ПРИТЧА ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Надумала кішка Мурка Шарика з буди вижити.
І навіщо б, здавалося, їй це: сама у великому будинку живе, а Шарик в крихітній будці. Але вся справа була в тому, що будинок не її, а буда - Шарикова!
І стала вона господарям намурликівать, що мовляв, Шарик зовсім старий та ледачий став, а ще добр не в міру, через що чужі люди їх двір прохідним зробили!
Скінчилося все це тим, що вигнали Шарика з будки. А на ланцюг замість нього Мурку посадили. Розумні були господарі. Зрозуміли, що така зла кішка кращий за добру собаки будинок охороняти буде. А Шарика, так вже й бути, в сіни пустили - віку доживати.
Дала мама Саші і Жені одну шоколадку на двох. Розламав її Саша, та тільки ось вийшло не порівну: одна частина більша за іншу. Ту, що поменше, він запропонував своєму братику, а ту, що побільше, вже збирався в рот скоріше запхнути. Помітила це мама і суворо сказала Саші, що він дуже некрасиво надходить.
- Я ж поділився і дав Жене його половину.
- Ти поділився, але поділився нечесно, несправедливо.
- Я ж не винен, що шоколадка порівну не зламалася.
- Ти про себе думав, про своє задоволення, ось і вступив несправедливо.
- А як же тоді справедливо вчинити, якщо шматочки шоколадки нерівні?
Аня була в гостях у Даші. Дівчата довго грали в дочки-матері, а коли Аня пішла, то Даша виявила, що у неї пропало два платтячка її улюбленої ляльки. Всю квартиру Даша оглянула, а нарядів так і не знайшла.
- Це вже точно Аня в кишеню собі поклала і забрала, - запідозрила вона. - Ну, я їй покажу.
Вона вибігла у двір і, підійшовши до Ані, голосно сказала:
- Ти нечесна. Ти тихенько взяла і забрала сукні моєї ляльки. Віддавай негайно їх назад!
- Я не брала у тебе нічого. Ось, можеш перевірити, - сказала Аня і показала свої кишені.
- Ти вже встигла десь їх заховати, - сказала Даша. - Я з тобою більше не дружу. Я всім розповім, яка ти. З тобою ніхто грати не буде.
З того дня про Аню по двору поповзли різноманітні чутки і плітки. Дівчата у дворі ховали від неї своїх ляльок і не хотіли з нею грати.
Через місяць, прибираючи квартиру, Дашина мама знайшла за диваном два платтячка, ті самі, які Даша вважала вкраденими. Соромно стало Даші за свої несправедливі підозри і звинувачення в крадіжці, але вибачатися вона не стала, побоялася зізнатися і сказати всім дівчаткам, що помилилася. Ось і виходило, що сукні давно вже знайдені, а з Анею як і раніше ніхто не грав. Спочатку Даша боягузливо мовчала, бачачи несправедливе ставлення до Ані, а потім не витримала. Вона винесла з дому свою улюблену ляльку з усіма нарядами і, простягнувши її Ані, сказала:
- На, візьми, вона твоя. Прости, я була неправа і несправедлива до тебе.
ПРИТЧА ПРО ТЕ, ЯКА БУВАЄ СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Часто старця Паїсія запитували, що таке справедливість? Як надходити справедливо? Батько Паїсій говорив:
- Є справедливість людська, а є Божественна справедливість.
- А що таке Божественна справедливість? - питали його.
Тоді старець наводив такий приклад.
- Уяви, що людина прийшла в гості до друга, і у них виявилося десять слив. Один з них з'їв вісім, а іншому дісталося дві. Це справедливо?
Ні, - дружно відповіли всі, - це несправедливо!
Батько Паїсій продовжував:
- Тоді так. У двох друзів було десять слив. Вони поділили їх порівну, по п'ять, і з'їли. Це справедливо?
- Так, справедливо! - сказали всі.
Але це - людська справедливість, - зауважив отець Паїсій. - Є ще справедливість Божественна! Уявіть, що один з друзів, у яких було десять слив, здогадавшись, що інший дуже любить сливи, сказав:
- Будь другом, з'їж ці сливи, я їх не дуже люблю. І до того ж у мене від них болить живіт! А я можу з'їсти тільки одну.
- Віддай іншому те, що він хоче, а не половину, віддай йому хороше, а собі залиш погане. В цьому і буде Божественна справедливість, - закінчив свою розповідь старець.