Корінь білої перстачу - застосування, протипоказання - популярно про здоров'я

Народні цілителі знають про властивості і якостях різних рослин. Далеко не останнє місце в списку лікарських трав займає перстач. Вона лікує різні хвороби, але особливо ефективно справляється з недугами щитовидної залози. Унікальність даної рослини представлена ​​вираженим гормоноподібних дією. Сьогодні ми поговоримо про корінь білої перстачу, про відомих способах його застосування, застереження і протипоказання до споживання.

Ця лікарська травичка впливає на роботу органів і залоз внутрішньої секреції, надаючи стабілізуючий вплив. Вона вважається досить рідкісною і зустріти її можна на територіях середньої смуги.

Народні знахарі використовують лапчатку вже кілька сотень років. Приблизно в вісімнадцятому столітті вони звернули увагу на те, що ця рослина ефективно загоює шкірні ушкодження. Буквально через деякий час відкрили і інші властивості листків, квіток і коренів цієї трави.

Не так давно вчені виявили те, що перстач позитивно впливає на щитовидку. На сьогоднішній день ця травичка використовується в усуненні самих різних недуг цієї ендокринної залози. Незважаючи на те, що лікарські властивості мають всі частини трави, тиреотропний активність має лише її коренева система. При цьому дані властивості були підтверджені дослідженнями.

Відмінного ефекту можна домогтися при використанні перстачу в лікуванні печінкових недуг, в тому числі і гепатитів. Також вона піде на користь при ураженнях травного тракту, хворобах серця і судин, збоїв в обмінних процесах. Крім того ця травичка корисна для всієї ендокринної системи і чудово підвищує і активізує протекторні сили організму.

Роздробити п'ять грам коренів перстачу, залийте двомастами грамами розтопленого нутряного жиру або ж м'якого вершкового масла. Поставте ємність на вогонь і проваріть ліки протягом семи хвилин на мінімальному вогні. Потім процідіть. Такий засіб втирайте в хворі суглоби при запальних процесах, формуванні радикуліту і остеохондрозу. Крім того такий засіб радять використовувати для накладення компресів.

При терапії вузлового зоба, хронічних жіночих недуг і пухлин варто пройти хоча б три курси препарату. Такий засіб непогано усуває багато жіночі проблеми: воно здатне розсмоктувати кісти і міоми, стабілізувати менструальний цикл.

Кошти на основі кореня білої перстачу ефективно лікують і шкірні недуги (гнійники, екзему і т.п.), геморой, вузлові і пухлинні утворення. Терапія здійснюється за допомогою водного настою, рецепт якого описаний вище, або досить складних багатокомпонентних мазей, що мають в своїй основі спиртові, масляні витяжки.

Білу лапчатку часто змішують з іншими травами, наприклад, з настоянками червоною щітки або ж чорного горіха. У такому складі лікарські компоненти чудово доповнюють один одного, ефективно усуваючи паразитарні та вірусні патології, наприклад, токсоплазмоз і хламідіоз. Крім того такі суміші чудово очищають організм від канцерогенів, але ж ці елементи в основному винні в розвитку пухлин.

Як водна, так і спиртова настойка усуває дефіцит йоду в організмі і нормалізує підвищені показники артеріального тиску.

Явним протипоказанням до споживання препаратів на основі білої перстачу є діагноз «виражена гіпотонія». Під час терапії цією рослиною варто тримати під контролем діяльність серця. Особливо важливо це робити при систематичних загостреннях тахікардії та в клімактеричний період. В останньому випадку необхідно знизити дозування ліків до мінімальної. Перед застосуванням цієї травички варто в будь-якому випадку порадитися з лікарем.