиком колішеш.
З гірки на гірку скакала,
Копіточкі позбивавши,
Неживий стала.
Чи немає у вас доктора-лікаря,
Або якогось коновала аптекаря,
Щоб моя мила коза
На копіточкі стала?

Чути шум в сінях.
Вбігає Циган.

Ц и г а н.
І шумить і гуде,
Циган в будинок йде.
Повз церкви йшов,
Огулець2 знайшов.
Люби мене, Ковалець,
Подарую огулець.

До Діда простягає руку

Здоров, дід Семен!

Дід.
Здоров, здоров!
А я тебе не. дізнався,

Ц и г а н.
А пам'ятаєш, дід Семен,
Як ми на окраєць
Випивали по восьмушці?

Дід.
А, так це ти той циган,
Що кіньми торгуєш?

Ц и г а н.
А, так це ти той дід,
Що коней купуєш?

А де ж ти, діду, був?

Дід.
Я був в Басані3
І купив собі нові сани,
Так ось козу рогату,
Що зайшла в будинок
Вона з гірки на гірку скакала
Копіточкі позбивавши
І нежива стала.

Ц и г а н.
А де ж твоя коза-дереза?

Д і д (показує).
Ось і коза.

Ц и г а н.
Хіба це коза, це чиста манія!

Д ід (б'є Цигана булавою).
Як тобі, Циган, не гріх!
Краще візьми козу за правий ріг
І поведемо на торжок,
Може, вторгуємо на пиріжок.

Ц и г а н.
Ні, дід Семен,
Краще йди ти без мене.

Дід.
Коли немає,
Давай гроші мені,
Купи Козу,
Шкіру облупилася.

Торгуються, б'ють по руках один одного, накриваючи долоні
порожнистої свити або краєм сорочки Цигана.

Ц и г а н.
Давай запалимо.

Дід.
Я тютюн не курю і не нюхаю.

Ц и г а н.
Хто не нюхає тютюн,
У того коза не варто паршивої собаки.

Дід.
Була не була, давай,
А ти за мене чхай.

Ц и г а н.
Як так, то не дам.

Дід.
Кози не продам.

Ц и г а н (вважає на пальцях).
Один два три.

Напхав Дідові повний ніс тютюну. Дід чхає.

Дід.
Як ти кажеш?

Ц и г а н.
Щоб повискакували в тебе і кози печінки.

Дід. (Чхає вдруге, гнівно кричить).
Як ти кажеш?

Ц и г а н (добро).
На здоров'я!

Дід.
Ось я тобі дам своєї натерухі,
наменухі, що батько з-за кордону привіз.
(Дістає з халяви).

Ц и г а н.
Не хочу, краще я тобі ще дам.

Дід.
Тоді кози не продам.

Ц и г а н.
Ну, давай нюхнути,
За твоє здоров'я чхнути.

Дід дістає кисет з тютюном і дає понюхати Цигани
Циган понюхав, що аж в носі закрутило, часто чхає

Ц и г а н.
Чих, кіз-кіз, чих, киз-киз!
Чих, кіз-кіз, чих, киз-киз!

Трясе козу і довго чхає

Дід.
Хіба ж так чхають?
Так тільки кіз лякають.

Підводить Цигана, бере його за руку

А чи знаєш ти, Циган,
що Ти мені не сват,
Я тобі не брат
Ти не купець,
А я тобі не продавець?

Ц и г а н (Діда)
А завдаток, дід Семен?

Дід.
Я ж не брав,
Іди геть від мене

Б'ються, вбігає Солдат

З о л д а т.
Дід з Циганом богу моляться
(Розбороняти. Циган виходить,
до Діда, показує на Козу)
Забери дйу, цей труп
(Дід мовчить, ще голосніше)
Забери, діду, цей труп

Дід.
Іди до бісового батька,
Я не розсипав тут круп

З о л д а т
Забери, діду, тєло

Дід.
Яка справа?

Солдат махнув рукою, вийшов. Довга пауза. дід нудьгує

Охо-хо-хо-хо, треба писати лист,
У Москву посилати,
Дохтора-лікаря викликати

Л і к а м
Не треба мені листів писати,
Доктора-лікаря викликати.
Я сам доктор, лікар,
Київський аптекар
3 міста Москви,
З-під кам'яної стіни.
Кров вливаю, кров виливаю,
Нові та старі болячки вставляю.
Позаминулий рік, у вівторок,
Захворів полковник.
Я його злічів,
Шаблю, медаль отримав.
Привезли і його сина з гарячки,
Я відправив його на той світ рачки.
Другого привели на милицях,
Я відправив на той світ його на санях.
Давай, старий дід, козу вілічу,
Що в нагороду отримаю?

Дід.
Перш, ніж козу вважає,
Покажи свій атестат.
А може, ти адвокат,
Прийшов нам туману пускати?
Скажіть, де і коли ви навчалися?

Л і к а м
В Пітері.

Д і д (тихо).
Каже, що застудився на
холодному Вітері?

Л і к а р (голосно).
В Пітері.
Видно, що дід оглух,
Тому що ніс його опух.

Дід.
Ага. в Петрівку.
Тепер оцініть свої ліки,
Багато з мене не візьміть.

Л і к а м
Три рубля і три злоти.
Приступимо козу лікувати,
Козі жили надувати.

Дід, дід! У кози сем років, як черепа немає.

Дід.
Нехай бог милує. (Хоче тікати)

Л і к а м
Череп розбитий, між рогами битий

Дід, дід! У кози сем років, як ріг немає.

Дід.
На капусті ходила, роги погубила.

Л і к а м
Треба козу різати, шкіру зідрать,
М'ясо порубати, собакам віддати.

Л і к а м
Так голову одверні, очі заплющила очі.

Лікар смикає Козу за шкуру, пробує дерев'яним ножем різати.
Музика грає гопак. У ритмі гопака Коза встає на ноги, танцює

В с і.
Вставай, коза, вставай, сіра.
Господар йде, несе ковбасу,
Пшеничний млинець.
На цьому кінець.

Господар будинку пригощає Козу, Діда, Цигана,
Лікаря і всіх учасників вистави.
1 Роль Кози виконує хлопець, одягнений в вивернутий кожух. В один рукав він просовує руку, бере недовгу палицю, на яку спирається, тримаючи тіло нахиленим, палицею тупотить. На голові маска з позолоченими рогами, увита стрічками. Нижня щелепа маски рухлива: виконавець ролі вільної рукою, не просунутої в другій рукав, смикає її за мотузку, і вона клацає, ніби «акомпанує» Дідові, коли він говорить.
2 Огулець - огірок.
3 Городок біля Ніжина.
.

Схожі статті